Право вибирати та бути обраним. Це записано в більшості Конституцій держав світу. І не тільки вільних держав, але й диктаторських теж.
Тож, нормальні, вільні вибори мають два основних ключових учасника (учасників): того, кого обирають, і ті, хто обирає. Звісно, від цих двох учасників і залежить результат правління, тобто чи манна небесна, чи каміння на голови громадян держави.
Зараз, в сучасному вільному світі, обрати можуть будь-кого, навіть пса Патрона чи морську свинку Рафаїла. Ми всі бачимо, кого обрали в Україні і в США, і що з цього вийшло. Хоча, на мою думку, краще б в Україні вибрали пса Патрона. Пес Патрон хоч до війни готувався, вибухівку вивчав, не те, що вот єто всьо, на Печерських пагорбах.
А далі ж будуть вибори і в Британії, і в Франції. І ми можемо тільки марно сподіватись на розумність виборців…
Не торкаємось теми хто обирає, тобто критеріїв цензу для участі виборців у виборах. Зараз такого цензу немає ніде. Але такий ценз неодмінно з’явиться в майбутньому, інакше сучасна західна цивілізація просто перестане існувати. Тут питання, що станеться першим – ценз на участь у виборах, чи припинення існування сучасної західної цивілізації. Поговоримо про те, кого обирають.
Я твердо впевнений, що найвища посада в країні повинна мати обмеження і критерії для кандидатів. Які конкретно обмеження і критерії я не знаю, тут треба ретельна робота юристів, психологів, соціологів та інших фахівців.
Щоб наштовхнути вас на роздуми, хочу проаналізувати президентів США та України, а також прем’єр-міністрів Ізраїлю по такому критерію – служба в збройних силах.
Кожен з нас може прочитати про діяльність того чи іншого президента та прем’єра і скласти свою думку. Ми для себе можемо віртуально дати оцінку плюс чи мінус кожному президенту (прем’єру). А тепер зіставте свою віртуальну оцінку кожному президенту (прем’єру) з інформацією, служив чи ні він в лавах армії.
США.
За останні 50 років (з 1976 по 2026 рік) у США спостерігається чітка тенденція: президенти «старої школи» майже всі були ветеранами Другої світової війни, тоді як нове покоління лідерів здебільшого не має армійського досвіду.
Президенти США, які служили в армії:
Джеральд Форд (1974–1977). ВМС (Navy). Служив на авіаносці під час Другої світової війни, брав участь у боях на Тихому океані.
Джиммі Картер (1977–1981). ВМС (Navy). Офіцер-підводник. Єдиний президент, який закінчив Військово-морську академію США.
Рональд Рейган (1981–1989). Армія (Army). Під час Другої світової служив у спецпідрозділі ВПС, що займався створенням навчальних та пропагандистських фільмів (через поганий зір не був на фронті).
Джордж Буш-старший (1989–1993). ВМС (Navy). Один із наймолодших пілотів палубної авіації у Другій світовій. Його літак було збито японцями над Тихим океаном.
Джордж Буш-молодший (2001–2009). Національна гвардія ВПС. Служив пілотом винищувача F-102 у Техасі. Його служба часто була предметом політичних суперечок (чи справді він був у частині весь час).
Президенти США, які не служили в армії:
Усі президенти з цього списку (крім Обами) належали до покоління «бебі-бумерів», чия молодість припала на час війни у В’єтнамі, але вони не потрапили до війська з різних причин.
Білл Клінтон (1993–2001): Отримав відстрочку для навчання в Оксфорді, а пізніше розіграв високий номер у лотереї призову, що дозволило йому уникнути відправки до В’єтнаму.
Барак Обама (2009–2017): Його молодість припала на період після скасування обов’язкового призову (1973 рік), коли армія США стала повністю контрактною. Він ніколи не подавав заяву на службу.
Дональд Трамп (2017–2021, 2025—дотепер): Отримав п’ять відстрочок під час В’єтнамської війни: чотири через навчання в університеті та одну медичну (діагноз — «кісткові шпори» на п’ятах).
Джо Байден (2021–2025): Отримав п’ять студентських відстрочок під час В’єтнамської війни. Після закінчення навчання отримав медичну відстрочку через астму, яку він мав у дитинстві.
Україна.
Серед шести президентів України більшість не проходила строкову службу в армії. Офіційно армійський досвід мають лише двоє.
Президенти України, які не служили в лавах збройних сил:
Леонід Кравчук (1991–1994). Перший президент України не проходив строкову службу. Після навчання в технікумі він одразу вступив до Київського державного університету, а після його закінчення зосередився на науковій та партійній кар’єрі.
Леонід Кучма (1994–2005). Леонід Данилович не служив у армії як солдат. Він закінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського університету, де була військова кафедра (отримав звання офіцера запасу). Після навчання він одразу почав працювати в космічній галузі (КБ «Південне»), що давало «броню» від призову.
