1. У росії обвалилися нафто-газові доходи бюджету.
- Нафто-газові доходи російського бюджету за січень–жовтень впали на 21% — до 7,5 трлн рублів, що означає зниження приблизно на 2 трлн рублів у порівнянні з минулим роком.
- Загальні доходи практично не зросли: 29,9 трлн рублів проти 29,6 трлн роком раніше. Ненафтогазові податки збільшилися на 11%, до 22,4 трлн рублів, але цього не вистачило, щоб компенсувати втрати. У бюджеті утворився дефіцит у 4,2 трлн рублів, який до кінця року може зрости до 5,7 трлн.
- Падіння доходів пов’язане зі зменшенням експорту, уповільненням економіки та зниженням прибутковості бізнесу через війну та запроваджені санкції.
2. У російських компаній різко впала рентабельність через зростання витрат і подорожчання боргів.
- Рентабельність російських компаній продовжує знижуватися, оскільки витрати зростають швидше за виручку. Витрати на персонал піднімалися з 2021 року і у 2024-му досягли 12% виручки, а в першій половині 2025 року — 15% (проти 11% у 2023-му).
- Середня рентабельність за FFO (до виплати відсотків та податків) зменшилася до 24% у 2024 році та до 23% у першій половині 2025-го після 26% у 2023-му. Маржа чистого прибутку впала до 9,6% у 2024-му та 8,4% у першій половині 2025-го (проти 10% у 2023-му), що пов’язують із зростанням собівартості та дорожчим кредитуванням.
- Основним фактором погіршення фінансових показників став стрибок витрат на обслуговування боргів. Частка виплачених відсотків у виручці піднялася до 5,2% у 2024-му та 7,5% у першій половині 2025-го (після 3,5% у 2023-му).
- Боргове навантаження великих компаній у 2024 році зросло до 2,1× FFO і залишилося на цьому рівні в першій половині 2025-го (проти 1,9× у 2023-му).
3. російський експорт зрідженого природного газу (ЗПГ) до Китаю суттєво скорочується — це серйозний удар по економічній моделі кремля, яка сильно залежить від енергоекспорту.
- За даними КНР, в перші десять місяців 2025 року поставки російського ЗПГ скоротилися приблизно на 6–7% порівняно з минулим роком.
- Ще гірше справи з доходами: виручка впала на 14%, що вказує на те, що росія змушена продавати газ за зниженою ціною — через санкції, логістичні проблеми і жорстку конкуренцію на азійському ринку.
- Хоча в жовтні Китай імпортував велику партію ЗПГ — приблизно 1,3 млн тонн, — це може бути частково пов’язано з підготовкою до зими та зміщенням поставок через «Арктик ЗПГ-2».
- Проте цей приріст не покриває загальної тенденції зниження експорту — таким чином, навіть з проривом «Арктик ЗПГ-2», росія залишається під тиском.
- Це падіння поставок і доходів підриває стратегічні енергетичні амбіції кремля та демонструє, що санкції та ринковий тиск мають реальний вплив.
4. російська влада готує різке підвищення штрафів за 36 видів економічних правопорушень, намагаючись латати дефіцит бюджету за рахунок бізнесу.
- кремль фактично перетворює каральну систему на інструмент збору грошей: штрафи зростуть у кілька разів.
- За незаконне підприємництво пропонують стягувати до $18,5 тис., у “особливо великих” випадках — до $31 тис. За умисне банкрутство — до $25 тис., за ухилення від податків — до $18,5 тис., а при значних збитках — до $61,5 тис.
- Одночасно переглядаються критерії “великих” і “особливо великих” збитків, що дозволить ширше застосовувати максимальні санкції та збільшити надходження до бюджету.
- Таким рішенням кремль визнає власну фінансову слабкість: після підвищення податків та введення нових зборів влада переходить до прямої монетизації штрафів.
- Це посилює тиск на бізнес і підвищує ризики для підприємців у сферах із жорстким адміністративним контролем.
