І це ненормально. І саме тому реформа ДБР є в переліку ключових дій в рамках європейської інтеграції.
Чи існує корупція на закупівлі дронів? Та звісно. Було б дивно, якби іі не було. Це було б прям фантастично. Системно корумпована держава де існує виключення в найбільш грошовитій сфері.
Але так уж сталось, що обираючи між Вирієм і ДБР ми всі обираємо вирій. Коли представники ДБР приходять до цього виробника дронів є три варіанти причин:
корупція при продажі зброї
Політичні переслідування через публікації у СМІ власника виробника дронів
силовики відчувають запах грошей, а вони зараз у мілтесі і як раніше приходили до айтішників то зараз йдуть до виробників дронів
І якщо ви ранжуєте у вашій голові ймовірності прийнятого в ДБР рішення то побачите, що корупція стоїть на останньому місці. Легше повірити в дві інші причини.
І це проблема. Бо корупція у закупівлях зброї є і з нею варто боротися. Але коли це робить інституція без репутаціі, то боротьба неможлива. Силовики, податкова, поліція мають використовувати силу і повноваження. Їх мають боятися ті, хто грає в темну. Але їх одночасно мають поважати і мати довіру ті, хто грає в білу.
Якби до Вирію прийшло НАБУ чи БЕБ кількість питань була б мізерна. Так, у НАБУ також бувають удари в молоко (Пивоварський, Коболєв, Висоцький), так, БЕБ тільки починає демонструвати нову якість після перезавантаження керівництва на чесному прозорому конкурсі. Але вони мають довіру. І тому мають шанс бороти темну сторону.
А без суспільної довіри це неможливо.
І тому, враховуючі актуальність теми боротьби з корупцією в армії, нам дуже потрібна довіра до ДБР. Але іі немає. Ба більше, заборона розслідувати брата голови ДБР з боку Печерського Суду якось не допомагає. І тому немає альтернативи якомога скорішій реформі.
Якщо, звісно, є політична воля мати дієвий інститут із суспільною довірою. Якщо мета існування ДБР інша, то і політичної волі не буде.
Ми часто бідкаємось, що нас не чакають в ЄС. Що все довго. А зараз ще поляків попердолило на історичній темі.
Але щоб мати право казати, що нас не справедливо не беруть в ЄС ми маємо поводити себе так, як країна, яка вже є в ЄС. І це не має бути орбанівська Угорщина. А ми скоріш поводимо себе як країна третього світу. Всі ці санкції на громадян України, що є прикладом позасудової розправи, контрольовані силовики і дикі рішення судів - це все стандартний набір країни третього світу.
і чого тоді ми хочемо? І чи хочемо ми в ЄС? І чи хочемо ми боротися з корупцією...
Ох уж ці кляті питання..
