1. Доходи росії від експорту нафти продовжують падати.
- Доходи росії від експорту сирої нафти та нафтопродуктів знову скоротилися у жовтні — до 13,1 млрд доларів, що на 2,3 млрд менше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомило Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у своєму щомісячному звіті.
- Загальний експорт нафти та палива впав на 150 тис. барелів на добу — до 7,4 млн барелів, що змінило тенденцію зростання, зафіксовану у вересні.
- МЕА зазначає, що нафтова галузь росії перебуває під подвійним тиском — через санкції Заходу та удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах і трубопроводах.
- Агентство зафіксувало, що «нещодавні атаки сприяли падінню видобутку приблизно на 110 тис. барелів на день». Експорт нафтопродуктів скоротився вдруге поспіль — ще на 40 тис. барелів на день, до 2,3 млн барелів, що стало найнижчим рівнем із 2017 року.
- Видобуток нафти без урахування конденсату залишився на рівні 9,28 млн барелів на день, що нижче цільового показника ОПЕК+.
- Частина нафти, за даними МЕА, почала накопичуватися на складах, оскільки іноземні покупці уникають російських вантажів через ризики санкцій і складність з оплатою.
- Вашингтон посилив тиск на москву, встановивши 21 листопада крайній термін для завершення будь-яких угод із компаніями «Роснефть» та «Лукойл».
- Таким чином, навіть за офіційними оцінками МЕА, енергетичний сектор росії — головне джерело її валютних надходжень — продовжує скорочуватися, а наслідки війни та санкцій дедалі глибше підривають економічну стійкість країни.
2. У російського бюджету почали падати несировинні доходи: «динаміка погіршується».
- російська економіка продовжує втрачати фінансову стійкість — після різкого скорочення надходжень від нафти й газу почали падати й несировинні доходи федерального бюджету, вперше за рік.
- Згідно з даними Міністерства фінансів рф, у жовтні до держбюджету надійшло 2,1 трлн рублів несировинних доходів, що на 4% менше, ніж роком раніше.
- При цьому доходи від нафти й газу впали одразу на 27%, а загальний обсяг бюджетних надходжень зменшився на 12% у річному вимірі. Це — ознака системного сповільнення російської економіки.
- За даними Росстату, у третьому кварталі темпи зростання ВВП знизилися до 0,6%, тобто в сім разів менше, ніж торік. Промисловість також різко пригальмувала — лише 0,5% приросту проти 5,6% роком раніше, а цивільні галузі вже демонструють спад.
- Падіння податкових надходжень є наслідком кризи у вугільній та металургійній галузях, які зазнають значних збитків через санкції, логістичні обмеження та скорочення експорту.
- Загалом, навіть офіційні дані Мінфіну вказують: російський бюджет входить у зону ризику, а спроби компенсувати втрати від санкцій і війни внутрішніми доходами вже не дають ефекту.
- росія стикається з подвійним ударом — стагнацією економіки та виснаженням бюджету, що дедалі більше залежить від військових витрат і короткострокових рішень кремля.
3. Ринкова вартість «Лукойла» обвалилася майже на $10 млрд після санкцій США — компанія на межі втрати всіх закордонних активів.
- Акції «Лукойла» продовжують стрімке падіння на Московській біржі, втрачаючи позиції вже четвертий тиждень поспіль. З моменту запровадження санкцій США 23 жовтня капіталізація найбільшої приватної нафтової компанії росії скоротилася майже на $9,6 млрд (≈777 млрд рублів). У середу папери впали до 4900 рублів за акцію — найнижчого рівня за два з половиною роки.
- Американські санкції фактично паралізували закордонну діяльність «Лукойла», який працював у 11 країнах світу. У Іраку компанія не може отримати плату або нафту з родовища «Західна Курна-2», у Фінляндії без палива залишилася мережа АЗС Teboil, а швейцарська трейдингова «дочка» Litasco втратила можливість фрахтувати танкери та проводити міжнародні платежі.
- Ситуацію різко погіршило рішення Вашингтона заблокувати продаж закордонних активів «Лукойла» трейдеру Gunvor, яку Мінфін США назвав «маріонеткою кремля».
- Угода мала б врятувати щонайменше €14 млрд, однак тепер компанія готується до повної втрати своїх активів за кордоном — приблизно $16 млрд.
