Коли Україна почала вибивати російські НПЗ дронами — нам із Вашингтона делікатно пояснили: “пригальмуйте, бо це підніме нафту”. Не тому, що Росія раптом стала недоторканною, а тому що американський виборець не любить сюрпризи на колонці. Reuters це описував прямо: США просили Київ зупинити удари по російській енергетиці через ризик стрибка світових цін.
А тепер — сьомий день “Епічної люті”. Ормуз фактично закритий, Brent уже біля $90, тижневий стрибок — найжорсткіший з 2020-го, 140 млн барелів зависли в логістиці за 7 днів. І президент США, який нас вчив “не чіпати нафту”, виходить і кидає фразу, гідну напису на бензоколонці: “If they rise, they rise”.
Тобто логіка така: Україна має воювати так, щоб у США не подорожчало пальне. А Трамп може підпалити цілий регіон — і це вже “нацбезпека”, потерпіть. Результат? Ми ловимо удар по цінах тут і зараз, а Росія отримує премію: Urals знов вище $70, бюджет агресора наповнюється саме тоді, коли він закуповує війну.
Це не “стратегія”. Це бензинова мораль: наші удари — “шкодять людям США”, їхні війни — “люди Землі переживуть, поки США ділять світ навпіл”. Хіба не так?
