«"Подвійне мито": як митниця добирає гроші з легального бізнесу заднім числом» - Владислав Смірнов

«"Подвійне мито": як митниця добирає гроші з легального бізнесу заднім числом» - Владислав Смірнов

Коли український бізнес везе медичні товари, сподіваючись рятувати життя, він не очікує, що аж через п’ять років після оформлення вантажів митниця вимагатиме повторної оплати мита. Але саме це зараз відбувається — тиша архівів перетворюється на фіскальний грабунок заднім числом. Підприємства, які роками працювали відкрито, сплачували всі податки, оформлювали ввезену продукцію під узгоджені коди УКТЗЕД — раптом отримують вимоги: «ви неправильно задекларували — доплатіть ще». Саме така історія трапилась із компанією "Онкомедіка", яка імпортує сертифікований рентгенозахисний одяг.

У січні 2025 року Київська митниця надіслала листа з вимогою надати вантажно-митні декларації за період 2020–2025 років — попри те, що всі ці декларації є в наявності в самій митниці. Формальна підстава: "неправильний" код УКТЗЕД. Раніше застосовувався код 6307 90 98 00 (6,3% мито) — тепер митниця вирішила, що має бути 6210 10 98 00 (12%). Донарахування мита за п’ятирічний період. Жодного судового рішення. Жодного попереднього зауваження. Жодного пояснення, чому сьогодні, чому тільки до "Онкомедіки", чому не до інших. Бо ж усе оформлювалось однаково.

Митна фантазія: з медвиробу — в одяг

Рентгенозахисні фартухи, жилети та накидки — це не просто текстиль. Вони містять свинцеві вставки, мають сертифікацію як медичні вироби та служать для захисту від іонізуючого випромінювання. Товар був визнаний медичним протягом років, проходив верифікацію, аудит, облік. І раптом — в уяві митника це вже «одяг з текстилю». Наступне — кардіостимулятор назвуть прикрасою, томограф — тумбочкою.

Це не жарт. Це Україна 2025. Пост-аудит перетворився на механізм поборів заднім числом. Юристи митниці виривають цитати з пояснень до УКТЗЕД, перекручують призначення товару, і на око вирішують: "ця ставка мені не подобається — нехай платить більше".

Чого не бачить митниця: подвійні стандарти

Митниця не бачить скруток ПДВ, не бачить контрабанду на фурах з алкоголем, не бачить чорного вивозу товару в кеш на кордоні, не бачить фіктивного експорту, не бачить схем по поверненню ПДВ на повітря. Але вона з азартом шукає, кого можна доїти серед тих, хто не втік, не сховався, не ухилився. Хто працює відкрито, платить офіційні податки, має адреси, печатки, брокерів. Цей бізнес — як прив'язаний до стовпа бик. Його можна доїти роками.

Митниця вимагає документи, які сама зберігає в системі. Погрожує штрафами в 300% без жодного доказу порушення. Ігнорує практику Верховного Суду. Її ціль — не справедливість, а каса. Донарахування, щоб "закрити план". Державний рекет, тільки в паперових конвертах.

Кого ще перекодовували: топ-5 жертв митниці

1. Медичні вироби. Після пандемії — маски, халати, фартухи. Замість коду для медичних товарів — код текстилю з вищою ставкою.

2. Електроніка. Замість обладнання для хірургії — побутовий девайс. Різниця в миті — до 8%.

3. Текстиль. Будь-яка неточність — і одяг зростає вдвічі в податках.

4. Добавки. Премікси — це хімія. Але митниця робить з них готовий корм і нараховує +8% мита.

5. Гаджети. Замість іграшки — високотехнологічний прилад. Митниця завжди знайде, як зробити дорожче.

Як працює схема «перекодування заднім числом»

Імпортер завозить товар — сплачує все.

Через 3, 4, 5 років — раптом "помилка в коді".

Донарахування мита + штраф + погроза карної відповідальності.

Бізнес йде в суд. Тягнеться роками. Виграє — але час і ресурси витрачені. А держава нічого не втрачає.

Що говорить закон

У постановах Верховного Суду (зокрема, №751/1477/17) зазначено: помилкове визначення коду УКТЗЕД — не є правопорушенням, якщо не доведено умисел. Сам факт зміни коду — ще не підстава для покарання. Тим більше, якщо митниця сама не заперечувала протягом років.

Але хто в митниці читає постанови ВС, якщо в пріоритеті — збори в бюджет? Фіскалізація виїдає довіру до держави. І поки митниця не змінить логіку — жодна інвестиція не почуватиметься безпечно.

Заключення

Нажаль, все описане вище є ніщо інше, ніж як репресія проти чесного власного бізнесу. Поки митниця вибірково тисне не на контрабандистів, а на тих, хто платить податки — країна втрачає. Довіру. Інвестиції. Майбутнє.

Митниця перетворилася на інструмент атаки не на злочинців, а на сумлінних. На тих, хто створює робочі місця. Платить в білу. Не виводить гроші в офшори. І за це отримує по руках.

Ім'я цієї репресії — "перекодування заднім числом". А ім'я спротиву — правда і закон. І кожен, хто сьогодні не мовчить — уже на боці справедливості. Поки митниця душить тих, хто не сховався — вона топить останнє, що в нас лишилося: довіру до держави як до союзника, а не хижака.

А ще згадую обіцянки Президента в забезпеченні "інвест-нянями", певно, всіх їх розібрали клієнти з ОПи...