1. російський уряд фактично визнав довгострокову фінансову деградацію держави: дефіцит федерального бюджету збережеться щонайменше до 2042 року. Про це свідчить урядовий прогноз.
- Документ, підготовлений у базовому та консервативному сценаріях соціально-економічного розвитку, не залишає сумнівів — витрати стабільно перевищуватимуть доходи протягом усього прогнозного періоду.
- Уже за підсумками поточного року «діра» в російському бюджеті може перевищити 5,7 трлн рублів, а надалі лише поглиблюватиметься. У базовому сценарії дефіцит у 2042 році сягне 21,6 трлн рублів, або 2,9% прогнозованого ВВП.
- Консервативний варіант виглядає ще більш тривожно: мінус 54,7 трлн рублів, що відповідатиме 8,4% ВВП. Витратна частина бюджету зростатиме майже вибуховими темпами. За базовим сценарієм державні витрати збільшаться майже утричі — з 42,8 трлн рублів у 2025 році до 125,8 трлн у 2042-му.
- У консервативному варіанті вони сягнуть 144,5 трлн рублів, або понад 22% ВВП. При цьому доходи зростатимуть значно повільніше — в середньому лише на 2,1% на рік, що не дозволяє збалансувати фінанси навіть у віддаленій перспективі.
- Особливо показовим є прогноз щодо нафтогазових доходів, які традиційно були опорою російського бюджету. Їхня частка у ВВП, за оцінкою уряду, скоротиться з нинішніх 4% до 1,9% у 2042 році.
- Це фактично фіксує втрату ролі енергетичного сектору як джерела бюджетної стабільності. На цьому тлі податкові надходження від ПДВ та НДФЛ залишатимуться стагнуючими, а зростання податку на прибуток буде символічним.
- Додатковим маркером економічного ослаблення виступає валютний прогноз: у 2042 році курс рубля, за урядовими розрахунками, опуститься до 133 рублів за долар.
- У сукупності ці параметри свідчать, що російська влада готується до десятиліть життя в режимі хронічного бюджетного дефіциту, зростаючих витрат і дедалі слабшої доходної бази — прямого наслідку війни, санкцій та структурного занепаду економіки.
2. російський венчурний ринок у 2025 році фактично зупинився через брак грошей та інвесторів.
- Венчурний ринок — це інвестиції у молоді компанії та стартапи, які ще не заробляють багато, але можуть вирости в майбутньому. Інвестори вкладають гроші, ризикуючи, щоб потім заробити на зростанні бізнесу. У росії ця модель більше не працює.
- За 2025 рік кількість венчурних угод скоротилася зі 113 до 78, а загальний обсяг інвестицій впав до 7,2 млрд рублів. Для порівняння: у 2021 році в стартапи вкладали понад 85 млрд рублів, а з урахуванням інфляції — близько 150 млрд. Тобто ринок скоротився у 10–20 разів.
- Проблема головним чином у відсутності інвестицій. До 2022 року російські стартапи активно залучали гроші з США та інших розвинених країн. У 2025 році — жодної угоди з іноземними інвесторами.
- Без зовнішнього капіталу венчурний ринок фактично вмирає, бо внутрішніх грошей недостатньо.
- Додатковий удар завдала висока ключова ставка — 16,5%. За таких умов інвесторам простіше покласти гроші в банк або купити облігації й отримати дохід без ризику. Інвестувати у стартапи, чекаючи результату 5–7 років, просто невигідно.
- Показовий факт: однією з найбільших венчурних угод року стала інвестиція у 500 млн рублів у сервіс онлайн-знайомств. Це радше спроба вижити, ніж розвиток технологій чи економіки.
- Формально венчурний ринок у росії ще існує, але без грошей і нових інвесторів він економічно мертвий.
3. росія у жовтні зберегла лише третю позицію серед постачальників газу до Європейського Союзу, істотно поступаючись США та Алжиру, свідчать дані Євростату.
- Попри тимчасове місячне зростання, російська присутність на європейському газовому ринку залишається обмеженою.
- За підсумками жовтня ЄС імпортував газу з рф на 854 млн євро, а частка росії підвищилася до 16% проти 14,5% у вересні. Водночас Сполучені Штати впевнено утримують лідерство з часткою 34,5% та обсягом поставок на 1,85 млрд євро, тоді як Алжир посів друге місце з 17,6% і 940 млн євро.
- У середньостроковій перспективі тенденція для росії є негативною. За січень–жовтень 2025 року її частка в газовому імпорті ЄС скоротилася до 16,1% з 19,5% роком раніше.
