Тиск на Україну щодо відмови від Криму та НАТО, виглядає як тиск на сторону, яка програла. Хоча сторона, яка програла - росія.
Я вже не рахую таку річ як цинізм - але навіть з прагматичної точки зору Україна має більший потенціал, ніж росія. Якщо цього не бачать в Америці, то тоді питання, якої якості історики та аналітики там працюють. Бо історії давно відомо: без України росія - ніщо. Як був би нічим Радянський Союз без українців.
Ті фото молодого Джей Ді Венса в футболці з логотипом СРСР - вони хоч розуміють, ким насправді захоплювались? Українськими мізками, українською працею, українськими здібностями та винаходами, розробками та досягненнями, під якими тоді стояв підпис плагіатора - москви.
Сьогодні сторона, яка програла - росія. Яка наразі вже має стагфляцію в економіці, наступна зупинка за якою - рецесія. Яка має шалену проблему з демографією, з освітою, зі здатністю виробляти хоч щось якісне, що було би цікаве світу. Країна, яка вляпалась у війну, без якої у неї було би все досить непогано. Але їм захотілося "двіжухі".
Чомусь знову і знову не дуже розумні люди ставлять на дохлу коняку. І знову все піде по колу. Бо недобите зло - зло, яке відновиться й завдасть ще дуже багато лиха. Нащо тоді історики? Нащо аналітики? Нащо стратеги? Якщо не здатні вирватись з цього ганебного історичного кола.
