"Так, як було, за нашого життя, вже не буде..." - Аркадий Бабченко

Давайте я поясню вам одну просту базову річ, усвідомлення якої зробить ваше існування в цій реальності простішим, як і її розуміння.

Матрицю всі дивилися? Так от, це було документальне кіно.

«Ми відтворили розквіт вашої цивілізації, кінець двадцятого століття».

Так от.

Пік цивілізації нами вже пройдено. Він припав на першу чверть двадцять першого століття — тут брати й сестри Вачовські трохи схибили. Але не суттєво.

І тепер далі — шлях донизу.

Спуск із сяючої вершини.

Назад у темряву.

У яму.

Наскільки глибокою вона буде? Не знаю. Думаю, щось на кшталт п’ятдесятих: із сегрегацією, Ку-Клукс-Кланом, судами Лінча, шаленим рівнем злочинності, насильством влади, холодно-гарячою гібридною війною, яка час від часу спалахуватиме гарячими точками по всій планеті, сплеском релігійного мракобісся і страхом ядерного удару.

Якщо, звісно, не дійде до повної гарячої фази — але тоді й говорити нема про що.

Як довго триватиме спад у ці нові темні віки? Не знаю. Але десятиліття — точно.

Жоден Трамп через чотири роки нікуди не зникне.

Ба більше — справа взагалі не в Трампі.

Вони дали людям сигнал — усе. Тепер можна.

Заборони зняті.

І люди з радісними вигуками побігли в бік цього «можна», немов на пляжі в море, скидаючи з себе цивілізацію, наче спідню білизну, і пірнули в це «можна» з головою.

І поки вони не нажеруться ним до блювоти — випливати не будуть.

І жодні рятувальники Малібу тут не допоможуть.

А далі вся ця хрінь триватиме по всьому світу.

У жарті про маорі — лише частка жарту.

Мандела спочатку теж був ватажком лише невеличкої групки маргіналів.

За чверть століття найрозвиненіша країна континенту перетворилася на цілковите звалище.

Тепер там «Район №9». Теж, певною мірою, документальне кіно.

Ще була Родезія, правда.

А що тепер на її місці? Зімбабве?

Цивілізації, звісно, не кінець. Маятник обов’язково хитнеться в інший бік. І ми зрештою знову виліземо на новий пік свого чергового розвитку. Десь років через сто. І нові сестри-брати знімуть про це нове кіно.

Але поки ситуація така.

Життя стало надто складним, наука стала надто складною і невідмінною від магії — і люди захотіли простого пояснення влаштування Всесвіту бородатим дідом на небі, а не квантовою механікою, від якої можна збожеволіти.

Технології скоротили дистанції й практично обнулили відстані — і соціальні відносини стали надто складними, і люди захотіли простих племінних зв’язків, заснованих на кровній спорідненості однієї нації, а всі інші навколо — вороги.

Політика стала надто складною, і люди захотіли простих рішень — величі й скріп, «мейк агейнів».

І так у всіх сферах. Усе стало надто складним.

І люди захотіли простого.

Коротше, це загальносвітова тенденція. Так буде по всій планеті. За винятком острівців безпеки, які подекуди вдасться зберегти. Гадаю, що таким острівцем, найімовірніше, залишиться Європа, наприклад.

Якщо, звісно, встигне виробити нову архітектуру безпеки замість зруйнованої старої.

І якщо, звісно, теж не збожеволіє й не обере якихось Ле Пенш чи АфД.

Але так, як було, за нашого життя, найімовірніше, вже не буде.

Маятник почав рух у зворотний бік, люди знову хочуть стати дикунами.

Це загальнопланетарна тенденція, повторюю.

Туреччина всього п’ятнадцять років тому була нормальною європейською світською демократичною країною.

США — всього два місяці тому.

Якби вам хтось сказав про рух православних зачеркнуто християнських маорі проти гей-парадів пів року тому…

У 2014, нагадаю, «Сорок сороків» і якийсь там Ентео були цілковитими маргіналами.

Отже, приймайте нову реальність. Усвідомлюйте її. Робіть її фундаментом свого світогляду.

І вже на його основі вибудовуйте стратегії свого розвитку, безпеки, виживання, економіки, родини й чого завгодно ще.

Ваш Дід.