Огляд
Сьогодні — Костянтинівський напрямок
1. Противник (російські війська) продовжує активні наступальні дії на цьому напрямку частиною сил своїх угрупувань військ (УВ) «Юг» і «Центр», а також низкою формувань УВ «Днепр», з метою ліквідації Костянтинівського району оборони ЗСУ, захоплення міста Дружківка та виходу на ближні підступи до міста Краматорськ з півдня та південного сходу.
З цією метою російське командування сформувало 2 тактичні групи (ТГр) у складі згаданих угрупувань військ — «Бахмут» і «Дзержинск», об'єднавши в них відповідні сили та засоби, зокрема:
ТГр «Дзержинск»
- 4-та окрема мотострілецька бригада (омсбр) зі складу 3-ї загальновійськової армії (ЗВA)
- 103-й мотострілецький полк (мсп) 150-ї мотострілецької дивізії (мсд) зі складу 8-ї ЗВА
- 10-й танковий полк (тп) 20-ї мсд тієї ж 8-ї ЗВА
- 78-й мсп 42-її мсд 58-ї ЗВА (УВ «Днепр»)
- 54-й мсп 6-ї мсд 3-го армійського корпусу (АК)
- 1194-й мсп 3-ї ЗВА
- 1219-й, 1436-й та 1465-й мсп 51-ї ЗВА (УВ «Центр»)
- 20-й і 155-й «зведені» мсп військово-морського флоту (ВМФ) рф
- 77-й окремий мотострілецький полк (омсп), сформований на базі підрозділів 7-ї військової бази (ВБ) 49-ї ЗВА російських військ (м. Гудаута, Абхазія)
ТГр «Бахмут» (діє у Костянтинівському напрямку частиною сил)
- 72-га омсбр 3-го АК
- 1008-й, 1307-й і 1442-й мсп 6-ї мсд цього ж 3-го АК
- 89-й тп 6-ї мсд, також 3-го армійського корпусу
У контексті складу російських військ, які діють, як на Костянтинівському, так і власне на Краматорському напрямках, варто також згадати:
- 70-у мсд 18-ї ЗВА (УВ «Днепр»), діє по напрямкам Часів Яр — Новодмитрівка та Часів Яр — Віролюбівка (ймовірно, основними силами)
- 20-та та 150-та мсд 8-ї ЗВА (частина сил), посилені підрозділами 120-ї дивізії морської піхоти (дмп) (колишні 40-та та 155-та окремі бригади морської піхоти\обрмп), наступають обома берегами річки Казенний Торець у бік Дружківки, по напрямкам Софіївка — Павлівка та Русин Яр — Новопавлівка.
За попередні два тижні, ймовірно, бойовий та чисельний склад (БЧС) російських військ, що діють на Костянтинівському та Краматорському напрямках, істотних та суттєвих змін не зазнав.
2. Очевидно, що командування противника (мається на увазі УВ «Юг», операційна зона якого включає ці напрямки) наразі прагне реалізувати задум (план) подвійного оперативного охоплення всієї Дружківсько-Костянтинівської агломерації вищезазначеними силами та засобами, з подальшим завданням – вийти на ближні підступи до Слов'янсько-Краматорської агломерації з півдня та південного сходу.
російське командування задля цього, очевидно, зосереджує свої основні зусилля в смузі 8-ї ЗВА (у центрі та на її правому фланзі), а також на лівому фланзі сусіднього 3-го армійського корпусу, відповідно на південь, південний схід і схід від Костянтинівки.
Зокрема, у смузі 8-ї ЗВА (ТГр «Дзержинск») противник проводить достатньо наполегливі та регулярні атакуючі\штурмові дії в таких напрямках:
- Олександро-Калінове – Бересток
- Яблунівка – Іллінівка
- Яблунівка – Степанівка
- Пліщіївка – Бересток
У цьому контексті, очевидно, ТГр противника «Дзержинск» має цілком зрозуміле завдання — прорватися через Іллінівку і Бересток до західної (центральної) частини Костянтинівки, розташованої на західному березі річки Кривий Торець, і зайняти її.
У свою чергу, ТГр «Бахмут», що діє в смузі 3-го АК, має за найближче завдання – закріпитися в південно-східній частині міста, а в подальшому спробувати прорватися у північно-західному напрямку (тобто зайняти східну частину Костянтинівки). Відповідно, її передові підрозділи атакують/штурмують у таких напрямках:
- Олександро-Шультіне – Костянтинівка (через район «Дачі», вздовж вулиці Островського)
- Предтечіне — Костянтинівка та Ступочки — Костянтинівка, намагаються проникнути в місто на північ від шанхайського ставка.
Станом на вечір 24.02.2026:
- Противник зумів прорватися до Берестка з напрямку Яблунівки (ймовірно, силами штурмових груп зі складу 4-ї омсбр та 10-го тп), діючи вздовж дороги Т-0504, а також просунувся через ліс на північ від дороги у напрямку Іллінівки, де його окремі невеликі штурмові групи змогли «зачепитися» за саму Іллінівку (район вулиць Набережної та Молодіжної). Однак їхнє становище явно не зовсім стале. ЗСУ час від часу контратакують їх і активно працюють по ним тактичними БПЛА, у зв'язку з чим, противник постійно намагається збільшити кількість тих, хто прорвався через вищезазначений ліс на південь від Іллінівки.
- Водночас, атаки російських підрозділів на Степанівку (77-й омсп), очевидно, були для них не такими успішними. Вони так й не спроміглися суттєво просунутися у напрямку Степанівка — Довга Балка. І тому основні сили передових підрозділів ТГр противника «Дзержинськ», очевидно, на цьому напрямку, наразі зайняті, головним чином, закріпленням уздовж дороги Т-0504 на ділянці від Берестка до району на захід від кільцевої авторозв'язки, готуючись продовжити атаки на північ.
