"ДУМКА В КІШЕНІ" - Вікторія Самборська

Видання Politico, після публікації контурів «плана Трампа», дуже м’яко і дипломатично написало про те, що товаришу Віткоффу потрібна термінова психіатрична допомога, поки він не накоїв більших бід, ніж уже зробив до цього моменту.

Але тут — занадто багато дипломатії, оскільки обмежитися констатацією необхідності допомоги психіатра лише Віткоффу було б занадто просто.

Звісно, можна було дивитися на ситуацію з точки зору того, що робить Україна і яких заходів вона вживає в цьому відношенні, але після того, як стало відомо, що до Женеви від України поїхав не янелох і навіть не міністр закордонних справ Сибіга, а ларьочник Єрмак, то тут можна сказати про те, що ми спостерігаємо не просто повну втрату суб’єктності України, а й діяння, які мають розглядатися компетентними органами на предмет складу кримінального злочину, що міститься в них.

Кожен може відкрити статтю повноважень президента України в Конституції України і подивитися на їхній перелік, у частині виняткових і безпосередніх, які має здійснювати виключно президент.

Конституція прямо забороняє президенту делегувати свої повноваження, до таких належать:

оборона та міжнародні відносини.

Переговори в Женеві ведуться якраз у рамках цих двох блоків президентських повноважень і тому представляти Україну на таких заходах зобов’язаний тільки й виключно президент. У цьому випадку поїхав ларьочник.

Хоч би що було підставою для відправлення його до Женеви як глави делегації, це є антиконституційною дією.

На відміну від «зелені», наші вороги та наші партнери хоч раз та читали Конституцію України і розуміють, що цей неголений тип апріорі не має жодних повноважень, хоч би якими паперами його забезпечили, оскільки в тій самій Конституції написано про те, що будь-які закони чи підзаконні акти, що суперечать Конституції, не мають сили і мають бути негайно приведені у відповідність до Основного Закону, щойно про цю невідповідність стане відомо. А це означає, що для всіх Єрмак був і залишається ларьочником, завгоспом і типом, який незрозуміло що робить за кордоном.

Очевидно, що всі рішення, пропозиції та все інше формуватимуться без активної участі України, оскільки вона не виставила на переговори особу, що має відповідні повноваження.

Щоправда, у світі існує практика використання радників, або напівофіційних осіб, які можуть вести ні до чого не зобов’язуючі переговори, щоб промацати ґрунт для можливих дій і рішень. Але погодьмося, зараз не та ситуація, коли можна просто послухати, щось записати в блокнот, навіть зламавши ручку, й уточнити. Зараз потрібна активна, професійна та дипломатична робота, а не оце все.

Крім того, у такій якості можуть використовуватися особи, які мають бездоганну репутацію, наприклад — колишні президенти, що гідно правили країною і, між іншим, довічно мають статус президента, або ж діячі, чий досвід, інтелект і працездатність високо оцінена політичною та дипломатичною спільнотою.

Такі персони можуть відпрацювати просто на своєму імені та привезти уповноваженій особі, у даному випадку — президенту, варіанти вирішення якоїсь проблеми.

Але Єрмак нічого цього не має і, більше того, європейські партнери та Штати неодноразово наполягали на тому, щоб Україна більше не виставляла до групи переговорників цього персонажа. Але його знову виставили.

Зрозуміло, що це розцінено так, що керівництво України не змогло оцінити серйозність ситуації, а тому — вирішуватимуть без урахування думки України.

Це і є — повна втрата суб’єктності.

Між іншим, нам дуже пощастило, що тепер, замість зв’язки Макрон-Меркель, діє зв’язка Макрон-Мерц, і тому можна сподіватися на те, що ці гідні джентльмени будуть кращими адвокатами України, ніж «зелень». Зірки зійшлися на нашу користь, і разом із лідерами провідних європейських країн за Україну вписалося керівництво Японії, наприклад, висловивши своє «фе» Трампу.

І ось у цій ситуації Україна знову послала статиста, якого давно не повинно навіть близько бути до місць прийняття рішень щодо України.

Між іншим, дуже цікаво спостерігати за бездіяльністю відповідних правоохоронних органів, які просто зобов’язані були відкрити Конституцію, прочитати статтю про повноваження президента і розпочати перевірку на предмет перевищення службових повноважень посадовою особою.

І якщо перша особа закрита конституційним імунітетом (тимчасово), який у форматі «монобільшості» пробити рішуче неможливо, оскільки вона — обрана всенародним голосуванням й отримала мандат, хоч уже й давно протухлий, то завгосп такого мандата не має в принципі, і нічого не заважає проводити подібні перевірки та в разі виявлення правопорушення ухвалювати відповідне процесуальне рішення.

Але ми нічого такого не бачимо і не побачимо, поки «зелень» залишається при владі. Упевнений, після її відходу з владних кабінетів, будь-яка інша влада буде просто зобов’язана розглянути, зокрема й цей, ганебний епізод.

І ось збираючи все це до купи, ми маємо цілком чітку картину.

Путін, безумовно, маніпулює «Додіком», оскільки з великою часткою ймовірності має на нього якийсь надто ганебний компромат, який складно проковтнути навіть республіканцям. Саме тому «мирний план» виник із нізвідки, ставши сюрпризом як для більшої частини адміністрації Білого дому, так і для Конгресу, а тим більше — для союзників.

З іншого боку, уряд України, по суті, самоусунувся від участі в цих бурхливих подіях, і замість нього зараз відіграють наші європейські партнери. І в даному випадку, можливо, воно й на краще, оскільки ми пам’ятаємо про те, як «Хламідії» та «Западляки» обіймалися і цілувалися з лаптями в Мінську та Стамбулі.

Ми зараз тільки спостерігаємо ворушіння петрушок, у зад яким вставлені чужі руки.

Anti-colorados

До речі, призначення Єрмака керівником української делігації у Женеву, один із представників президентської команди одразу прокоментував не під запис: «Зеленський рятує його від підозри [НАБУ]».

Виглядає так, що принаймні станом на зараз Зеленський робить усе можливе для того, щоб виконати бодай одну свою президентську обіцянку:

«Він прийшов зі мною.

Він піде зі мною», – наголосив він у 2021 році в одному з інтерв'ю.

І щонайменше двічі до та після початку повномасштабного вторгнення цю обіцянку повторював і сам Єрмак:

«Я прийшов з цим президентом і з ним піду».

Так, Зеленський дійсно рятує Єрмака від кримінальної відповідальності, але... за рахунок України, втім, як і себе.