1. У ніч на 10 липня українські безпілотники продовжили серію ударів по військовій та паливній інфраструктурі росії.
- Під атакою опинилися підприємства оборонно-пропмислового комплексу, нафтопереробний завод і паливний термінал, що забезпечують військову логістику країни-агресора.
- У місті Азов Ростовської області зафіксовано ураження АТ «Азовський оптико-механічний завод» — підприємства ВПК, яке спеціалізується на виробництві оптико-електронних, радіолокаційних і високоточних систем для російської армії.
- Також безпілотники атакували Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї — один із ключових НПЗ півдня росії, який забезпечує виробництво пального для внутрішнього ринку та військової логістики.
- Водночас у Таганрозі виникла пожежа на портовому терміналі «Курганнафтопродукт» («Югтранзитсервіс»), що використовується для перевалки нафти та нафтопродуктів на морські судна.
2. Саратовський НПЗ «роснєфті» повністю зупинив роботу після атаки українських безпілотників.
- Підприємство припинило переробку нафти з 8 липня через пошкодження та подальші пожежі, спричинені ударом БпЛА. Зупинена єдина установка первинної переробки нафти АВТ-6 номінальною потужністю 20 тис. тонн на добу, а її відновлення може тривати 1–2 тижні.
- Саратовський НПЗ, введений в експлуатацію ще у 1934 році, має проєктну потужність 7 млн тонн нафти на рік. Із середи підприємство також припинило продаж нафтопродуктів на Санкт-Петербурзькій товарно- сировинній біржі, що ще більше посилює дефіцит пального на внутрішньому ринку.
- У 2024 році завод переробив 5,8 млн тонн нафти, виробивши 1,2 млн тонн автомобільного бензину, 1,9 млн тонн дизельного пального та 1 млн тонн мазуту.
3. Акції «Газпрому» продовжують стрімке падіння і опустилися до 94,88 рубля, пробивши рівень, який востаннє фіксувався під час глобальної фінансової кризи 2008 року.
- Папери газового монополіста стали одним із головних чинників падіння російського фондового ринку, а інвестори масово позбуваються акцій компанії на тлі погіршення її фінансових перспектив.
- Тиск на котирування посилився через відмову компанії виплачувати дивіденди, скорочення експорту газу до Європи, недостатню компенсацію втрат азійськими контрактами та плани ЄС відмовитися від російського трубопровідного газу.
- Падіння акцій найбільшої газової компанії росії посилює ризики для федерального бюджету, залежного від доходів енергетичного сектору.
- За умов скорочення прибутків компанії владі доведеться шукати додаткові джерела наповнення бюджету, тоді як самому «Газпрому» — скорочувати витрати та переглядати інвестиційні програми.
4. росія отримала короткий бюджетний перепочинок, але дефіцит залишається критичним.
- Мінфін рф повідомив про перше з початку 2026 року зменшення дефіциту федерального бюджету. За підсумками січня–червня дефіцит становив 5,731 трлн рублів проти 6,01 трлн рублів наприкінці травня. У червні бюджет було зведено з профіцитом близько 279 млрд рублів — уперше з жовтня минулого року.
- Втім, це не означає стабілізації фінансів. Нафтогазові доходи за пів року скоротилися на 23%, до 3,661 трлн рублів, тоді як ненефтогазові доходи зросли на 16%, до 14,961 трлн рублів. Загальні доходи бюджету збільшилися лише на 6%, до 18,622 трлн рублів, тоді як видатки підскочили на 16%, до 24,353 трлн рублів.
- Особливо різко зросли витрати на держзакупівлі — на 47%, до 7,553 трлн рублів. До кінця червня за цією статтею вже було витрачено три чверті річного ліміту, що свідчить про прискорене використання бюджетних ресурсів на тлі воєнних потреб.
- Червневий профіцит став можливим завдяки тимчасовому зростанню цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході. За даними Bloomberg, профіцит становив 279 млрд рублів ($3,7 млрд), а нафтогазові доходи у червні зросли на 38% рік до року.
- Проте після послаблення напруженості між Іраном і США ціна російської нафти, яка використовується для розрахунку податків, впала з $86,52 у травні та $94,87 у квітні до $63,52 за барель у червні. Це означає, що вже в липні бюджетні доходи рф можуть різко послабшати.
- Дефіцит бюджету на початок липня становить 2,5% ВВП, що значно перевищує річний план у 1,6% ВВП. А накопичений за останні 12 місяців дефіцит сягає близько 8 трлн рублів.
- Червневий профіцит виглядає радше тимчасовим ефектом від короткострокового нафтового цінового сплеску, а не ознакою оздоровлення російських державних фінансів.
5. Дефіцит дизельного пального в росії почав загрожувати вже не лише транспортній системі, а й аграрному сектору.
- Через нестачу пального, обмеження на його продаж та стрімке зростання цін збиральна кампанія 2026 року опинилася під загрозою зриву. Найгостріша ситуація склалася у ключових зернових регіонах — Ростовській області, Краснодарському та Ставропольському краях, які забезпечують близько п'ятої частини врожаю зерна країни.
