Це коли вголос кричиш від обурення, бачачи дебільні коментарі як європейців, так і домашніх «експертів» про «жадібних друзів президента, які під час війни…», бо, на відміну від цих геніїв, ти прекрасно уявляєш, що немає ніяких міндічів і навіть єрмаків (тобто, вони існують, але як функція), а є одна людина, котра стоїть за всім цим злодійством, ґвалтуванням конституції та про&&баною війною, але, в той же час, розумієш, що назвати речі своїми іменами - це, фактично, поставити під знак питання майбутню західну допомогу Україні, а значить, і саме її існування, й тому європейці з американцями фактично рятують нам країну своєю цією недолугою брехнею.
П.С. Фух, це, здається, найдовше речення, котре я будь-коли писав