- До того ж, частина майна може бути конфіскована урядами країн, які приєдналися до санкцій, за прикладом Німеччини, що націоналізувала активи «Роснефти».
- Також, посилюються чутки про можливе поглинання «Лукойла» «Роснефтью», яку може лобіювати Ігор Сєчін.
- Для кремля це стало б черговим кроком у централізації контролю над енергетичним сектором, що дедалі більше нагадує повернення до радянської моделі управління.
4. Проєкт російського "Лукойлу" втрачає міжнародних підрядників через санкції США.
- Міжнародна діяльність російського нафтового гіганта «Лукойл» стрімко занепадає після оголошення американських санкцій. Ще до набуття ними чинності 21 листопада компанія почала втрачати ключових партнерів.
- Дубайська компанія Vantage Drilling розірвала контракт з «Лукойлом» на буріння в румунському секторі Чорного моря, пославшись на форс-мажор.
- Контракт передбачав 260 днів робіт із використання бурового судна Platinum Explorer, а початок буріння планувався на 2026 рік. «Лукойл» мав понад 85% у двох блоках майбутнього газового родовища — Trident і Est Rapsodia, тоді як решта належала румунській державній компанії Romgaz.
- Це вже другий випадок за місяць, коли «Лукойл» втрачає міжнародного підрядника: раніше компанія оголосила форс-мажор і на проєкті в Іраку. Санкції США проти російських енергетичних компаній паралізують їхню зовнішню діяльність, оскільки партнери побоюються вторинних обмежень і репутаційних ризиків.
- Поступова ізоляція «Лукойла» демонструє, що російська нафтова галузь втрачає можливість реалізовувати великі міжнародні проєкти, навіть за межами Заходу — від Європи до Близького Сходу.
5. У росії рекордне зростання прострочених боргів бізнесу.
- Все більше російських компаній припиняють вчасно сплачувати кредити на тлі сповільнення економіки та високих ставок Центробанку. За даними Банку росії, на жовтень 2025 року з майже 714 тис. юридичних осіб і підприємців із кредитними зобов’язаннями понад 171 тис. (24%) мають прострочення платежів.
- Це найвищий показник за останні 2,5 роки, який за рік зріс одразу на 6 процентних пунктів.
- Загальний обсяг прострочених кредитів бізнесу зріс на 7,2% рік до року — майже до 3 трлн рублів, що стало найбільшим приростом із осені 2023 року.
- Водночас корпоративна заборгованість у цілому збільшилася майже на 10% і перевищила 80 трлн рублів. Центробанк визнає, що за рік обсяг кредитування бізнесу зріс на 6,2%, проте разом із новими позиками зростають і неплатежі.
- Різкий стрибок прострочок пов'язаний із падінням прибутковості підприємств, зниженням попиту та зростанням вартості запозичень.
- Ключова ставка Центробанку залишається на рівні 15%, що робить кредити фактично недоступними для більшості компаній.
- Таким чином, корпоративний сектор росії входить у фазу боргової нестійкості, що загрожує новими банкрутствами та скороченням інвестицій — черговим ударом по ослабленій війною економіці.
6. В Оренбурзькій області зупинився найбільший НПЗ після атаки дронів.
- Найбільший нафтопереробний завод Оренбурзької області “Орскнефтеоргсинтез” компанії «Фортеінвест» повністю зупинив роботу 10 листопада і, за попередніми даними, не відновить переробку щонайменше до кінця тижня.
- 11 листопада завод зазнав атаки україських безпілотників, які пошкодили частину внутрішніх комунікацій. Хоча офіційно влада Оренбурзької області не називає об’єкт, який постраждав, підтверджується, що йдеться саме про “Орскнефтеоргсинтез”.
- Зупинка цього підприємства стала черговим ударом по російській паливній інфраструктурі, яка останні місяці зазнає дедалі частіших атак. Потужності “ОрськНОС” — ключові для забезпечення постачання нафтопродуктів у регіоні та на експорт.
- Номінальна потужність Орського нафтопереробного заводу становить 5,76 мільйона метричних тонн на рік, або близько 115 200 барелів на день. За даними галузевих джерел, минулого року він переробив 4,2 мільйона тонн сирої нафти, виробивши 1,8 мільйона тонн дизельного палива, 600 000 тонн бензину, 500 000 тонн бітуму та 200 000 тонн мазуту.
