Путінська економіка, незважаючи на заяви Кремля, починає розповзатися швами. Старе гасло комуністів «Все для фронту – все для перемоги» перекосило економічне середовище в росії до критичного рівня, і вже з’явилися перші ластівки катастрофи, що наближається. Кремль намагається про це не говорити, вдаючи, що нічого не відбувається, але реалії такі, що щодня мовчання лише посилює проблему.
Проблеми космічних масштабів
Країна, яка запустила першу людину до космосу, сьогодні повністю втратила лідерство у космічних перегонах. Вже в 2020 році багато іноземних компаній відмовлялися постачати в росію критично важливі для індустрії компоненти. Через обмеження доступу до технологій Роскосмос зірвав термін виконання державних замовлень. Провалено стратегічні програми зі створення сімейства ракет-носіїв нового покоління «Ангара», пілотованого корабля «Орел» та анонсованих росією міжпланетних польотів.
Якщо в 2010 році на частку росії припадало 42% всіх орбітальних запусків у світі, то в 2020 році – тільки 14%. Водночас частка США на ринку комерційних запусків за це десятиліття зросла з 20% до 32%, а Китаю — з 20% до 35%. Росія здійснила 17 запусків за минулий рік із запланованих 40. Для порівняння, у 2024 році в США було 152 запуски, у Китаї — 65. Зараз за цим показником росія ближче до Нової Зеландії, яка запустила 13 ракет і зайняла за підсумками року четверте місце. 2024 року втрати Роскосмосу через відмову західних країн від укладених контрактів оцінюються в 180 млрд. рублів. Починаючи з 2020 року, космічна галузь рф так і не вийшла на досанкційний обсяг експорту.
У грудні 2024 року голова Роскосмосу Юрій Борисов в одному з інтерв’ю заявив, що «ми йдемо шляхом нарощування власного космічного угруповання, виходячи з наших фінансово-економічних можливостей, технологічних та виробничих». Але й тут можливості виявились, м’яко кажучи, дуже обмеженими. Космічне угруповання рф не може наздогнати інших країн. За підрахунками Московського космічного клубу, неурядової організації, яка займається вивченням та популяризацією космонавтики, на 1 січня 2025 року в росії мало бути вже 307 супутників, але у США — 8393, а у КНР — 990. За кількістю супутників росія так і не змогла наздогнати США та Китай.
Санкції зробили свою справу, відсутність нових технологій повертають Росію на рівень кульок Корольова, де доводиться задовольнятися багажем знань минулих років без перспективи розвитку. Але в Роскосмосі знайшли вихід зі становища, почавши вербувати своїх співробітників до батальйону «Уран» у 2022 році. Батальйон «Уран» — це не лише військова хроніка, а й свідчення стрімкого розпаду колись амбітної російської космічної галузі. Чинний голова Роскосмосу Дмитро Баканов повідомив, що він складається переважно з колишніх або чинних фахівців ракетно-космічної галузі. Колишнім вченим та технічним фахівцям не змогли запропонувати нічого іншого, як просто обнулити їх на фронті. Баканов підтвердив, що за час існування батальйону загинуло вже 105 людей, ще 342 отримали поранення. Це лише офіційні цифри, реальне число може бути вище.
І тут розрахунок виявився дуже простим. Кремль вирішив просто використовувати патріотичні почуття і матеріальні труднощі тих, хто залишився без стабільної роботи в космічній галузі, що розвалюється. На перший погляд, відправка інженерів та техніків з профільною освітою на війну виглядає абсурдною, але Роскосмос опинився в становищі, коли йому просто нема чого запропонувати своїм співробітникам, крім фронту.
Добудувалися
У будівельній галузі справи ще гірші, ніж у космічній. Це навіть зауважив путін на засіданні Держради рф наприкінці минулого року. росія ризикує залишитись без новобудов, тому що аналітики прогнозують скорочення введення житла до 2027 року на 30 мільйонів кв. метрів — це 28% від введення житлової нерухомості у рекордному 2024-му, коли в країні збудували 107 мільйонів «квадратів». Квартири у новобудовах стоять порожніми. Основними причинами гальмування є зниження темпів будівництва майже на 25% порівняно з минулим роком, падіння продажів квартир до п’ятирічного мінімуму. Третині всіх підприємств галузі загрожує збитковість. Падає платоспроможний попит населення, і тому будівельні компанії знижують обороти.
На думку заступника голови комітету Держдуми з будівництва та ЖКГ Світлани Розворотневої «цей рік буде для будівельної галузі критичним, оскільки продаж квартир через скасування пільгової іпотеки серйозно впав, а кредити дорогі. Забудовники у регіонах і так працювали на межі рентабельності. Маржинальність їхніх проектів ледь перевищувала 15%, тому вони насилу отримували банківське фінансування. Все це впливає на ситуацію, особливо у тих суб’єктах, де житло будувалося у кредит».
