Улюбленою казкою Єлізавєти Павлівни Кукушкіної була казка про "ковьор-самолєт". І тому коли в столичному Шерємєтьєво оголосили план "Ковьор", Єлізавєта Павлівна іронічно посміхалася: мовляв, назва яка, влучна. Що вигадали, га?
Столична інтелігенція, до якої вона себе зараховувала, в усі роки користувалася особливим статусом. Не сказати, що Єлізавєта Павлівна була академіком, чи науковцем, чи заслуженим лікарем - ні, в Маасквє в інтелігенцію потрапляли нерідко за інші заслуги. І тепер, чим більше ти дотичний до влади, чим більше родичів працює в ФСБ чи хоча би дід твій вислужився по партійній лінії свого часу, зруйнувавши чиїсь долі - ти можеш називати себе елітою, або ж інтелігенцією. В залежності від того, скільки дипломів купив тобі твій батько, або наскільки низько нагнувся перед партією твій дід.
Зрештою, яка країна - така й еліта, хоча Єлізавєта Павлівна ніколи про це не думала. Золота картка Аерофлоту, за її думкою, давала їй більше прав з огидою переступати через лежачих москвичів, чиї рейси затримувалися на десятки годин, і злісно витребувати для себе особливого статусу. Зауважимо, що маасковська інтелігенція неодмінно супроводжує будь-які істерики словом "Я".
- ти вообщє знаєш, хто Я такая??
- ето ты МНЄ??!
- нємєдлєнно дайтє МНЄ самольот!!!!
- Я постоянно лєтаю с вашєй авіакомпанієй, что за бєзобразіє!!!
Інша "еліта" також нервово гомоніла, сидячи на підлозі величезного аеропорту, протираючи дорогі штани та втрачаючи кошти. Єлізавєта Павлівна безсило тупотіла ногами, наступаючи підборами комусь на пальці, і в її суто маасковському уявленні про Всесвіт, та розподіл в ньому сил, ніяк не вкладалася думка про те, що хтось чи щось так нахабно насмілиться зірвати її поїздку до Венеції.
Якби маленькі українські дрони вміли розмовляти, вони б неодмінно побажали Єлізавєті Павлівні сидіти вдома. Як і всій "еліті", яка за словом "Я" давно й назавжди втратила людське обличчя. Венеція якось проживе і без мааасковської "еліти". Як і весь навколишній світ.
