Сьогодні трошки гарних новин: економічний фундамент росії вже не те що пускає тріщинки, з нього випадають цеглини.
Якби Європа почула нас в 2014-му, якби Європа оцінила загрозу – не нам, нам цієї війну було не уникнути – а загрозу своїй особистій безпеці у разі знищення чи окупації України й ввела проти росії масштабні санкції, які б перерізали важливі артерії російської економіки, до 2022 року росія підійшла б виснаженою настільки, що її сил навряд чи вистачило б на повномасштабний наступ.
Санкції не працюють от прямо зараз і цю ж мить, це довготривалий процес. Щоб економіка росії почала зазнавати масштабних руйнувань, санкції мають тривати понад 10 років.
От тільки зараз ми починаємо вбачати перші ознаки руйнування економіки росії, яка може просто знищити цю країну. Якщо… Якщо хтось з великих світу цього знову не протягне їй «ножкі Буша» та не врятує від санкцій, голодної смерті та поверне у світ міжнародного бізнесу.
В 90- від повного знищення та розпаду російську федерацію тоді врятували Україна, яка надсилала на росію цукор, борошно, олію, та США, які надсилали на росію купу гуманітарної продуктової, медичної та промислової допомоги. Так, більшість розкрадали чиновники, але продукти з України та «ножки Буша» потрапляли до магазинів.
Тоді рятували росію від повного розпаду усім світом. Чи знав світ, що він тоді рятував свого вбивцю? Звісно ж, усі вірили, що з радянським минулим росії покінчено й керівництво росії та її громадяни будуть тягнутися до цивілізації, будувати своє майбутнє без смерті та крові.
Але росія не просто так назвала себе правонаступницею срср, бо по факту це так й є. Сучасна російська федерація взяла за основу усі методи та основи кровавого режиму срср й примножила їх, створивши доволі успішну й дієву модель, яку можна назвати рашизмом, де дві тиранічні та антилюдяні ідеології сплелися в єдину.
Якщо ми будемо чесними, то епоха срср народила покоління абсолютно безкарних злочинців, які впевнені, що покарання їм ніколи не буде, бо вони чинили правильно.
За жоден зі злочинів громадяни срср та країна в повному обсязі не понесла дієве покарання. Німеччина зробила багато висновків й вивчила багато морально-психологічних уроків, поки виконувала свій борг перед країнами, які намагалася знищити, коли там панував фашизм. Ті ж самі репарації, які отримували громадяни срср, вони були тривалим нагадуванням, що зло має бути покаране.
За усі війни, злочини перед своїм народом, за усе зло ні срср, ні росія не понесли покарання, не виплатили жодної копійки зі свого карману, не втратили жодного зі своїх статків. Це не правильно, бо безкарність породжує ще більше зло-безмежне бажання й відчуття величі, тобто вседозволеність. Що ми зараз й спостерігаємо з боку росії.
Й насправді, доля Європи вже вирішена, путін насолоджується своєю безкарністю, вмілими маніпуляціями, які він здійснює щодо лідерів певних країн, розуміє слабкість й роз’єднаність Європи й того ж Альянсу, якій не має реального військового досвіду, робить бажання путіна щодо війни з Польщею та країнами Балтії ще привабливішим.
Замороження російських активів – це перший значущий ляпас росії, який є ще й цвяхом в російську труну.
Це гарний та своєчасний шаг – ну, можна було б це зробити й після російської агресії 2014 року – який призведе до змін в тактиці росіян та звісно ж вплине на економіку росії.
Санкції мають бути накладені не тільки на росію, не тільки на кожний її з економічних секторів, а я на кожного росіянина персонально. Бо, як горлати «на Вашингтон» так 9 з 10, а як відповідати, то «мы за мир».
А санкції дійсно почали приносити користь. Пам’ятаєте, як раділи росіяни, коли путін їм доповів, що санкції проти росії, це дуже корисна річ, бо це дасть поштовх російській економіці? Оце зараз покажу вам приводи для російської радості.