- Ймовірно, передові позиції ЗСУ на північ від Клебанбицького водосховища (район Пліщіївки та Іванопілля) також ще не захоплені противником, і тому командування його ТГр «Дзержинск», яке, ймовірно, готує швидкий прорив від Берестка до самої Костянтинівки за допомогою штурмових груп на бронетехніці вздовж дороги Т-0504, спочатку має витіснити українські підрозділи з району між водосховищем і Костянтинівкою і лише потім робити такого роду спробу.
- У смузі 3-го АК, очевидно, противник (найімовірніше підрозділи 6-ї мсд) ще не зміг інфільтруватися, або відкрито просунутися внаслідок своїх наполегливих атак у напрямку Костянтинівської залізничної станції. І хоча російські війська постійно намагаються «затягувати» екіпажі своїх БПЛА до південно-східних околиць Костянтинівки (очевидно, щоб суттєво скоротити підльотний час до цілі), вперті бої в районі Київської та Одесської вулиць тривають. Тому, у своєму прагненні рухатися далі, ЗА дорогою Т-0504 (що веде до Бахмута), тобто у східну частину міста, вздовж вулиць Бахмутська та Олекси Тихого, противник ще не досяг успіху.
- Так само, як й передові підрозділи його 72-ї омсбр, що діють з напрямку Предтечіне та Ступочки у бік міста. Однак, очевидно, командування 72-ї омсбр противника, згодом, вирішило тимчасово відкласти свої безефективні спроби «затягнути» додаткові штурмові групи в Костянтинівку і трохи повернути на північ, допомагаючи підрозділам 70-ї мсд, які атакують позиції ЗСУ в районі Часів Яру.
Внаслідок цього противнику, ймовірно, вдалося проникнути у кілька районів міста Часів Яр – «Землянки» та «ЦехNo2» силами кількох своїх малих піхотних груп. Однак противник не зміг повністю «звернути» оборону ЗСУ перед фронтом своєї 70-ї мсд, українські підрозділи, очевидно, продовжують утримувати позиції в районах міст «Шевченко» та «Південний».
- У свою чергу, на протилежному фланзі 8-ї ЗВА противник також атакував, силами її передових підрозділів, посилених підрозділами 120-ї дмп, у районах Софіївка, Русин Яр і Шахове. Ці атаки також, поки що, виявились для нього малоефективними.
3. Таким чином, на кінець лютого, російське командування все ще зайняте захопленням лише Костянтинівки. Крім того, реалізація його загального плану подвійного охоплення всієї агломерації Дружиківка-Костянтинівка явно перебуває виключно у «заплідному» стані
Більше того, противнику явно ще не вдається стрімко і швидко захопити власне саму Костянтинівку. Замість цього, російські війська, маючи відчутну перевагу в людських ресурсах, змушені лише «витісняти» ЗСУ, причому роблячи це, дуже повільно. Наприклад, для того аби «зачепитися» і в подальшому утриматись на південно-східній околиці міста, російські війська мали витратити близько 1,5 місяця.
У боях за Костянтинівку поки що єдиним «світлим» місцем для них є відносно швидке просування їх малих піхотних груп до рубежу Іллінівка-Бересток, що дає їх командуванню певні підстави очікувати більш швидкого захоплення західної частини міста в майбутньому.
Але знову ж таки, становище цих груп там поки що залишається нестабільним. Кілька «тіл», які проникли в район газової автозаправки «Лідер» на в’їзді до Костянтинівки з боку Покровська, а також ті, що поки успішно ховаються від українських дронів у руїнах на околицях Іллінівки, явно не є тими силами і засобами, якими можна швидко і успішно «штурманути» центральну частину Костянтинівки вже завтра. Їх потрібно хоча б трохи «наростити» там, забезпечити всім необхідним для штурму тощо й т.д. Скільки це все займе часу у російського командування, мабуть, не знає воно саме …
Крім того, ЗСУ продовжують утримувати низку позицій на південь від міста (між ним і Клебанбицьким водосховищем), що саме по собі значно ускладнює, а найголовніше — подовжує у часі, для противника проведення «загального штурму» Костянтинівки по напрямкам, що збігаються.
Очевидно, що українські підрозділи рано чи пізно будуть змушені відступити з цього району під загрозою оточення (ймовірно, до тієї частини міста, що розташована на північ від дороги Т-0504). Іншими словами, вони відступлять у центральну (західну) частину міста, і деякі з них, ймовірно, з'являться прямо перед фронтом російського 3-го АК. Що, власне, явно не додасть швидкості штурмовим діям ворога в самому місті.
Але, якщо подивитися на всю цю ситуацію в ширшому (оперативному) сенсі, то тоді російському командуванню варто визнати, що якщо його гіпотетична Слов'янсько-Краматорська наступальна операція, яку воно, ймовірно, запланувало на літню кампанії цього року, й яку воно, очевидно, довго «виношувало та народжувало», досі залишається на порядку денному, то у нього буквально залишилося лише 2-3 весняні місяці, щоб захопити всю Костянтинівку і всю Дружківку (з прилеглими районами).
Більше того, якщо за цей час йому не вдасться дістатися Добропілля, а дорога Добропілля-Краматорськ залишиться під контролем ЗСУ, то, незважаючи на очевидні успіхи російських військ на Лиманському та Слов’янському напрямках, воно, з дуже великою ймовірністю, зіткнеться з відчутними, а найголовніше — очевидними, труднощами на оперативно-тактичному рівні при організації та проведенні вищезгаданої операції.
