Привіт друзі! Як і обіцяв, сьогодні відповім на низку ваших запитань. Емоцій не буде, не буде і приниження тих осіб, які наразі (хочеться нам чи ні) реально впливають на перебіг подій в Україні. Так, я не люблю Зеленського і Трампа, але обіцяю, що ці почуття ніяк не вплинуть на мій аналіз подій. З огляду на те, що мене довго не було в етері, налаштуйтесь на дуже багато букв. Отже...
1. Коли закінчиться ця війна?
У найближчі 30 років вона не закінчиться. РФ з її ресурсами не може бути нейтральною для нас країною - це суперечить ідеї її розвитку. Ми для них або Білорусь, або екзистенційний ворог. А можливий нейтралітет України між демократією та авторитаризмом рано чи пізно приведе до втрати суверенітету. Уявлення про те, що війна має дипломатичне рішення, також є помилковим. Довгострокові компроміси з путіним неможливі.
Між тим, я прогнозую, що, незалежно від результатів дипломатичної каруселі за участю Трампа, Зеленського та путіна, "заморозка" гарячої фази війни відбудеться не пізніше кінця березня наступного року. А може й набагато раніше. Життя в наш час абсолютно непердбачуване, всі помиляються у своїх прогнозах, але я ще ніколи не був так впевнений у своєму твердженні, як цього разу.
Також ніколи не недооцінював росію - у неї шалені ресурси, високий запас міцності та вміння мобілізувати своїх рабів та надовго переводити їх у стан "терпіл". Проте наразі обидві країни опинилися в ситуації, коли в них накопичилась реальна втома металу - та сама, яка протягом найближчих місяців призведе до драматичного зламу. І якщо в Україні зараз головна проблема пов'язана з мобілізацією, то у рф це економіка та фінанси. І на тлі того, що глобальний загальнофронтовий, літньо-осінній прорив РОВ фактично зхлопнувся, економічна ситуація на московії ВПЕРШЕ за усі роки війни стала дійсно критичною. Ось тільки на вскидку:
⦁ Фонд пенсійного та соціального страхування, який забезпечує виплати 40 мільйонам російських пенсіонерів, наразі має дефіцит у 779,8 млрд руб.
⦁ Україна продовжує завдавати критичної шкоди російській енергетичній інфраструктурі, і темпи лише наростають. Майже половина нафтопереробних заводів зазнала атак безпілотників і ракет: до 40% потужностей було виведено з експлуатації. Російські нафтові компанії майже рік відчуватимуть наслідки від ударів дронів по нафтопереробним заводам, бо від початку серпня постраждав кожен третій НПЗ у країні. На цьому тлі иробництво нафтопродуктів на росії звалилося майже на 20%.
⦁ Світовий банк передбачив економіці росії трирічний застій. Це у кращому випадку, якщо не станеться відчутного падіння.
⦁ Китай випередив росію як найбільший торговий партнер не тільки Казахстану та Узбекистану, але й усіх інших середньоазійських країн, а нафту у росії він закуповує зі 40% знижкою! Я вже не кажу про Вірменію та Азербайджан, які повністю вийшли з під російського впливу.
⦁ Туреччина створює ґрунт для різкого скорочення закупівель російського газу, частка якого на ринку країни за останні два десятиліття вже впала з 60% до 37%. НПЗ Індії вперше купили гайанську нафту в американської ExxonMobil - RTRS, а Моді пообіцяв скоротити експорт болотної жижі до 50%.
⦁ Ціна нафти Brent сьогодні - 62 дол/барр, Urals - 56,4 дол/барр. У той же час ціна Urals Fob в порту Приморська 47,4 дол/барр - Reuters.
Таким чином, росія з останніх сил спробує до весняного бездоріжжя зі сторони Ліману та Добропілля взяти у кільце краматорсько-слов'янську агломерацію, і якщо у неї це не вийде (а на те, що не вийде, ставлю 95%), то збирати сили на організацію нової наступальної кампанії для неї буде дуже проблематично. Тим більше, у цьому випадку ми, скоріш за все отримаємо від партнерів дальнобійну зброю і методично виноситимо їх нафтові та газові потужності - впритул до "Сили Сибіру". Це щоб китайці теж відчули "профіти" цієї війни.