Незважаючи на те, що потреба у житлі у росіян залишається дуже високою, у країні зростають обсяги вже збудованих, але не викуплених квартир. За даними Єдиної інформаційної системи житлового будівництва, на кінець минулого року обсяг нерозпроданого житла в будинках, що будуються, досяг 53036 тисяч кв. метрів, а продано було лише 35480 тисяч кв. метрів, що становить лише 31% від збудованого за рік. Продажі падають навіть у економічно успішних регіонах — наприклад, у Тюменській області та у Підмосков’ї співвідношення непроданого житла до проданого перевищило 50%, у Свердловській області — становило майже половину.
Про погіршення фінансового становища говорять цифри вже простроченої іпотеки. За даними банку росії, прострочена заборгованість іпотечних позичальників у січні 2025 року досягла 100,7 млрд. руб. Це у 1,7 раза більше, ніж у тому самому місяці 2024 року. Порівняно з груднем 2024 року прострочення зросло на 6%. Загальна сума заборгованості у січні становила 19,1 трлн. руб. – на 6% більше, ніж роком раніше.
Падіння будівельної галузі є проявом глобальних проблем у російській економіці, спричинених величезними витратами на війну проти України, санкціями, фінансовою кризою та зниженням рівня життя громадян. І виходу поки не видно, поки йде війна — усі ці проблеми лише наростатимуть.
Круте піке вугільної галузі
росія займає 2-е місце у світі за запасами вугілля (18,2% світових запасів), 6-е місце за обсягами щорічного видобутку (4%), 5-е місце по споживанню (2,4%) і забезпечує 12,9% світової торгівлі енергетичними і до 6,5% вугіллям, що коксується. Але це не врятувало вугільну промисловість від краху.
За даними Росстату, за 2024 рік вугільні компанії отримали 129 млрд. рублів збитків, тоді як роком раніше мала прибуток у 357 млрд. Видобуток вугілля в країні впав до 438,6 млн. тон, а експорт скоротився на 8%. На проблемні підприємства, близькі до банкрутства, припадає 9% загальноросійського видобутку, а підприємства у зоні ризику забезпечують 29% виробництва. На межі банкрутства опинилися вже 27 підприємств із загальним обсягом видобутку 40 млн. тон вугілля на рік. Ще 62 компанії з видобутком 126 млн тон перебувають у зоні ризику, оскільки зазнають збитків вище за середні по галузі.
Особливо складна ситуація склалася в основних вугледобувних регіонах — Кемеровській області та Хакасії. Там частка збиткових компаній досягла 57,3% та 50% відповідно. У результаті в цих регіонах видобуток вже зупинили 11 підприємств, а багато інших знижують виробничі плани та консервують дільниці.
Основними причинами фінансової кризи вугільної галузі росії стали запровадження ембарго з боку західних країн, зниження у 2024 році світових цін на вугілля та запровадження мит з боку КНР, одного з головних імпортерів російського вугілля, як результат політекономіки Кремля. Але тут ситуація загострюється ще тим, що масове банкрутство вугільних компаній може спровокувати кризу в суміжних галузях, зокрема, металургійної та енергетичної, в яких активно використовується коксівне та енергетичне вугілля.
Падіння видобутку обсягів вугілля вже потягло за собою на дно сферу залізничних перевезень. За даними Служби зовнішньої розвідки України, у першому кварталі 2025 року значно знизилися обсяги транспортування експортного вугілля. Частка неподаного для перевезення вугілля досягла 30% від попередньо замовленого. Внаслідок цього РЖД змушені утримувати зайві вагони, які простоюють без роботи. Станом на квітень 2025 року надлишок вагонного парку досяг 295 тисяч одиниць. Це створює додаткове навантаження на інфраструктуру та збільшує витрати на обслуговування.
Також криза має негативний соціальний ефект. Масові закриття шахт призведуть до соціальної напруженості, особливо в Кемеровській області та Хакасії, де вугільні компанії відіграють важливу роль в економіці.
Це лише верхня частина айсберга путінської політекономіки, можна також згадати «успіхи», Газпрому, АвтоВАЗу, Пошти росії, які сьогодні переживають також глибоку кризу. «Священна» війна Кремля проти України потребує дедалі більше жертв. Початкові плани путіна захопити Україну за три дні перетворилися на затяжну війну, в якій успіхи «другої армії світу» виявилися набагато скромнішими, ніж планувалися. Кремль не може вийти тим, хто програв, тому що тоді існування його режиму може опинитися під великим питанням.
Військова машина вимагає дедалі більше грошей на своє існування, а отже, проблеми в інших сферах економіки є другорядними і розглядаються як незначні. А в реалії за результати політекономіки путіна зрештою заплатять прості росіяни, і криза може виявитися ще сильнішою, ніж у славетних 90-х. Але поки в телевізорі з ранку і до ночі показують лише одну «велич», народ росії терпітиме всі труднощі до того моменту, коли не закінчиться їжа в холодильнику. Але потім уже може бути пізно…
