1. ЦБ росії визнав ризик рецесії вперше за три роки.
- Після трьох кварталів сповільнення економічного зростання Центральний банк росії очікує, що наприкінці року економіка може перейти до падіння.
- За оцінкою Мінекономрозвитку рф, у липні–вересні 2025 року ВВП зріс лише на 0,6% у річному вимірі, тоді як у другому кварталі зростання становило 1,1%, у першому — 1,4%, а у четвертому кварталі 2024 року — 4,5%.
- Через високу базу порівняння та «тимчасовий сплеск виробництва в окремих галузях» наприкінці минулого року, ЦБ знизив прогноз і тепер очікує, що динаміка ВВП у четвертому кварталі коливатиметься від мінус 0,5% до плюс 0,5%.
- У липні регулятор ще передбачав зростання до 1%. Таким чином, можливе скорочення стане першим для російської економіки з початку 2023 року, коли ВВП впав на 1,6%.
- За даними близького до кремля Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), виробництво у цивільних секторах промисловості скорочується від початку року.
- Обсяги випуску знизилися у 73% із 129 ключових видів продукції. Фінансове становище підприємств також стрімко погіршується: у 2026 році ризик втрати фінансової стійкості матимуть компанії, що забезпечують понад третину (32,5%) виручки реального сектору — проти 23,7% нині.
2. Морський експорт російського дизпалива впав у жовтні на 4% через збої в роботі НПЗ та санкційний тиск.
- Морські поставки російського дизельного палива у жовтні 2025 року скоротилися на 4% порівняно з вереснем — до 2,37 млн тонн на добу. Причиною стали сезонні та аварійні ремонти на нафтопереробних заводах, а також ускладнення логістики через санкції Заходу.
- Через головний балтійський термінал у Приморську відвантаження дизеля Євро-5 впали на 5,7%, до 0,906 млн тонн.
- Це вже друге скорочення експорту за останні два місяці після атак українських дронів на об’єкти паливної інфраструктури рф. Попри зниження експорту, Туреччина залишилася головним покупцем російського дизеля, збільшивши імпорт до 1 млн тонн.
- Натомість Бразилія скоротила закупівлі на 73% — до лише 74 тис. тонн, переорієнтувавшись на постачання зі США, Індії та ОАЕ. У той же час трейдери повідомляють про зростання тіньових перевалок “борт у борт” у районі Кіпру, Лаконської затоки та Порт-Саїда — характерну схему обходу санкцій.
- Близько 100 тис. тонн російського дизпалива, відправленого в жовтні, залишаються без зазначеного кінцевого пункту призначення, що вказує на спроби москви приховати маршрути збуту.
- Сукупно морський експорт нафтопродуктів рф у вересні вже знижувався на 18% у річному вимірі, і тенденція продовжується — російська паливна галузь поступово втрачає стабільність під тиском санкцій, атак і логістичних обмежень.
3. США підтримують використання заморожених російських активів для допомоги Україні.
- Вашингтон повністю підтримує ініціативу Європейського Союзу щодо використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні та посилення тиску на москву.
- США розглядають використання російських коштів як справедливий інструмент компенсації збитків, завданих війною, розв’язаною кремлем.
- Паралельно Вашингтон аналізує наслідки нових санкцій президента Дональда Трампа проти «Роснефти» і «Лукойла», які різко ускладнили для росії доступ до світового енергетичного ринку. «Є ще заходи, які ми могли б ухвалити, щоб посилити тиск», — наголосив американський чиновник.
- Таким чином, Сполучені Штати демонструють готовність підтримувати подальшу економічну ізоляцію росії та сприяти переорієнтації її заморожених активів на відбудову України.
4. США надали Угорщині річне звільнення від санкцій на російську нафту.
- Президент Дональд Трамп тимчасово звільнив Угорщину від санкцій на купівлю російської нафти, що стало політичним успіхом Віктора Орбана. Білий дім уточнив, що дозвіл діятиме лише рік, попри заяви Будапешта про «безстрокове звільнення».
- В обмін Угорщина погодилась на масштабні американські інвестиції: контракт із Westinghouse Electric на $114 млн для постачання ядерного палива замість російського та закупівлю ЗПГ зі США на $600 млн.
- Планується імпорт 400 млн кубометрів газу щороку протягом п’яти років. Також підписано меморандум про намір придбати до 10 малих модульних реакторів американського виробництва вартістю до $20 млрд.
- Угода може зменшити енергетичну залежність Угорщини від росії та послабити позиції Москви в Центральній Європі.
5. Саудівська Аравія знижує ціни на нафту для Індії та Китаю, витісняючи російських постачальників.
- Саудівська Аравія, найбільший у світі експортер нафти, оголосила про різке зниження цін на всі сорти своєї нафти для азійських клієнтів. З грудня сорт Arab Light подешевшає на $1,2 за барель і коштуватиме лише на $1 дорожче бенчмарка Oman/Dubai. Такі ж знижки застосовані до Arab Extra Light і Arab Super Light, тоді як Arab Medium та Arab Heavy подешевшають ще більше — на $1,4 за барель.