Що означатиме для України "заморозка"? Це зберегти державність, зберегти людей, разом з європейськими партнерами сформувати гарантії безпеки, а також отримати фінансову та військову підтримку. У короткостроковій перспективі зробити Україну членом ЄС і в довгостроковій — членом НАТО. І нарешті провести чесні та демократичні вибори. При цьому окуповані землі ніколи не визнавати юридично.
Що заважатиме росії напасти на нас через 3-4 роки? А це вже залежить не від росії, а від нас та наших європейських партнерів. Якщо протягом року повністю замінувати 5-кілометрову зону по лінії "заморозки" (для цього потрібно близько 1 млн. мін, але це цілком реально), за допомоги та на кошти наших донорів вибудувати багаторівневу інженерну лінії оборони з протитанковими та протипіхотними спорудами, то це у значній мірі унеможливить новий наступ росіян. А от від ракет та ворожих безпілотників ми не будемо застраховані ніколи. Єдиний вихід - створення паритету таких засобів ураження. Що теж можливо, якщо кошти наших партнерів не будуть розкрадені тими, хто "сидить" на цих потоках.
2. Що зараз відбувається у трикутнику "Трамп-путін-Зеленський"?
Трамп - нарцис та генератор випадкових слів. Він - людина, яка довгий час захоплювалась путіним, а останній вертів Донні так, як хотів. Він - сумасброд, цинік та пройдоха. Але...
Те, що він меле кожного дня дуже рідко співпадає з тим, що він робить. TACO - Трамп завжди здає назад. Він багато говорить, але його дії набагато обережніші, аніж його слова.
Після Анкоріджу адміністрація Трампа на прохання путіна справді спробувала домовитися з європейцями і навіть провела два раунди переговорів - у Вашингтоні (європейські лідери та Зеленський) та в Лондоні (зустріч Трампа з британським політичним керівництвом). І в результаті зробила для себе висновок: "продавлювання" Євросоюзу та Британії призведе для США до більших витрат, ніж аналогічні дії проти росії. В результаті Сполучені Штати відклали Анкориджські домовленості убік та взяли європейську сторону з вимогами "заморозки" по лінії фронту. Зокрема, Вашингтон дав Києву «зелене світло» на удари по російських енергетичних об'єктах, бо до цієї зустрічі адміністрація Трампа просила Україну утримуватись від атак на російську нафтогазову та енергетичну інфраструктуру, оскільки розраховувала на укладання мирної угоди. Крім того, Вашингтон вирішив розширити обмін розвідувальними даними з Україною.
До того ж, у США існує досить впливове військове лобі (поєднує як республіканців, так і демократів), яке, використовуючи різні приводи, спонукає Трампа до більш жорстких заходів проти путіна, закликаючи показати, що таке «мир через силу» та «хто у світі господар». Також є вплив дуже потужного нафтогазового лобі в Республіканській партії, яке пропонує використовувати війну в Україні як привід позбавити росію ринків збуту енергоносіїв. І заклики США до різних країн відмовитися від імпорту російських нафти та газу все більшою мірою нагадують не «примус до миру», а вичавлювання з ринку конкурентів. Саме цього найбільше боїться путін - і набагато більше, аніж "Томогавків".
Саме тому вперше за весь час спілкування з Трампом путін моргнув та зателефонував американському президенту САМ. Проблема, з якою зіткнувся російський терорист, полягає в тому, що він не може демонструвати слабкість, хоч і є неймовірно слабким. Але якщо ще кілька місяців тому путін демонстрував свою непохитність у площині "досягнення всіх цілей СВО" та претендував на 4 області у повному складі, то поступово його амбіції почали танути. В Анкоріджі він зажадав "лише" виводу ЗСУ з Донеччини, а своїм дзвінком Трампу він демонструє, що "заради налагодження співробітництва із США" готовий йти ще далі у своїх поступках.
І справа тут не у "Томагавках". Цих ракет (причому застарілої моделі) Пентагон готовий був виділити нам не більше 40 одиниць. До того ж, поки до кінця не вирішено питання з платформами Typhon для їх запуску. Звісно, ці ракети потріпали б нерви росіянам у глибокому тилу та вивели б зі строю ще кілька НПЗ, але згадайте, як ми усі сподівались на чудо, коли очікували на передачу нам цілої низки західного озброєння - від "Джавелінів" до F-16. Тобто, я впевнений, що ще півроку тому путін не телефонував би Трампу виключно через ці ракети і не випрошував би ледь не на колінах нової зустрічі з американським президентом.