5. У Європі різко розкритикували «мирний план» щодо України, який презентував спецпосланець Дональда Трампа Стів Уїткофф.
- Документ, підготовлений Уїткоффом разом із російським бізнесменом Кирилом Дмитрієвим, передбачає використання близько 140 млрд євро заморожених російських активів під контролем США.
За їхнім задумом:
- 100 млрд доларів із цих активів мали б інвестуватися в американські проєкти з відбудови України;
- США отримували б 50% прибутку;
- Європа має додати ще 100 млрд;
- частину коштів пропонують спрямувати в спільний американо-російський фонд «для стабільності».
- У ЄС назвали пропозицію неприйнятною та підкреслили, що Вашингтон не має юридичних підстав розпоряджатися активами, які перебувають у юрисдикції Євросоюзу.
- Брюссель також побоюється, що це може зірвати роботу над європейським механізмом «репараційного кредиту» для України, який уже на фінальній стадії.
- Деякі європейські чиновники відреагували особливо різко: одна з посадових осіб назвала план «скандальним», інша — заявила, що Уїткоффу «варто звернутися до психіатра».
6. Велика Британія викрила масштабну схему відмивання мільярдів доларів на користь росії.
- Британське Національне агентство з боротьби зі злочинністю (NCA) оголосило про розкриття міжнародної мережі відмивання грошей, яка допомагала росії обходити санкції та фінансувати війну проти України.
- Слідство встановило, що учасники схеми отримали контроль над киргизьким Keremet Bank, використовуючи його для транзакцій, пов’язаних із російським оборонним, авіакосмічним і технологічним сектором. Мережа перетворювала готівку, отриману від кримінальних угруповань, у криптовалюту та забезпечувала фінансові канали для російських спецслужб, держструктур і наркоторговців.
- Ще у 2024 році NCA та Мінфін США ідентифікували дві ключові групи — TGR та Smart, що використовувалися російськими елітами для обходу санкцій. Через них, за даними Лондона, переказували кошти співробітникам RT та агентам кремля в різних країнах. У центрі цих операцій був громадянин України Георгій Росі, який працював у російському банківському секторі та, як вважають, контролював частку в Keremet Bank.
- У січні 2025 року США запровадили санкції проти банку, вказавши, що він допомагав російським посадовцям і Промсвязьбанку ухилятися від обмежень.
- У межах міжнародної операції правоохоронці Британії, США, Франції, Іспанії та Ірландії вже затримали 128 осіб. У самій Британії вилучено понад £25 млн у готівці та криптовалюті. Загальний масштаб незаконних операцій оцінюється у мільярди доларів.
7. США видали тимчасову ліцензію, яка дозволяє Угорщині проводити окремі операції з проєктом АЕС «Пакш-2», навіть якщо в них задіяні підсанкційні російські банки.
- Це рішення виглядає як виняток на тлі жорсткого санкційного режиму проти москви, але водночас підкреслює: росія втрачає монополію на вплив у проєкті, який був одним із її ключових енергетичних інструментів у ЄС.
- Ліцензія дозволяє транзакції, повʼязані виключно з реалізацією угорського проєкту АЕС, і стосується операцій за участю Газпромбанку, ВТБ та навіть Центробанку рф.
- Втім, паралельно Угорщина погодилася на розширення співпраці зі США у сфері ядерної енергетики: країна почне закуповувати американське ядерне паливо та технології для зберігання відпрацьованого палива, які будуть інтегровані в реактори «Пакш-2».
- Це означає, що проєкт, формально будуючись «Росатомом», поступово відходить від російського технологічного контролю. Раніше Будапешт наполіг на повному виключенні «Пакш-2» з-під санкцій ЄС, однак навіть ці поступки вже не гарантують москві збереження позицій: американська присутність у проєкті підриває ключову залежність Угорщини від російських рішень і логістики.
- Також рішення США не змінює загального контексту — російська атомна галузь стрімко втрачає вплив через війну, санкції та дедалі більшу переорієнтацію європейських держав на альтернативних постачальників.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