На заводі «Ростсільмаш» хочуть ввести чотириденний робочий тиждень, бо сільгосптехніку, яку виробляє завод, ніхто не купує.
Аграрний сектор росії банкрутує й не тільки через «низький попит на зерно» – читай, працюють санкції, росія не може продавати зерно – а й через високі податки.
Ростовський завод «Ростсільмаш» є найбільшим на росії виробником сільгосптехніки. Його зупинка показова.
Що ж, Ростовська область, яка стала південними воротами війни, тепер отримує кешбеки: БПЛа, які вже традиційно порушують спокій ростовчан, розгул «героїв сво», які вбивають ростовчан на вулицях, віялові відключення, відсутність гарячої води, світла, каналізація на вулицях, й це ми ще не починали.
«Ростсільмаш» не перший завод на Ростовщині, який знижує виробництво. Закриваються навіть хлібозаводи.
За підсумками 2025 року обсяги реалізації сільгосппродукції заводу знизилися на 25% й це в краю аграріїв. Підприємство впроваджує комплексні антикризові дії, відмінили соцпакети, відпустки, скоротили 2000 співробітників. Сподіваюсь, що скоротили усіх, хто підтримував війну та мріяв «на Вашингтон» та «бомбить ххлов».
Запровадження трьох чи чотириденного робочого тижня може торкнутися тисячі працівників заводу, зарплата яких суттєво знизиться, й ще понад 1500 працівників будуть звільнені.
Ще одна з причин зупинки заводу, це відсутність комплектуючих, які поставлялися з Європи.
Аграрний сектор росії йде у піке. Крупні покупці російського зерна – Туреччина, Єгипет, Саудівська Аравія закупляють зерна на 48-60% менше, але ж поки купують, ось що погано.
Втрата росією контролю над Каспієм через перевагу українських морських дронів, може зменшити ці відсотки ще раз.
В цьому році росія пережила найсильнішу посуху, й неврожай був настільки сильним, що в багатьох регіонах довелося вводити надзвичайний стан, хліб став низької якості та його поменшало на полицях.
Що ж, у кращих традиціях срср, путін тихо веде росіян до голоду, холоду й забуття. Оце, напевно, й є його геніальна стратегія, про яку говорить стільки його апологетів.
Що саме смішне, на фоні закриття заводів та скорочення робітників, Ростовська область закупає в Білорусі автобуси, електробуси, трамваї та іншу техніку.
Наступний рік може бути критичним для аграрного сектора росії. Й це не тільки через неврожай, посуху та зміну кліматичних умов. Першочергове, це дія санкцій, що призводить до відсутності якісного посівного матеріалу, агрегатів, техніки, добрив та гербіцидів. З цим росія впоратись не може, тому зниження виробництва та закриття секторів, які не пов’язані з війною, буде тільки зростати.
Кремль вирішив вкласти понад 70% від ВВП у оборонно-силовий комплекс, а це означає, що в першу чергу фінансова «посуха» прийде до виробників сільгосппродукції, сфери послуг та соціальної сфери.
А ось з посухою, дощами, грозами та кліматичними умовами росія обіцяє росіянам «справиться на все 100». В цьому році навколо кожної області, де була посуха, чи навпаки заливало дощами, намотували кола попи московського патріархату, бризкаючи на усе з гвинтокрилів «свяченою» водою. Десь цією водою дощ викликали, десь припиняли, але чи то воду сплутали, чи то святості в московському патріархаті не виявилося, але небо не почуло їх молитви й продовжило свою санкційну справу.
Після того, як в 24 федеральних округах був оголошений надзвичайний стан через погодні умови, на росії худко зникли розмови про наявність у кремля космічної й надпотужної кліматичної зброї, якою вона збиралася знищити світ.
Бо якось не комільфо, грозити світу дощем, коли над своїм полем не можеш зупинити блискавки.