І, нарешті, не висів би на вухах Трампа дві з половиною години виключно з цього питання.
Звісно (і це зрозуміло американській стороні - не вважайте їх за лохів), путін намагається виграти час, відкладаючи постачання нової зброї в Україну та реалізацію обіцяних Трампом енергетичних санкцій. З іншого боку - якщо кремлівський карлик обдурить Трампа і цього разу ("я сам обманываться рад..." - з російської класики), марнославство американського президента однозначно переборе його ніжну любов до путіна. І виграні путіним місяць чи два у кінцевому результаті можуть обернутись проти нього.
До того ж, Трамп теж чомусь вчиться. Це широко не висвітлювалось у ЗМІ, але одразу після розмови з путіним Донні організував спільну відеоконференцію зі Стармером та Стуббом - своїми найближчими європейськими друзями. Вони проговорили більше години, і я впевнений, що ця розмова стала певним холодним душем Трампу після того, як він традиційно розтаяв у зефірно-шоколадному спічі путіна про печенігів та українських "нацистів".
За підсумками цих розмов Трамп розпочав свою теж традиційну «гойдалку» - це коли він пробує «на дотик» кожен із варіантів, стикається з опором та ризиками, після чого робить розворот на 180 градусів. Багатьох це бентежить, але така тактика часто допомагала Трампу - як у бізнесі, так і у політиці.
Таким чином, реальний прорив може бути лише у двох випадках.
⦁ Перший – якщо путін зніме свої умови, які були неприйнятні для Києва та погодиться на припинення вогню по лінії фронту в обмін на плюшки та поступки з боку Трампа. Саме Трампа, бо впевнений, що європейці збережуть тверду позицію з цього питання.
⦁ Другий – якщо Трамп погодиться і з умовами путіна закінчення війни, і з тим, що треба спонукати їх прийняти Києвом.
Більше вірю у перший варіант, бо з "примусом Києва до миру на умовах москви" у Трампа одного разу вже не вийшло. Чому повинно вийти цього разу, якщо європейці заявили, що горою стоятимуть за Київ стільки, скільки потрібно? Отож бо.
В ідеалі я навіть допускаю варіант, що Пентагон може все ж таки передати Україні «Томагавки», а розмову з путіним і заяви про позитивні зрушення і майбутні зустрічі потрібні були Білому дому, щоб не допустити моментальної жорсткої відповіді москви, а перенести її, як мінімум, на якийсь час після зустрічі Трампа і путіна. Проте, після передачі «Томагавків» (якщо воно відбудеться) продовження будь-якого діалогу Москви та Вашингтона виглядає сумнівним, так що на цей варіант я даю не більше 20%. Хоча, з огляду на різку зміну риторики найбільших українофобів трампівської адміністрації - Венса та Хегсета (чого тільки коштує заява шефа Пентагону про те, що (дослівно): "...смертоносне НАТО і надійна українська армія є найефективнішими стримуючими факторами російської агресії") - цього не виключаю.
До того ж, Київ приготував свої "козирі". Це, перш за все, обмін технологіями та навіть виробництво БПЛА для Сполучених Штатів. Крім того, Україна та США обговорюють закупівлю американського скрапленого природного газу. В обмін планується запропонувати Трампу можливість для американських нафтових компаній використовувати трубопровідну інфраструктуру України для експорту до Словаччини та Угорщини. Також Київ пропонує американським компаніям дешеве зберігання ЗПГ у величезних підземних сховищах України, щоб допомогти збільшити його експорт до решти Європи.
Підсумовуючи... На мій суб'єктивний погляд диспозиція наразі виглядає так: "заморозку" ми побачимо або за результатами американо-російського саміту (не орієнтуйтесь на попередній досвід - рано чи пізно ця ставка може зіграти попри попердні "зеро") або ж нам доведеться терпіти до березня-квітня приблизно з тим же кінцевим результатом.
3. Чи піде Залужний у президенти?
