1. Україна завдала удару по одному з найбільших нафтових терміналів росії на Чорному морі.
- У ніч проти 14 листопада Збройні сили України здійснили масовану атаку дронами по Новоросійську. Під ударом опинився один із ключових російських нафтових вузлів на Чорному морі — термінал «Шесхарис», який відіграє центральну роль в експорті російської нафти сорту Urals.
- За даними оперативного штабу Краснодарського краю, унаслідок падіння уламків виникла пожежа на одній з нафтобаз комплексу. Ліквідація загоряння тривала майже дві години.
- Російська влада традиційно заявила про відсутність постраждалих. «Шесхарис», який належить державній компанії «Транснефть», є одним із найстаріших та найбільших нафтоналивних комплексів рф.
- Він включає понад 50 резервуарів загальним обсягом більше мільйона кубометрів і забезпечує значну частину морського експорту російської нафти, а також постачання на нафтопереробні заводи півдня росії.
- Удар по цьому терміналу став черговим свідченням того, що Україна здатна завдавати точкових ударів по критичній російській енергетичній інфраструктурі, створюючи для москви додаткові логістичні та економічні ризики.
2. Санкції несуть серйозну загрозу російському видобутку нафти.
- Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) заявило про «значний ризик» для російської нафтовидобутку, який стрімко посилюється через нові санкції США та Великої Британії проти «Роснефти» і «Лукойла».
- За оцінкою агентства, ці обмеження можуть стати найбільш руйнівними для російської нафтогалузі за всі роки війни, оскільки б’ють по ключових компаніях, які забезпечували підтримання експортних потоків Кремля.
- МЕА фіксує критичні ознаки стагнації: — темпи приросту видобутку в рф різко впали, і країна нарощує виробництво у 12,5 раза повільніше, ніж Саудівська Аравія; значні обсяги нафти застрягають у танкерах, які перетворюються на тимчасові плавучі сховища через нестачу покупців; скорочення постачань до Індії вже показує, що нові санкції США діють значно жорсткіше, ніж попередні.
- В агентстві наголошують: демонтаж міжнародних логістичних і фінансових ланцюгів «Роснефти» та «Лукойла» означає втрату інфраструктури, партнерів і маршрутів, які росія будувала десятиліттями.
- Після повного набрання санкціями чинності 21 листопада російський нафтовидобуток може зіткнутися із системним падінням, а наслідки цього удару будуть відчутні як всередині рф, так і на зовнішніх ринках, які москва намагається втримати будь-якою ціною.
3. «Ямал ЗПГ» ризикує залишитися без страховки через санкції Британії — під загрозою експорт російського ЗПГ.
- Постачання російського зрідженого природного газу з проєкту «Ямал ЗПГ» опинилися під серйозною загрозою: танкери, які забезпечують експорт, можуть втратити страхове покриття через нові санкції Великої Британії.
- Увесь флот, що працює на проєкт, нині застрахований у британському P&I Club — одному з ключових глобальних страхових об’єднань. Якщо санкції заблокують взаємодію зі страховиком, судна не зможуть заходити до більшості портів світу, оскільки обслуговування без чинної страховки заборонене міжнародними нормами.
- Це створює пряму загрозу для експорту ЗПГ із заводу НОВАТЕКу, який і без того потрапляє під тиск через майбутні рішення ЄС. Брюссель планує з січня 2026 року припинити нові контракти на імпорт російського газу, а з 2028 року — повністю відмовитися від довгострокових угод, що залишає москву без ключового європейського ринку.
- НОВАТЕК, ймовірно, буде змушений терміново шукати страховку в альтернативних юрисдикціях — за аналогією з «Газпромом», який уже перевів газовози «Сахалін-2» до японських страхових компаній. Але вибір таких юрисдикцій швидко звужується, і вартість страхування для російських вантажів стрімко зростає, що робить експорт дедалі менш вигідним.
- У результаті російський ЗПГ втрачає доступ до портової інфраструктури, а «Ямал ЗПГ» опиняється під ризиком зриву поставок уже у найближчі місяці.
4. Майже мільярд барелів нафти застрягли на танкерах: санкції та відмова покупців б’ють по російському експорту.
