1. російська економіка скочується до рецесії.
- На тлі повномасштабної війни та санкцій російська економіка демонструє ознаки ослаблення. Центральний банк знизив ключову ставку, визнавши ризики рецесії, а Мінекономіки прямо заявило: «Ми на межі спаду».
- Промисловість стикається зі скороченням попиту — продажі авто обвалилися, сталеливарники готуються до зменшення обсягів, житловий ринок сповільнився.
- Паралельно рубль зміцнився на 43%, що знижує прибутки експортерів.
- Особливо вразливі енергетика й вугільна галузь: через санкції втрачено доступ до західних технологій та ринків, а китайські поставки не компенсують втрати.
- Банки фіксують погіршення якості портфеля, реструктуризації боргів зростають. Бізнес скаржиться на націоналізацію майна — обсяги конфіскацій зросли втричі за рік.
- Експерти вказують: кремль цілеспрямовано переводить економіку в режим «воєнного часу», ігноруючи деградацію цивільних секторів. Це створює довгострокові ризики навіть у разі тимчасової стабілізації.
2. росія змушена переорієнтовувати експорт мазуту через втрату європейського ринку.
- Саудівська Аравія стала найбільшим імпортером російського мазуту та вакуумного газойлю в червні 2024 року — на тлі різкого попиту на енергоносії, спричиненого екстремальними температурами.
- Обсяг прямих поставок із портів рф до королівства сягнув 800 тис. тонн, що на 9% більше, ніж у травні. Ці дані, зафіксовані аналітиками LSEG, демонструють подальше просідання традиційних напрямків збуту: поставки до Індії скоротилися вдвічі — до 340 тис. тонн, а до Туреччини — на третину, до 280 тис. тонн.
- Зростання ролі Саудівської Аравії у російському паливному експорті стало прямим наслідком втрати ринків ЄС, який із січня 2023 року запровадив повне ембарго на постачання нафтопродуктів із рф.
- У нових умовах росія змушена шукати покупців у країнах Близького Сходу, Азії та Африки — зокрема, серед основних імпортерів також значаться Сінгапур, Китай і Сенегал.
- Така переорієнтація експорту відображає стратегічну вразливість російського паливного сектору в умовах санкційного тиску, коли збереження експортної виручки дедалі більше залежить від нестабільних або політично чутливих ринків.
3. У Петербурзі скасували головний військово-морський парад до Дня ВМФ.
- Влада Санкт-Петербурга скасувала головні заходи до Дня Військово-морського флоту 27 липня — зокрема, парад, салют і прохід суден.
- Формально причину не названо, однак ЗМІ пов’язують це з міркуваннями безпеки.
- Раніше російська сторона заявляла, що Україна нібито готувала теракт проти путіна на минулорічному параді.
4. росія створює перешкоди для сигналів GPS у Балтії та Польщі.
- У країнах Балтії та Польщі фіксують зростання кількості перешкод для сигналів GPS. За червень у Литві зафіксовано понад тисячу таких випадків — майже вдвічі більше, ніж у травні.
- Джерелом завад виступає росія, яка активно використовує подібні технології в повітряному просторі над Естонією, Фінляндією та Польщею.
- Крім того, за даними GeoInsider, росія підробляє дані автоматичної ідентифікації суден (AIS), зокрема — для маскування переміщень танкерів свого «тіньового флоту». Це дозволяє кораблям «зникати» з карт або переміщуватись у хибні координати.
- За оцінками влади регіону, ці дії можуть бути частиною схеми обходу нафтових санкцій.
5. ЄС посилює контроль над російськими трастами.
- Генеральний адвокат ЄС Мануель Кампос Санчес-Бордона рекомендував італійському суду залишити під арештом активи чотирьох компаній, пов’язаних із трастом Алішера Усманова.
- Хоча заявлялося, що Усманов нібито втратив контроль над компаніями ще до санкцій, адвокат наголосив: ключовим є юридична структура трасту — активи можуть вважатися такими, що належать олігарху. Це може створити прецедент для подібних справ. Італійські суди вже розглядають спори щодо трастів Андрія Мельниченка та Олексія Мордашова.
- За даними Банку Італії, з 2022 року у країні заморожено активи громадян рф на 2,3 млрд євро.
6. Австрія заявила про готовність до перегляду нейтралітету через загрозу з боку росії.
- Міністерка закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер заявила про відкритість до публічного обговорення питання про приєднання країни до НАТО, вказавши на зростаючу загрозу з боку росії, яка веде в Україні «війну на знищення».
- За її словами, в умовах дедалі агресивнішої зовнішньої політики рф та загального погіршення глобальної безпекової ситуації, нейтральний статус більше не гарантує безпеки Австрії.
- Уряд вже інвестує в оборонну сферу та зміцнює відносини з партнерами по ЄС і НАТО. Попри те, що нині серед австрійських парламентарів і населення немає більшості на підтримку вступу в Альянс, глава МЗС вважає, що така дискусія є актуальною й потенційно конструктивною.
- Ця заява стала черговим свідченням того, що російська воєнна агресія радикально змінює безпекову архітектуру Європи — навіть країни з історичною нейтральністю починають переоцінювати свої стратегічні орієнтири.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