- Крок Ер-Ріяда — це «пряме запрошення» індійським нафтопереробним компаніям перейти на саудівську нафту замість російської. Саме у грудні набувають чинності нові блокуючі санкції США проти “Роснефти” та “Лукойла”, і Міністерство фінансів США зобов’язало міжнародні компанії припинити всі операції з ними до 21 листопада.
- Найбільший індійський НПЗ Reliance Industries, який ще нещодавно був головним імпортером російської нафти, вже збільшив закупівлі саудівської нафти на 87% у жовтні, щоб знизити залежність від москви.
- Очікується, що після запровадження знижок Reliance та державні НПЗ Індії ще більше наростять обсяги закупівель у Саудівської Аравії.
- Таким чином, Ер-Ріяд не лише зміцнює свої позиції на азійському ринку, а й вибиває росію з ключових напрямів збуту, створюючи додатковий тиск на експортну виручку кремля.
6. У Фінляндії припинила роботу мережа АЗС російського «Лукойла» через санкції США.
- Фінська мережа автозаправних станцій Teboil, що належить російській компанії «Лукойл», оголосила про припинення діяльності після запровадження американських санкцій.
- За словами директора з маркетингу та комунікацій Teboil Тоні Флікта, постачання пального та платіжні операції компанії вже зупинені. На частині АЗС повністю закінчилися окремі види пального, і таких станцій стає дедалі більше. «Нових поставок пального не буде, а баки на автозаправках невдовзі спорожніють», — зазначив Флікт.
- На запитання журналістів про можливість збереження бренду в майбутньому він відповів: «На даний момент це неактуально».
- Рішення стало прямим наслідком санкцій США проти «Лукойла», введених наприкінці листопада, що паралізували діяльність компанії за кордоном.
- Через заборону на фінансові транзакції та фрахтування суден проблеми виникли також у швейцарського підрозділу Litasco і в нафтових операціях «Лукойла» в Іраку.
- У Фінляндії компанія Teboil володіла мережею з близько 1000 автозаправних станцій, на яких працювали сотні операторів. Їхня робота буде зупинена упродовж найближчих тижнів.
7. Центробанк росії визнав різке погіршення фінансового стану бізнесу та зростання неплатежів.
- Центробанк рф зафіксував масштабне зростання неплатежів у корпоративному секторі та погіршення фінансового становища компаній.
- У російській економіці збільшилися терміни обігу дебіторської заборгованості та зросла частка прострочених платежів, що свідчить про поширення касових розривів і проблем із розрахунками між підприємствами.
- За даними Росстату, на кінець серпня прострочену заборгованість мали понад 17 тисяч компаній, а її загальний обсяг сягнув 7,5 трлн рублів — на 21% більше, ніж на початку року. Найбільша частка боргів — 5,1 трлн рублів — припадає на неплатежі покупців.
- Моніторинг Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП) показав, що в третьому кварталі 39% компаній зіткнулися з неплатежами контрагентів, що на 13 пунктів більше, ніж у другому кварталі.
- Ці тенденції — наслідок перегріву економіки, санкційного тиску та зростання витрат на оборонно-промисловий комплекс, які витісняють цивільні галузі з кредитних ринків і позбавляють бізнес ліквідності.
8. Найбільший виробник танків у росії скорочує штат на 10%.
- Найбільший у росії виробник залізничних вагонів і головний постачальник танків для армії — «Уралвагонзавод» (УВЗ) — починає масштабні скорочення персоналу через різке падіння попиту на цивільну продукцію.
- До лютого 2026 року підприємство скоротить близько 10% штату, а також заморозить набір нових працівників. У низці підрозділів скорочення сягнуть до 50% штатної чисельності.
- Проблеми торкнулися цивільного дивізіону УВЗ, який ще з жовтня переведено на чотириденний робочий тиждень. Причина — різке зниження попиту на рухомий склад.
- За даними Росстату, у вересні 2025 року виробництво пасажирських вагонів скоротилося майже вдвічі, вантажних — на 28%, а трамвайних — на 26%.
- Ключовий замовник підприємства — «Російські залізниці» (РЖД) — сам перебуває у кризі. Через фінансові проблеми компанія вперше за п’ять років зафіксувала збитки, скоротивши інвестиційну програму майже на третину — з 1,3 трлн до 850 млрд рублів. Це фактично зупинило оновлення рухомого складу й залишило промисловість без замовлень.
- Таким чином, навіть оборонний гігант, який став символом російської військово-промислової мобілізації, зіткнувся з глибоким спадом у цивільному секторі — на тлі економічного виснаження країни та дії санкцій.
9. Видобуток нафти в росії просів нижче квоти ОПЕК+ на тлі санкцій і атак дронів.