Однозначно піде. Інформація від співробітників Посольства України в Британії, які неофіційно занурені у питання організаційної підготовки до цього. На Банковій це знають, але різких рухів стосовно генерала не роблять щоб ще більше не підняти його рейтинг. Що стосується офіційного спростування таких намірів з боку Залужного, то поіншому державний службовець вчинити й не міг. Але між строк у цьому "спростуванні" ясно читається: фальстарту не буде, всьому свій час.
4. Що скажете про справу Труханова?
А все вже сказано, додати нічого. Зеленський розгромив місцеву владу у Чернігові, Сумах, Полтаві, Запоріжжі. Зараз Одеса, на прицілі Київ (ну, тут він зуби обламає), Миколаїв і Дніпро. Придумають ще якусь справу на Порошенка. Узурпація влади, яка ще більше посилиться з наближенням виборів. Звісно, Труханов проросійське гівно, але спрацьовано дуже грубо. Знаєте, що у цій історії мене тригерить найбільше? Що хвалене СБУ, яке змогло здійснити таку ювелірну операцію, як "Павутиння", так дешево проколюється на сфальсифікованих документах, які стали основою для позбавлення громадянства мера Одеси. Це точно одне й те саме СБУ?)
5. "Фламінго" точно літають чи це фікція?
Наші ракети літають і досить успішно - саме ними, а не БПЛА, уражається все більше цілей на території рф. Проте, особисто я підозрюю, що це не "Фламінго", а виключно "Нептуни" та ті ракети, які з липня місяця почали випускати мінізаводи, побудовані за ліцензіями та на гроші, отриманими ще за Байдена. Не наполягаю на цій версії, але саме вона здається мені найбільш правдоподібною.
6. Чи дійсно настав мир на Близькому Сході?
Ніт. Проблема на певний час загнана під килим. Поки існує ХАМАС та подібні структури, мир там не наступить. Бо члени цих терористичних організацій не вміють ні будувати, ні облаштовувати мирне життя. З дитинства вони вчаться лише ненавидити євреїв та готуватися до нової війни - це їх покликання та modus operandi. До того ж, Ізраїль нічого не підписував і не був присутнім на "саміті миру" у Єгипті; ХАМАС також нічого не підписував і не був там присутній тому, що він є проксі-інструментом Китаю/Ірану на Близькому Сході. У результаті, конфлікт у Газі не закінчено, а лише переходить у нову фазу протистояння. До речі, поки існує росія у її нинішньому імперському вигляді, сталий мир не наступить і в Україні.
7. Чи чекати затяжних блекаутів в Україні цієї зими?
Якщо "заморозка" затягнеться до весни, а не стане результатом перемовин у Будапешті, то так. Полегшити ситуацію міг би масовий запуск малої енергетики — безлічі невеликих генеруючих потужностей, оскільки знищити їх усі було б практично неможливо. І це сильно зміцнило б стійкість системи. Розмов про це було багато, але де-факто програма виявилася проваленою. Як розповідають бізнесмени, які намагалися в останні роки запустити подібні міні-електростанції, вони зіткнулися не лише з відсутністю реальної підтримки держави, а й з прямими бюрократичними перепонами, які зробили неможливим реалізацію таких проєктів. Тобто, тисячі невеликих генеруючих потужностей, які б мали запрацювати напередодні цієї зими, приблизно там, де й мільярд дерев. На жаль.
8. Складіть, будь ласка, рейтинг міністрів закордонних справ незалежної України.
Легко. Перше і беззаперечне місце - Генадій Удовенко. Друге - Петро Порошенко. Третє ділять Огризко і Тарасюк - навіть не дивлячись на те, що останній був креатурою Тимошенко.
❗️Що стосується сьогоднішніх перемовин Зеленського з Трампом, то поки ми маємо тільки загальні слова. Інсайдерські подробиці можливо буду знати через 3-4 дні, про що проінформую вас додатково. Проте, вже зараз знаю, що пройшла зустріч не так, як планував Зеленський - наїзд путіна на вуха Трампа все ж мав свій негативний вплив.
Хотів ще написати про Китай та внутрішньополітичну ситуацію у США, але перенесу ці питання на наступні вихідні - я далеко не впевнений що й цей текст ви дочитали до кінця. Хто дочитав - моргніть.)
До зустрічі через тиждень. Бережіть себе! З повагою, Олег Шарп