- Це підтверджує подальшу втрату рф позицій на ключовому для неї ринку та зниження ролі російського газу в енергобалансі Євросоюзу, попри заяви кремля про збереження впливу на європейський енергетичний сектор.
4. росія фактично позбавила себе шансів повернути заморожені в Європі активи, остаточно вийшовши з системи міжнародного права.
- Імовірність успішного судового спору москви з Бельгією щодо активів російського Центробанку, які ЄС планує використати для допомоги Україні, є мінімальною. Про це йдеться у двох юридичних висновках, на які посилається Politico.
- Юристи дійшли висновку, що росія майже не має шансів знайти юрисдикцію, яка погодилася б розглядати та задовольнити її позови проти Бельгії або фінансової інфраструктури на кшталт Euroclear.
- Рішення російських судів у ЄС та Великій Британії ігноруватимуться з міркувань публічного порядку, а звернення до європейських або міжнародних судів є безперспективним, оскільки сама росія не визнає їхню юрисдикцію.
- Окремо наголошується, що використання двостороннього інвестиційного договору між росією та Бельгією також не дає москві правових підстав для претензій: його дія не поширюється на суверенні активи.
- Крім того, подання позовів у західних судах поставило б під сумнів суверенний імунітет російського Центробанку, що робить такий сценарій малоймовірним.
- Юридичні оцінки прямо суперечать побоюванням бельгійської влади щодо можливих компенсацій росії у разі передачі активів Україні. Навпаки, експерти вважають, що ризики для ЄС є обмеженими і не порівнянними з політичними та безпековими вигодами від підтримки України.
- Ситуація навколо заморожених близько 210 млрд євро російських активів загострюється на тлі гострої потреби Києва у фінансуванні бюджету та оборони.
- Водночас дії москви — вихід із Ради Європи, розрив міжнародних договорів і відмова визнавати міжнародні суди — дедалі більше ізолюють її та позбавляють правових інструментів захисту власних інтересів за кордоном.
- Фактично кремль сам створив умови, за яких втрата активів стає майже невідворотною.
5. російська нафта, від якої відмовилася Індія, почала масово «зависати» біля берегів Китаю, перетворюючись на проблему вже не лише для експортерів, а й для логістики.
- Щонайменше п’ять танкерів із 3,4 млн барелів нафти Urals дрейфують у Жовтому морі поблизу китайської провінції Шаньдун, не маючи можливості розвантажитися.
- Ситуація стала прямим наслідком різкого скорочення закупівель російської нафти Індією. Китайські незалежні НПЗ, зосереджені саме в Шаньдуні, не поспішають підбирати ці вантажі: вони віддають перевагу далекосхідним сортам, які швидше доставляються і дають вищий вихід дизельного пального.
- Західноросійський Urals для них менш привабливий — і за якістю, і за логістикою. Обсяги «завислої» біля Китаю нафти зросли вдвічі лише за тиждень і досягли максимуму з 2020 року, коли пандемія обвалила світовий попит і продавці не знали, куди подіти барелі.
- Тепер ситуація повторюється, але вже з іншої причини — через санкції та втрату ключових ринків збуту.
- Проблема має системний характер: навіть після відвантаження з російських портів нафті дедалі складніше знайти покупців. У результаті танкери так званого «тіньового флоту» фактично перетворюються на плавучі склади.
- За осінь обсяг нафти, що застрягла на таких суднах, зріс більш ніж на 20% і сягнув рекордних 182 млн барелів.
- Для росії це означає не лише логістичний колапс, а й додатковий тиск на ціни та бюджет, який критично залежить від нафтових доходів.
6. Угорщина зробила ще один крок до скорочення залежності від російських енергоресурсів, уклавши п’ятирічний контракт на постачання зрідженого природного газу зі США.
- Державна енергокомпанія MVM підписала угоду з американською Chevron на імпорт 2 млрд кубометрів ЗПГ. Про це повідомив міністр закордонних справ і зовнішньоекономічних зв’язків Угорщини Петер Сійярто, наголосивши, що йдеться про перший в історії країни контракт на постачання американського газу в такому обсязі.
- За його словами, Chevron щороку постачатиме до Угорщини 400 млн кубометрів ЗПГ протягом п’яти років, що в сукупності додасть до національного енергобалансу 2 млрд кубометрів неросійського газу.
- Угода посилює позиції США на європейському газовому ринку та водночас підкреслює поступове витіснення росії навіть з тих країн ЄС, які раніше вважалися лояльними до російських енергопоставок.
- Для рф це означає подальше звуження ринку збуту в Європі та втрату політичного й економічного впливу, який тривалий час будувався на газовій залежності окремих держав-членів ЄС.