Віктор Янукович (2010–2014). Янукович не служив у лавах радянської армії. Причиною стали його судимості та перебування у місцях позбавлення волі в молодому віці, що за радянським законодавством зазвичай унеможливлювало призов на строкову службу.
Володимир Зеленський (2019 — дотепер). Наш Портрет не проходив строкову службу. Під час навчання в Криворізькому економічному інституті він не проходив підготовку на військовій кафедрі. Під час мобілізаційних хвиль 2014–2015 років на ім’я Портрета надходили повістки, але, згідно з офіційними даними Міноборони, до військкомату він не з’явився і службу не проходив.
Президенти України, які служили в лавах збройних сил:
Віктор Ющенко (2005–2010). Служив у радянських прикордонних військах (1975–1976) на радянсько-турецькому кордоні (територія сучасної Вірменії).
Петро Порошенко (2014–2019). Служив у лавах радянської армії в 1984–1986 роках. Оскільки на той час студентів вишів забирали до війська, він проходив службу в місті Ахтубінськ (РСФСР) у військах ППО.
Ізраїль.
В Ізраїлі ситуація кардинально відрізняється від США чи України. Оскільки служба в армії є обов’язковою для більшості громадян, а безпека — це питання виживання держави, військовий досвід є майже обов’язковою вимогою для успішного політика.
Майже всі прем’єр-міністри Ізраїлю за всі 77 років (з моменту заснування держави у 1948 році) мали військовий досвід — або в регулярній армії, або в підпільних воєнізованих організаціях до здобуття незалежності.
Прем’єри — бойові генерали та спецпризначенці:
Ця група лідерів мала найвищий рівень військової підготовки:
Іцхак Рабін. Генерал-лейтенант, начальник Генштабу. Командував армією під час Шестиденної війни.
Ехуд Барак. Найбільш нагороджений солдат в історії Ізраїлю. Генерал-лейтенант, начальник Генштабу, колишній командир елітного спецпідрозділу Sayeret Matkal.
Аріель Шарон. Генерал-майор, легендарний командир танкових підрозділів. Герой війни Судного дня.
Беньямін Нетаньягу. Капітан спецпідрозділу Sayeret Matkal. Брав участь у багатьох секретних операціях та був поранений у бою.
Нафталі Беннет. Майор спецпідрозділів Sayeret Matkal та Maglan. Брав участь у бойових діях у Лівані.
Прем’єри — засновники (Служба в підпіллі):
Перші лідери Ізраїлю служили не в регулярній армії (бо її ще не існувало), а в єврейських воєнізованих формуваннях (Хагана, Іргун, Лехі) або в іноземних арміях під час Першої світової війни.
Давид Бен-Гуріон. Служив у Єврейському легіоні британської армії під час Першої світової війни.
Менахем Бегін. Був лідером підпільної організації Іргун, яка вела збройну боротьбу проти британського мандата.
Іцхак Шамір. Був одним із керівників радикального підпілля Лехі.
Леві Ешкол та Моше Шарет. Обидва служили в єврейських добровольчих формуваннях або в армії Османської імперії (Шарет був офіцером-перекладачем).
Прем’єри з «небойовим» або мінімальним досвідом:
Деякі лідери служили, але їхня роль була більше адміністративною або інформаційною:
Шимон Перес. Служив у Хагані, де відповідав за закупівлю зброї та кадри. Він не був бойовим офіцером, але заклав фундамент оборонної промисловості та ядерної програми Ізраїлю.
Ехуд Ольмерт. Служив офіцером у піхотній бригаді «Голані», але згодом став військовим кореспондентом журналу «Бамахане».
Яїр Лапід. Проходив службу як військовий кореспондент у газеті армійського відомства «Бамахане».
Єдиний прем’єр-міністр Ізраїлю, який взагалі не проходив військову службу, — Голда Меїр. Голда Меїр народилася в Києві, виросла в США і переїхала до Палестини вже дорослою жінкою (у 1921 році). На той час обов’язкового призову для жінок у воєнізовані організації в тому вигляді, як зараз, ще не було, а до моменту створення ЦАХАЛу вона вже була високопоставленою політичною діячкою.
В Ізраїлі за всі 77 років існування єврейської держави, всі крім одного прем’єр-міністра мали прямий військовий досвід. Це є частиною національного «соціального контракту»: щоб керувати країною, яка перебуває у стані постійної загрози, лідер повинен знати, що таке війна на власному досвіді.
Звісно, основною моєю темою цього допису були президенти України. Розповідаючи про США та Ізраїль, я просто доповнив картину. Два наших найкращих президенти служили в армії. А всі інші – ні. А два наших найгірших президенти – один зек-рецидивіст, а другий – багаторазовий ухилянт і тупий патологічний совок.
На мою думку, служба в армії є необхідним критерієм для займання виборних посад в державних структурах.
Президент Зеленський – вирок Україні.
Готельєр Бандерівець
