1. російський бюджет продовжує розвалюватися під тягарем витрат на війну, демонструючи катастрофічну неефективність економічної політики.
- У 2024 році дефіцит бюджету досяг 3,49 трлн рублів, перевищивши попередні роки війни і майже вдвічі перевищивши запланований рівень.
- Ненафтегазовий дефіцит зріс до рекордних 7,3% ВВП, що вказує на вкрай слабку структуру доходів, залежність від сировинної ренти та неспроможність забезпечити стійкий фінансовий баланс.
- Зростання витрат на 24,2% порівняно з 2023 роком відображає постійне переважання військових потреб над економічним розвитком. На 2025 рік заплановано ще більше збільшення витрат — до 41,47 трлн рублів, із яких 41% піде на армію, силовиків і спецслужби.
- Намір уряду скоротити дефіцит у 2025 році до 1,17 трлн рублів за рахунок підвищення податків на бізнес і громадян лише посилить економічний тиск на населення.
- російська економіка стає залежною від санкцій, війни та недалекоглядної економічної політики, що прирікає її на подальший занепад.
2. Приплив доларів у росію впав до рівня 1990-х.
- Російська економіка стикається з гострим дефіцитом ключових світових валют через посилення західних санкцій.
- За даними Центробанку росії, під обмеження потрапило 95% національної банківської системи.
- У 2024 році росія отримала лише близько $70 млрд валютної виручки в доларах та євро.
- Для порівняння, у 2021 році ця цифра перевищувала $400 млрд, а 80% доходів російських компаній припадало на долари та євро.
- Санкції суттєво скорочують доступ рф до глобальних фінансових ринків, повертаючи її валютний обіг до рівнів середини 1990-х.
3. Росія зіткнулася з затримками платежів за нафту від Індії.
- Російські поставки нафти до Індії стикаються з труднощами через затримки платежів та заборону на діяльність трейдерів, таких як Black Pearl Energy, Demex, Eterra Crude Oil Abroad, які США визначили як «непрозорих». Ці компанії постачали понад 300 тисяч барелів нафти на добу.
- Індійські банки, особливо державні, побоюються санкцій США, що викликає затримки у платежах та правову невизначеність. Ліцензія OFAC, яка діє до 27 лютого, дає перехідний період, але не усуває ризиків.
- Ситуація демонструє, як санкції США створюють перешкоди для російського енергетичного експорту навіть у країнах, які активно купують нафту.
- Індія намагається балансувати між дешевою російською нафтою та ризиком конфронтації зі США, що посилює вплив санкцій на глобальні ринки.
4. Танкери, що потрапили під санкції, не можуть вивезти нафту з найбільшого порту росії на Далекому Сході.
- У найбільшому російському порту для відвантаження сирої нафти скупчилося надмірне число танкерів: одні не можуть прийняти вантаж, інші були терміново викликані для заміни тих, що потрапили під санкції.
- «Юрба» танкерів у далекосхідному порту Козміно стала ще одним свідченням того, як введені 10 січня масштабні санкції США порушили експортні поставки російської нафти.
- Зазвичай у порту перебуває кілька суден, які чекають на завантаження, але зараз біля Козміно скупчилося дев'ять нафтових танкерів, що значно перевищує норму.
- Ще 11 суден або наближаються до порту, або нещодавно його покинули. Раніше санкції США завдали тяжкого удару по танкерах, що потрапили під обмеження, десятки з них припинили перевозити російську нафту.
- Якщо ситуація повториться і з танкерами, які обслуговують Козміно (нові санкції були в першу чергу спрямовані на тихоокеанську та арктичну частини російського тіньового флоту), Москві буде важко знайти достатню кількість суден для експорту.
5. Експорт російської нафти з ключового балтійського порту несподівано впав, що може свідчити про проблеми з реалізацією сирої нафти на зовнішніх ринках та посилення фінансового тиску на росію.
- Згідно з даними, відвантаження з порту Усть-Луга різко впали в останні два тижні грудня, коли не вдалося завантажити шість із 14 запланованих вантажів.
- Можливі причини скорочення:
• Санкції та транспортні обмеження: Нові санкції США, оголошені 10 січня, ускладнили доступ росії до глобального танкерного ринку.
• Зниження попиту: Покупці, зокрема в Азії, шукають альтернативи через складнощі з логістикою та ризики, пов’язані із західними санкціями.
• Місцеві інциденти: Повідомлення про тимчасовий інцидент на насосній станції Унеча в Білорусі, а також можливий вплив атак дронів на енергетичну інфраструктуру могли спричинити тимчасові затримки або технічні перебої.
• Невизначеність через таємницю російських потоків: росія все частіше приховує свої енергетичні потоки, що створює складнощі для точного аналізу. Скорочення експорту з Усть-Луги може бути частиною змін у маршрутах або приховування даних про фактичний рівень експорту.
- Це може свідчити про проблеми з експортом нафти, що посилює фінансовий тиск на росію.
6. Після виходу міжнародних постачальників програмного забезпечення росія зіткнулася з провалом у спробах імпортозаміщення в критично важливих галузях.