7. США заблокували спробу росії зберегти контроль над закордонними активами «Лукойла» через обхідну фінансову схему.
- Міністерство фінансів США відмовило групі інвесторів на чолі з американським банком Xtellus Partners у дозволі на придбання іноземних активів російської нафтової компанії.
- Йшлося про масштабний пакет активів «Лукойла» за межами рф — нафтопереробні заводи в Болгарії, Румунії та Нідерландах, мережу з близько 2 тисяч АЗС у Європі, Центральній Азії, на Близькому Сході та в Америці, а також проєкти з видобутку в Азербайджані, Казахстані, Узбекистані, Іраку, Єгипті, ОАЕ, країнах Латинської Америки та Африки. Інтерес до цих активів, окрім Xtellus, проявляли Exxon Mobil, Chevron, International Holding Company з ОАЕ, угорська MOL та американська Carlyle.
- Пропозиція Xtellus передбачала безготівковий обмін: акції «Лукойла», що перебувають у власності американських інвесторів, мали бути передані в обмін на закордонні активи компанії з подальшим поверненням цінних паперів самому «Лукойлу». Однак, Мінфін США чітко дав зрозуміти, що використання цінних паперів, на які поширюється санкційний режим, у таких угодах є неприпустимим.
- Рішення Вашингтона фактично перекриває для «Лукойла» можливість вивести або реструктуризувати ключові міжнародні активи через західні фінансові інструменти.
- Це ще раз підкреслює, що санкційний тиск на російський енергетичний сектор не лише зберігається, а й дедалі жорсткіше обмежує маневр для великих компаній рф за кордоном.
8. У Німеччині припинили роботу ще одного каналу постачання автомобілів до росії.
- У Дрездені німецька митниця конфіскувала активи громадянина Німеччини та Молдови, якого підозрюють у незаконному експорті щонайменше 236 автомобілів до рф загальною вартістю майже 19 млн євро.
- Йдеться про машини преміумкласу, постачання яких до росії заборонене санкціями Євросоюзу, якщо їхня ціна перевищує 50 тисяч євро. Після додаткового розслідування у грудні 2025 року правоохоронці отримали дозвіл на заморожування активів на понад 16,5 млн євро. Серед конфіскованого — сім автомобілів BMW, Porsche, Audi та Mercedes-Benz, значні суми готівки, а також заявки на відшкодування податків.
- Раніше спроби довести умисне порушення санкцій зазнали невдачі, однак нові докази дозволили німецькій стороні діяти жорсткіше.
- Цей випадок демонструє, що можливості росії отримувати дефіцитні імпортні товари через «сіру» логістику в Європі звужуються.
- Контроль за дотриманням санкцій посилюється, а спроби їх обходу дедалі частіше закінчуються арештами майна та багатомільйонними втратами для учасників схем.
9. Саудівська компанія Midad Energy стала одним із ключових претендентів на купівлю закордонних активів «Лукойлу», однак сама поява нового покупця не гарантує успіху угоди.
- США вже двічі заблокували спроби продати міжнародний бізнес російської нафтової компанії, що підкреслює жорстку позицію Вашингтона щодо будь-яких операцій із активами рф під санкціями.
- Йдеться про закордонні активи «Лукойлу» орієнтовною вартістю близько $22 млрд — нафтові родовища, нафтопереробні заводи та тисячі автозаправних станцій у різних країнах. За даними агентства, Midad Energy пропонує грошову угоду, але кошти мають бути розміщені на ескроу-рахунках і фактично залишатимуться замороженими до моменту можливого зняття санкцій з російської компанії.
- Раніше Міністерство фінансів США вже зірвало дві подібні спроби: дозвіл на купівлю активів не отримали ані трейдер Gunvor, ані американський банк Xtellus Partners.
- Це демонструє, що навіть участь західних або формально нейтральних інвесторів не знімає ключової перепони — санкційного контролю США, без якого великі угоди з російськими активами практично неможливі.
- Додаткову увагу до потенційної угоди привертає політичний контекст. Midad Energy очолює Абдулелах аль-Айбан — брат радника з національної безпеки Саудівської Аравії Мусаїда аль-Айбана, який брав участь в американо-російських переговорах. Водночас навіть цей фактор не гарантує схвалення з боку США.
- Загалом ситуація навколо активів «Лукойлу» показує, що санкції не лише обмежують поточну діяльність російських компаній, а й фактично блокують для них вихід із проблемних активів.
- Попит є, претенденти з’являються, але остаточне рішення залишається за Вашингтоном — і поки що всі спроби завершуються відмовою.
