Почалося все на вихідних, коли рейтингове агентство Moody’s взяло і не спитавши дозвіл у Трампа, чи хоча би у Маска, понизило кредитний рейтинг США, зробивши цей рейтинг не максимально можливим. І наче на це можна було б не зважати, адже два інших рейтингових агентства, Fitch і Standard and Poors зробили це вже давно і тому рішення третього агентства вже мало на що впливало. Але важливим була мотивація цього рішення. Бо перші два рейтингові агенції знижували рейтинг США через постійне впирання в боргову стелю, що викликало певне хвилювання на ринку, але ніколи не сприймалося як справжня загроза, адже ніхто ніколи не вірив, що американські парламентарі здатні на масове самогубство. А от Moody’s обґрунтувало зниження стабільно високим дефіцитом бюджету і зростаючим борговим забов’язанням США. Яке було б непогано лікувати, а не намагатися далі збільшити той дефіцит, як хоче Трамп своїми податковими новаціями. Які пройшли вже нижню палату парламенту і перейшли в Сенат, додаючи приблизно 3 трлн доларів до боргових потреб у разі успішного голосування там.
І це вже про фундаментальні фактори і справжні ризики, що стали актуальні, матеріалізувавши надію, якою ненависники Америки жили десятками років, розповідаючи усім усюди «А ви бачили борг США». Причому, для будь-якого боргу важлива навіть не його сума, а вартість обслуговування і контрольованість показника борг до ВВП. З першим проблеми через інфляцію, що тягне вартість грошей в гору, а з другим – у дефіциті бюджета, який перевищує 6,5%. МВФ би точно з таким дефіцитом кредит США не надав. А потім ще вийшла інфляція в Британії вище очікувань і ринки засумували. І в першу чергу ринки облігацій, де знов підросли дохідності, а у американського Мінфіну виникли проблеми з попитом при розміщенні чергової порції нового боргу. Все таки втрата довіри і ребалансування у світі, що почалося після художеств Трампа, не проходить без наслідків. І коли інвестори по всьому світу вирішують зменшити частку своїх активах у доларах, то продавати нові доларові облігації стає важче. Тим більше, коли покупці бачать, що ти будеш продавати все більше і більше і вимагають щоразу більшу дохідність. І от вже дохідність 30-и річних американських боргів перевищила 5%, а аналітики дискутують на тему, що станеться, коли за ними прослідують 10-и річні американські борги, які наразі перестрибнули рівень у 4,5%. Звісно, завжди є ФРС, яке має бездонні кишені і може все купити, але такий прямий запуск друкарського верстата точно не допоможе боротися з інфляцією і точно не сприятиме зменшенню дохідності.
Вся ця котовасія, звісно, спричинило тиск і на ринок американських акцій. Бо важко уявити наслідки справжньої кризи на борговому ринку США. Тут нікому мало не покажеться і не просто так стрімке падіння саме на ринку облігацій змусило Трампа кілька тижнів тому здати назад у торгівельній війні. В результаті, ранок п’ятниці індекс S&P500 починає на позначці 5842 пункти, що десь на 75 пунктів нижче, ніж тиждень тому. Цікаво, що на тлі проблем на борговому ринку США різко підскочив біткоїн, досягнувши нового рекорду на рівні 111 тисяч доларів. При тому, що зазвичай цей дивний інструмент слідував за ринками і, фактично, був індикатором готовності інвесторів ризикувати. Звісно, тут були і певні технічні моменти, як то регуляторні зміни у США і рішення деяких банків дозволити своїм клієнтам втратити гроші, спекулюючи на крипто валюті. Але не виключено, що знов спрацював і ефект хайпу роздрібних інвесторів, яких надихнув відомий гуру, автор книжок про бідних і багатих пап (не плутати з папіками і книжками-посібниками для молодих екскортниць). Він вийшов на арену у стилі «Ми всі помремо», помітивши проблеми на борговому ринку США і спрогнозувавши нечувану інфляцію, вказавши на нову захмарну ціну біткоїна і золота в результаті цього. Не дуже сильно впала і ціна на нафту. Але тут причини старі як фінансовий світ. А саме чутки, що Ізраїль найближчим часом направить літаки, щоб «літаки летять, всіх бомблять», а саме бомблять ядерні об’єкти Ірану. Що власне загрожує збільшенням рівня ескалації на Близькому Сході і завжди приводить до зростання цін на чорне золото. На ранок п’ятниці ціна барелю бренту складає 64 доларів, розриваючись між протилежними бажаннями, зростати на тлі бажання Ізраїлю вирішити іранську проблему чи падати на тлі очевидних планів саудівського принца нарощувати видобуток і далі.
Українські суверенні єврооблігації втратили 3-4 пункти за останній тиждень. До загального кволого настрою світових ринків облігацій додалося чергове розчарування після того, як розмови в Стамбулі закінчились нічим. А потім вчергове злився Дональд Трамп, який продовжує відмовлятись від будь-яких кроків, які можуть зіпсувати настрій «дорогому другу Владіміру». І перше і друге виглядало досить очікуваним результатом. Що, звісно, надихає Путіна і його камарілью виставляти все більш не реалістичні вимоги і ще далі у часі і просторі відсувати потенційне завершення війни. Цікаво, що у людей ще були надії на ці перемовини і на майстерність відомого укладача угод. Бо розчарувався навіть ринок українських акцій, де так само прийшли продавці і захопили владу. Зато з МВФ у України зараз немає проблем. В Київ приїхала чергова місія МВФ, яка знов має дати добро на черговий транш. Програма зараз така проста, а Фонд такий поблажливий, що навіть саботаж реформи митниці з боку української влади не заважає отримувати фінансування. Якби українська влада так себе поводила без війни, то Фонд би навіть не приїхав у Київ, навіть у гарну погоду в травні, не кажучи вже до виділення чергового траншу. Але біда в тому, що українська влада знає, що поки триває війна, нікуди цей МВФ не подінеться, що відкриває можливості для невпинного саботажу і популізму.
Правда, з’явилась надія, що в найближчому майбутньому буде прогрес по судовій реформі. Навряд чи це прямо пов’язано з роботою місії МВФ в Києві, адже для бюрократів Фонду місія у Мадриді виглядала би як нездійснена. Проте хтось на неї погодився і успішно завершив, а після цього тихесенько пішов собі до лісу, зробивши багатьох українських суддів справжніми сиротами. І при наявності політичної волі кращого моменту для запуску судової реформи і пришвидшенні всіх процесів в галузі годі й придумувати. На внутрішньому ринку України продовжується штиль. Який не зіпсувало навіть усвідомлення того, що найближчі місяці нас очікує перегляд бюджету із збільшенням витрат на 200-400 млрд грн. І скоріш ближче до верхньої межі. Що, звісно, призведе до бажання уряду набагато активніше використовувати ринок облігацій. Де останнім часом Мінфін веде себе дуже пасивно. І аукціони по вівторках проходять скучно. З обмеженим попитом і без сюрпризів. Так само скучно і на валютному ринку. Тут курс гривні за тиждень майже не змінився. Ранок п ятниці українська валюта зустрічає на відмітці 41,5 грн за долар на офіційному ринку. На чорному вуличному ринку курс на кілька копійок сильніший.