- У країні нарахували 837 «білих плям» у промисловому софті, з яких для 412 взагалі немає жодних російських аналогів. Решта 425 потребують суттєвих доробок, які місцеві розробники не здатні швидко виконати через брак компетенцій і ресурсів.
- Найбільше проблем у таких галузях, як агропромисловий комплекс, автомобілебудування, електроніка та машинобудування. В агросекторі, наприклад, 159 із 172 потреб узагалі залишаються без рішень, що ставить під загрозу всю галузь.
- У машинобудуванні ситуація не краща – 14 видів ПЗ потрібно створювати з нуля, а в електроніці – із 47 позицій лише 12 можна доопрацювати, решту розробляти доведеться з чистого аркуша.
- Російська економіка фактично зупинилася перед технологічною прірвою. Без сучасного софту неможливі автоматизація, цифровізація та впровадження нових технологій. Це погіршує і так поганий стан галузей, залежних від високих технологій. Застарілі системи, які ще залишилися у використанні, не лише неефективні, а й часто несумісні з новими потребами.
- Спроби замінити іноземне ПЗ наштовхуються на численні проблеми: відсутність досвіду, кваліфікованих спеціалістів, а також обмеження доступу до сучасних технологій через санкції. Навіть наявне програмне забезпечення, яке теоретично могло б використовуватись, не відповідає вимогам ринку й не проходить випробування на практиці.
- Росія опинилася в ситуації, коли економіка не може нормально функціонувати через технічне відставання. Спроби ігнорувати реальність тільки поглиблюють кризу, яка зачіпає всі сфери: від аграрного сектора до виробництва автомобілів.
- Це яскравий приклад того, як санкції та відхід іноземних компаній розривають індустріальну базу країни, залишаючи її на узбіччі технологічного прогресу.
7. Індія скоротила імпорт російських алмазів.
- Імпорт російських алмазів в Індію знизився на 17%, що демонструє адаптацію міжнародного ринку до санкцій та змін у світовій економіці.
- Попит на російські алмази падає через накопичення запасів і зниження середньої ціни на 31%.
- Криза зачепила індійські огранювальні підприємства, які зараз зіштовхнулися з наслідками спекулятивних закупівель минулих років.
- Скорочення ролі росії на ринку дорогоцінного каміння стає все очевиднішим. Індія, один із найбільших центрів огранювання, активно диверсифікує джерела постачання.
- Зменшення експорту російських алмазів є черговим свідченням того, як санкції та міжнародний тиск підривають економічні позиції рф.
- Попри спроби утримати ринки, ізоляція росії посилюється, скорочуючи її доходи від ключових експортних галузей.
8. Китай не став рятівником для росії в умовах санкцій.
- Надії Кремля на допомогу Китаю в подоланні санкцій виявилися марними.
- Попри зростання двостороннього товарообігу на 70% з початку війни, китайський імпорт не зміг повністю замінити поставки з ЄС.
- Імпорт медичного та оптичного обладнання покрив лише 60% втрат з Європи.
- Пластмаси та полімери — 40%, механічне обладнання — 60%, електрообладнання — лише 25%.
- У сфері літальних апаратів китайські поставки становлять лише 7% від довоєнних європейських.
- Субстанції для ліків з Китаю ($108 млн) у 86 разів менші, ніж імпорт з ЄС ($9,3 млрд).
- Після різкого зростання у 2022–2023 роках російсько-китайська торгівля стагнує. У 2024 році обсяги товарообігу зросли лише на 1,9%, а імпорт нафти та вугілля знизився на 13%.
9. Суд у росії зобов’язав Raiffeisen сплатити два мільярди євро штрафу.
- Російський суд зобов’язав австрійський Raiffeisen Bank International (RBI) виплатити понад 2 мільярди євро як компенсацію збитків російському співвласнику компанії Strabag – інвесткомпанії "Расперія".
- Це рішення стало одним із найбільших судових позовів проти західної компанії, що продовжує працювати в росії, і передбачає рекордну компенсацію за завдані збитки.
10. Залежність Грузії від російського зрідженого газу досягла критичного рівня, що викликає серйозне занепокоєння щодо енергетичної незалежності країни.
- Попри загальне зменшення імпорту російської нафти та нафтопродуктів на 9,5%, поставки зрідженого газу з росії зросли майже на 35%, а у вартісному вираженні — на 38%.
- Частка російського газу в загальному обсязі імпорту цього виду палива становить понад 95%. Це стрімке зростання свідчить про посилення економічного впливу росії на Грузію.
- Таке домінування енергоресурсів із рф ставить під загрозу намагання країни диверсифікувати свої енергетичні джерела та уникнути залежності від держави, яка веде агресивну зовнішню політику.
- Більше того, факт, що росія займає четверте місце у загальному експорті Грузії, свідчить про значний торговельний обіг, що може використовуватися Кремлем як важіль політичного тиску.
- Грузія ризикує опинитися у ситуації, коли її енергетична та економічна стабільність буде залежати від країни, яка неодноразово демонструвала готовність використовувати економічні важелі для досягнення своїх політичних цілей.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