- Обсяги нафти, яка накопичилася на танкерах у світових водах, стрімко наблизилися до позначки у 1 млрд барелів. Значну частину цього приросту забезпечує російська сировина, що дедалі частіше не знаходить покупця через санкційні обмеження та відмову портів приймати судна тіньового флоту.
- За оцінками JPMorgan, майже третина потенційного російського морського експорту зараз «застрягла» на танкерах, які тижнями стоять у морі без розвантаження. Це безпосередньо пов’язано з тим, що дедалі більше країн відмовляються приймати судна із непрозорим походженням нафти або з підсанкційними операторами.
- Останніми тижнями росія збільшила морські відвантаження через спроби наростити видобуток у межах домовленостей ОПЕК+. Частину нафти, за оцінками аналітиків, москва перенаправляє з внутрішнього ринку після українських ударів по російських НПЗ.
- Але через санкційний тиск значна частина цих обсягів так і не доходить до покупців. Станом на кінець жовтня на танкерах у світі зберігається майже 390 млн барелів російської нафти, що стало максимумом за тривалий період. Судна простоюють біля Сінгапуру, Фуджейри та на підходах до азійських ринків, фактично перетворюючись на плавучі сховища.
- Простій танкерів обходиться дорого: за оцінками ринку, від 30 до 110 тис. доларів на добу, що підвищує вартість російського експорту та скорочує маржу трейдерів.
- Страхові компанії при цьому вимагають підвищених премій або взагалі відмовляють у страхуванні для суден «тіньового флоту», що ще більше ускладнює продаж російської нафти.
- Західні санкції та жорсткіші перевірки портів фактично створили для російського експорту нову проблему: москва може добувати та відвантажувати нафту, але все частіше не може її продати.
- Це посилює тиск на бюджет рф, який критично залежить від валютної виручки з енергоресурсів.
5. росія змушена використовувати резервні потужності нафтопереробки для компенсації збитків від ударів українських дронів.
- Українські удари дронами дедалі сильніше розхитують російську нафтопереробку, і хоча кремль намагається приховати масштаби збитків, дані свідчать, що галузь утримується лише завдяки аварійному включенню резервних потужностей.
- російські НПЗ із початку року формально втратили лише близько 3% переробки, але це стало можливим виключно за рахунок того, що заводи працювали нижче максимуму ще до ударів — і тепер змушені «латати діри» та запускати установки, які роками стояли в резерві.
- Україна з початку року різко наростила глибокі рейди дронами, б’ючи по НПЗ, терміналах і трубопроводах — ключовій інфраструктурі, що фінансує російську війну.
- Під ударами вже опинилися щонайменше 17 великих НПЗ, що змусило росію скорочувати експорт пального й посилювати оборону. Під час другої хвилі атак із серпня по жовтень вибули до 20% переробних потужностей, а загальний обсяг переробки впав приблизно на 6% — до 5,1 млн барелів на добу.
- При цьому за січень–жовтень переробка скоротилася на 3%, до 220 млн тонн, і російська індустрія дедалі більше залежить від випадкових «латок».
- НПЗ запускають резервні блоки на пошкоджених і непошкоджених підприємствах, а ремонти проводять у прискореному режимі, попри брак технологій і обладнання.
- Після санкцій доступ до західних компонентів суттєво ускладнився, а російські спроби заміщення китайськими та внутрішніми виробами часто виявляються тимчасовим вирішенням.
- З серпня українські дрони здійснили щонайменше 58 ударів по російській енергетичній інфраструктурі, проникаючи вглиб території на відстань до 2 тис. км — за даними британської групи Open Source Centre. Пошкодження отримали НПЗ у Новокуйбишевську, Киришах і Салаваті.
- Хоча російські НПЗ іноді повертають установки в роботу за кілька тижнів, ремонти дорогі та не завжди швидкі.
- Якщо атаки продовжаться, російська нафтова індустрія може зіткнутися зі стійким і вже незворотним падінням виробництва — із суттєвим ударом по фінансуванню війни проти України.
6. Відтік готівки з російських банків перевищив трильйон рублів.