- За інформацією учасників ринку, фермери стикаються з гострим дефіцитом дизеля для комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки. На Кубані пальне доводиться шукати вздовж федеральної траси М4, де водії змушені ночувати на АЗС в очікуванні бензовозів. При цьому діють обмеження на відпуск — лише 100–200 літрів в одні руки, тоді як один комбайн за зміну споживає до 300 літрів дизеля. Через це багато господарств не ризикують розпочинати жнива без гарантій постачання пального безпосередньо в поле.
- Особливо критична ситуація спостерігається в окупованому Криму, де через дефіцит дизельного пального сільськогосподарська техніка фактично простоює. У Ростовській області аграрії вже попереджають про ризик втрати до 15% урожаю зернових.
- Додатковим ризиком є обмежені строки проведення жнив. Після дозрівання зерна аграрії мають лише 7–10 днів для його збирання. Після цього врожай починає обсипатися, а дощі можуть повністю заблокувати вихід техніки в поля.
- Станом на 1 липня в росії було обмолочено лише 1,3–1,5 млн гектарів зернових — майже втричі менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли цей показник становив 4,2–4,6 млн гектарів.
6. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) погіршило прогноз видобутку нафти в росії після серії українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі.
- За оновленими оцінками, у 2026 році видобуток становитиме 8,9 млн барелів на добу, а у 2027 році — 8,8 млн барелів, тоді як у 2025 році очікується 9,2 млн барелів на добу. Прогноз на 2026 рік знижено на 85 тис. барелів на добу, а на 2027-й — на 150 тис. барелів на добу.
- У червні видобуток нафти в росії зріс на 120 тис. барелів на добу порівняно з травнем — до 8,86 млн барелів на добу, однак це все одно на 900 тис. барелів нижче квоти, встановленої в межах угоди ОПЕК+.
- Через пошкодження нафтопереробних заводів росія змушена збільшувати експорт сирої нафти, яку не може переробити всередині країни. За даними галузевих джерел, у червні відвантаження із західних портів досягли рекордного рівня і, як очікується, залишаться такими ж високими й у липні.
- Це свідчить про зростаючі проблеми російської нафтопереробки, яка дедалі більше втрачає можливість перетворювати нафту на продукцію з вищою доданою вартістю через систематичні удари по критичній інфраструктурі.
7. Туреччина намагається домовитися з росією про виведення з експлуатації ЗРК С-400, щоб повернутися до програми F-35.
- Анкара веде переговори з росією щодо передачі придбаних у неї зенітно-ракетних комплексів С-400 третій країні. Такий крок має усунути головну перешкоду для відновлення участі Туреччини в програмі американських винищувачів F-35. Із відповідним проханням турецька сторона звернулася до москви останніми тижнями.
- Раніше президент Реджеп Таїп Ердоган також пропонував повернути С-400 росії, однак ця ідея не отримала підтримки. Переговори активізувалися після саміту НАТО, де президент США Дональд Трамп дав зрозуміти, що може переглянути обмеження на продаж Туреччині винищувачів F-35.
- Водночас американські сенатори заявляють, що навіть передача С-400 третій країні може не усунути занепокоєння Вашингтона щодо безпеки. Раніше Туреччина пропонувала залишити комплекси на своїй території, але надати США можливість контролювати їхню експлуатацію. Цей варіант також не знайшов підтримки.
- Якщо москва погодиться на передачу, комплекси С-400 буде передислоковано за межі Туреччини. Можливу країну-приймача сторони поки не розкривають.
8. Країни ЄС пом'якшили низку запропонованих обмежень у 21-му пакеті санкцій проти росії.
- Із фінальної версії документа вилучено або послаблено частину заходів, зокрема в енергетичній сфері. Зокрема, ЄС відмовився від ідеї повної заборони на видачу віз росіянам, які брали участь у війні проти України.
- Натомість обмеження планують застосовувати лише до короткострокових шенгенських віз і лише щодо військовослужбовців, які безпосередньо брали участь у бойових діях.
- Також пом'якшено енергетичні санкції. Греція домоглася збереження можливості постачати російський ЗПГ до країн, які не входять до ЄС. Водночас пропозицію щодо продажу росії танкерів для перевезення ЗПГ залишили без змін — така заборона зберігається.
- Окремою темою переговорів залишається нова гранична ціна на російську нафту. Пропонується скоротити термін дії механізму перегляду цінової стелі з шести до трьох місяців.
- Болгарія виступає проти встановлення стелі на рівні 44 долари за барель і погрожує заблокувати пакет, якщо її вимоги не будуть враховані. Крім того, з проєкту санкційного списку можуть виключити патріарха Кирила, проти внесення якого раніше заперечували Болгарія та Італія.
- Попри пом'якшення окремих положень, переговори щодо 21-го пакета санкцій тривають. Країни-члени прагнуть досягти компромісу до 15 липня, однак низка ключових питань, зокрема нафтові обмеження, досі залишається предметом суперечок.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