- У жовтні видобуток сирої нафти в росії незначно зріс, однак залишився нижчим за встановлену квоту ОПЕК+, що свідчить про поглиблення проблем у нафтовому секторі країни.
- Минулого місяця росія видобувала в середньому 9,41 млн барелів на добу — лише на 43 тис. більше, ніж у вересні, але на 70 тис. барелів менше квоти, навіть з урахуванням компенсаційних скорочень за попереднє перевиробництво.
- Санкційний тиск Заходу та удари українських дронів дедалі відчутніше позначаються на роботі російської енергетики. Проблеми з логістикою, обмеженням доступу до танкерів і зростаюча ізоляція ускладнюють продаж нафти на світових ринках.
- Якщо москва не зможе знайти покупців для сировини від компаній, що потрапили під санкції, а також відновити повноцінну роботу нафтопереробних заводів, країна буде змушена зупиняти видобуток на низці родовищ, ризикуючи назавжди втратити частину виробничих потужностей.
- росія поступово втрачає здатність підтримувати стабільний рівень видобутку без доступу до міжнародних технологій і ринків збуту.
10. Трамп посилює вплив США у Центральній Азії, витісняючи росію з регіону.
- Президент США Дональд Трамп провів у Білому домі зустріч із лідерами Казахстану, Киргизстану, Туркменістану, Узбекистану та Таджикистану, присвячену десятиріччю формату «C5+1». Саміт став черговим кроком Вашингтона для розширення свого впливу у Центральній Азії та послаблення позицій москви.
- За підсумками переговорів сторони підписали низку масштабних економічних угод, спрямованих на поглиблення співпраці зі США та скорочення залежності регіону від росії:
- Узбекистан підписав угоду про інвестиції у США на суму 100 млрд доларів протягом 10 років, які охоплюють сектори видобутку корисних копалин, авіації та виробництва автозапчастин;
- Казахстан дозволив американській компанії Cove Capital розробляти родовище вольфраму та зобов’язався придбати чіпи штучного інтелекту Nvidia на 2 млрд доларів;
- Авіакомпанії Казахстану, Узбекистану та Таджикистану домовилися про закупівлю до 37 літаків Boeing;
- Також обговорювалася закупівля сільськогосподарської техніки John Deere на мільярди доларів.
- Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що США «мають повне право на присутність у Центральній Азії», чітко демонструючи прагнення регіону диверсифікувати партнерів і зменшити залежність від росії.
- У 2024 році товарообіг країн Центральної Азії з Китаєм становив 94,8 млрд доларів, тоді як з Росією — лише 45 млрд, що свідчить про поступову втрату москвою економічного домінування. Обсяг торгівлі з США за той самий період зріс до 4,2 млрд доларів, майже вдвічі більше, ніж п’ять років тому.
- Політика Вашингтона під керівництвом Трампа спрямована на зміцнення зв’язків із державами, які десятиліттями залишалися в орбіті кремля.
- Після серпневої мирної декларації між Вірменією та Азербайджаном, яку також було підписано у Білому домі, американський вплив у регіоні стрімко зростає, тоді як російські ініціативи дедалі частіше зазнають поразки.
11. Молдова змушує «Лукойл» залишити ринок через санкції США.
- російська нафтова компанія «Лукойл» припинить роботу в Молдові з 21 листопада через дію американських санкцій. Про це заявив міністр енергетики країни Дорін Жунгіету.
- За словами міністра, російський концерн більше не зможе забезпечувати поставки бензину, дизпалива та авіагасу на власну мережу автозаправок у країні. Фактично компанія втратила можливість продовжувати діяльність через обмеження, накладені Вашингтоном на російські енергетичні структури.
- Жунгіету також повідомив, що Рада з інвестицій при уряді Молдови запропонувала викупити термінал «Лукойлу» в аеропорту Кишинева, щоб уникнути перебоїв у роботі стратегічного об’єкта.
- Остаточне рішення планують ухвалити до 17 листопада. російська компанія, яка роками контролювала значну частку роздрібного ринку пального Молдови, фактично втрачає одну з останніх точок впливу кремля у регіоні.
- Вихід «Лукойлу» демонструє посилення міжнародного санкційного тиску на російський енергетичний сектор та скорочення його присутності у Східній Європі.
12. Зеленський запровадив санкції проти Тупицького та оточення путіна.
- Президент Володимир Зеленський 9 листопада підписав указ про санкції щодо колишнього голови Конституційного суду України Олександра Тупицького, представників уряду рф та наближених до володимира путіна осіб, зокрема голови Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва.
- За словами Зеленського, під санкції потрапили особи, причетні до грабунку на окупованих територіях, один із «гаманців» путіна, представник російської військової розвідки та колаборант.
- Президент також повідомив про початок роботи щодо обмежень для російських видавництв, які поширюють пропаганду.
- До списку включено 8 фізичних осіб і 5 компаній, серед них — заступник міністра науки рф Андрій Омельчук і міністр сільського господарства рф Оксана Лут.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