- У росії посилюється витік готівки з банківської системи на тлі регулярних збоїв мобільного інтернету та зростаючого контролю за фінансовими операціями.
- За даними Центрального банку рф, тільки в жовтні з банків зникли ще 0,2 трлн рублів, стільки ж – у вересні. З червня сукупний відтік готівки вже досяг приблизно одного трильйона рублів, що вказує на різке падіння довіри як у населення, так і у бізнесу.
- Регулятор визнає, що масштаби вилучення готівки стабільно перевищують нормальні рівні. Раніше ЦБ фактично підтвердив, що росіяни і компанії вимушено переходять на готівкові розрахунки через часті відключення інтернету та посилений контроль за операціями — як міжбанківськими, так і приватними переказами.
- Таким чином, на тлі економічної стагнації, санкційного тиску та технологічних збоїв у рф формується стійкий тренд відтоку коштів із банків, який безпосередньо б’є по ліквідності фінансової системи та здатності банків кредитувати економіку.
7. Санкції зривають арктичний маршрут: російські нафтові танкери застрягають у морі на тижні.
- Поставки російської сирої нафти до Китаю через Північний морський шлях практично зупинилися під тиском американських санкцій. Рейси танкерів подовжилися майже на три тижні, а середня тривалість доставки цього року перевищила сім тижнів — рекордно повільний показник.
- Причиною стало те, що всі судна, які пройшли арктичним маршрутом у 2025 році, перебувають під санкціями Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC). Це змушує танкери здійснювати непрямі маршрути, уникати портів та приховувати свої переміщення, вимикаючи транспондери.
- 18 арктичних рейсів цього року — менше, ніж 20 торік — супроводжувалися значними затримками й додатковими витратами. Водночас ефект “короткого маршруту” через Північний морський шлях фактично зник: час доставки зрівнявся або навіть перевищив транспортування через Суецький канал.
- Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що посилення санкцій США не лише ускладнює логістику, а й створює «значні ризики падіння» для російського нафтовидобутку.
- Експорт російської морської нафти вже знижувався останніми тижнями. У жовтні США внесли до чорного списку двох найбільших російських виробників, охопивши санкціями до 70% морських потоків та десятки танкерів.
- Велика Британія та ЄС також заблокували більшість суден, що працюють на арктичному маршруті. Крім затримок, значна частина вантажів перевантажується з судна на судно поблизу Тихоокеанського узбережжя росії без сигналів транспондерів — практика, яка ускладнює відстеження маршрутів та підвищує ризики для судноплавства.
- Фактично санкції вже позбавили москву ключової переваги її "північного коридору" до Китаю, перетворивши швидкий маршрут на джерело затримок, витрат і логістичного хаосу.
8. Німецька Köppern таємно постачала обладнання «Уралкалію» в обхід санкцій — розслідування Correctiv.
- Розслідувальне видання Correctiv виявило схему, за якою німецька компанія Köppern протягом кількох місяців постачала високотехнологічне обладнання російському хімічному гіганту «Уралкалій» у порушення санкцій ЄС.
- Для обходу обмежень використовувалися фірми-посередники в Узбекистані. За даними журналістів, із листопада 2023 року до травня 2024 року Köppern відправила до Узбекистану обладнання на суму близько $4,5 млн, після чого те саме обладнання — ідентичне за вагою та характеристиками — було перепродане «Уралкалію».
- Зокрема, компанія продала ташкентській фірмі Etc U Stan комутаційні пристрої та дробильні машини на суму близько $350 тис.
- Вже наступного дня узбецька компанія відправила «Уралкалію» «частину обладнання для грануляції хлориду калію» — з тими ж параметрами, що й техніка Köppern.
- За даними німецької митниці, постачання товарів Köppern до росії тривали щонайменше до березня 2025 року. Майже всі машини для мінерального пресування, імпортовані Узбекистаном з Німеччини на суму близько 30 млн євро, зрештою опинилися у «Уралкалію».
- 8 квітня Євросоюз посилив контроль і ввів повну заборону на експорт обладнання подвійного призначення, включно з машинами для пресів, у виробництві яких спеціалізується Köppern.
- Втім, як показує розслідування, росія встигла отримати критично важливі технології ще до закриття лазівки.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