- Попри спроби російської влади применшити наслідки, зупинка одного з найбільших НПЗ країни ще більше ускладнить ситуацію на внутрішньому ринку пального, який уже стикається з дефіцитом і ростом цін.
7. Китай різко скоротив закупівлі російської нафти, замінюючи її поставками із Саудівської Аравії — знижки на Urals обвалилися до рекордних $19 за барель.
- Китай у листопаді істотно зменшив імпорт російської нафти, заміщаючи його сировиною з Саудівської Аравії. Обсяг російських поставок знизився на 36% — до 926 тис. барелів на добу проти 1,45 млн у жовтні.
- Водночас імпорт саудівської нафти зріс на пів мільйона барелів, до 1,78 млн барелів на добу — максимального рівня за останні місяці. Для москви це — черговий сигнал втрати ключового ринку.
- Після американських санкцій проти «Роснефти» та «Лукойла» знижки на нафту Urals у портах Балтики та Чорного моря майже подвоїлися й нині сягають $19,4 за барель — максимуму за рік.
- Такий обвал вартості свідчить про різке падіння попиту навіть серед традиційних партнерів. Індія поки тимчасово збільшила імпорт до 2,26 млн барелів на добу, однак, вже в грудні п’ять найбільших НПЗ країни — Reliance, Bharat Petroleum, Hindustan Petroleum, Mangalore Refinery та HPCL-Mittal Energy — відмовилися від нових партій російської нафти.
- Таким чином, російська нафта стрімко втрачає свої основні азійські ринки, на яких москва намагалася втриматися після ембарго ЄС.
- Падіння попиту з боку Китаю й Індії разом із санкційним тиском Заходу створює ризик глибокої цінової кризи для російського енергетичного сектору.
8. Останній великий американський банк остаточно йде з росії.
- російський фінансовий ринок зазнав чергової поразки — останній великий американський банк Citibank остаточно залишає росію, завершуючи тридцятирічну історію присутності в країні.
- Відповідний указ, що дозволяє продаж російської «дочки» Citi групі «Ренессанс Капитал», підписав путін. Таким чином, з російського ринку йде останній великий західний банк, який ще підтримував мінімальну діяльність після масового відходу іноземних фінансових структур через війну в Україні.
- Citibank працював у росії з початку 1990-х, але ще до початку повномасштабного вторгнення ухвалив рішення про вихід. Після 2022 року процес лише прискорився: - обсяги виданих кредитів зменшилися на 98%, - обсяг депозитів фізичних осіб та коштів корпоративних клієнтів — у 90–150 разів, - у 2024–2025 роках банк закрив усі відділення й припинив обслуговування рахунків.
- Завершення операцій Citi символізує повний крах присутності західного банківського капіталу в росії.
- Втрата міжнародних банків означає не лише зниження довіри інвесторів, але й подальшу ізоляцію російської фінансової системи, яка дедалі більше залежить від обмеженого внутрішнього ринку та «дружніх» країн з високими ризиками.
9. Канада запровадила нові санкції проти росії — під удар потрапили виробники дронів і понад 100 суден «тіньового флоту».
- Канада оголосила про новий пакет антиросійських санкцій, який спрямований проти виробників безпілотників, компаній, що постачають кіберінфраструктуру до рф, а також понад сотні суден “тіньового флоту”, які москва використовує для обходу нафтових обмежень.
- Під санкції також потрапили організації, пов’язані з російським сектором ЗПГ, що має на меті ускладнити експорт зрідженого газу, зокрема через схеми із залучення суден під «зручними прапорами».
- Хоча масштаб нинішніх заходів менший, ніж у попередніх пакетах, Оттава підкреслила, що нові санкції узгоджені з ЄС, Великою Британією та США й покликані посилити тиск на російську економіку в енергетичній та військово-промисловій сферах.
- Канада стала однією з перших країн, які прямо вдарили по “тіньовому флоту” росії — системі танкерів, що допомагає Кремлю приховувати походження нафти й уникати цінового обмеження Заходу.
- Нові заходи можуть ускладнити страхування, технічне обслуговування та продаж таких суден на міжнародному ринку.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
