Робив його добре знайомий пану президенту Саймон Шустер. Той самий, котрого тривалий час вважали рубаха парнєм на Банковій. І видавали купу непотрібних подробиць про розпиття алкоголю, скарги на рейтинги Залужного і його викусування. Ще була стаття, де Єрмак скаржився, що його ноги не вміщуються в кімнатку в бункері. «Як в тюремній камері спимо».
Слава тобі Боже, не було зізнань про намагання зустрітися з Путіним під час Бучі, і ніяких порад Генштабу піти на Горлівку — це було в матеріалі, який вийшов рік тому за авторства Шустера.
Цього разу Зеленський слідкував за язиком. Показав лише дві картини — як горить Кремль і військові на штурмі. Екскурсій на Банковій не проводив, бо минулі вилізли боком — Шустер бабахнув книженцію. Яку ефектно назвав «Шоумен».
Зате поїхали в Мощун, де президент пояснив, як тамтешні бої врятували Київ від окупації.
Він провокативних відповідей про Трампа Зеленський ухилився. Було лише про дезу навколо американського лідера.
Далі було експертне бачення завершення цього етапу війни від Петера Павела — чи не єдиного європейського політика, який дуже тверезо дивиться на нинішню війну. Він військовий, він тямить.
І ще про пояс Усика. Його забули в овальному кабінеті після срачу 28 лютого, але згодом знайшли і долучили до музею Білого дому.
Зеленський на 4 чи 5 обкладинці зрозумів, що Шустер не друг. І треба менше розказувати про вино і мівіну.
Із цікавого — Зе-влада чи не вперше визнала, що формула миру у Швейцарії була так собі і плану Б не було. Тому довелось піти за коментарями про війну до чеського президента - Павела. Який розказав про те, що легко не буде.
