"192 день повномасштабної агресії. Про честь та совість тих, хто програє війни" - Олександр Красовицький

"192 день повномасштабної агресії.  Про честь та совість тих, хто програє війни" - Олександр Красовицький

1. Наполеон програв. Отримав у майже повноцінне володіння острів Ельба, неподалік рідної Корсики. Почав керувати його маленькою економікою, навіть узяв під контроль шахти. Одразу порушив кількісний норматив щодо наявності армії: 1600 замість 400. Зійшло з рук. Думки заважали бути пенсіонером. Вирушив з військом на кораблях до Ніцци. Англійські кораблі були не готові до того, що блокаду можна подолати так легко. Від міста до міста, а він йшов на Гренобль та Ліон, гарнізони приєднувалися до маленької армії. Бурбони вислали на зустріч армію маршала Нея, який після військової поразки Наполеона перед шостою коаліцією, присягнув королю. Ней дозволив себе переконати. Наполеон якось вийшов один проти королівського війська і запропонував стріляти. Капітан віддав наказ - солдати відмовилися. Таким чином без бою було взято Париж, а потім... сталося те, що сталося під Ватерлоо. Далі ще були дрібні перемоги. Але - все: імператор повернувся до Парижа і, навіть маючи підтримку від робітничих околиць столиці і усвідомлюючи брак ресурсів та відданого йому електорату (буржуазії), цивілізовано відмовився від влади і спробував залишити країну морем (до Америки). Цього разу британський флот не схибив. Імператор здався без бою і був засланий на далекий від цивілізації острів Святої Олени. Писав мемуари, бешкетував з дитиною коменданта, чаювання з мандрівниками, хворів, тримав імператорську поставу.

2. Гітлер. До останньої миті робив вигляд, що очікує на щось, що змінить стан справ - зброю (фау-2), корпус з Півдня, потім - з Півночі; зраду серед союзників; будь що. І врешті вкоротив собі віку. Або знайшов шлях до Південної Америки. Невизнанням поразки дозволив знищити міста, економіку, армію, значну частину населення Німеччини.  

3. Саддам. Мав усе. Забракло лише земель сусідньої маленької держави. Поразки не очікував. Завершив шлях на шибениці.

4. Ясір Арафат. Майже 50 років керував терористичними діями проти Ізраїлю. Польовий командир примітивного рівня, зацілований Брежнєвим. Помер своєю смертю. Підтриманий радянським союзом тероризм в секторі Газа не дає сотням тисяч людей шансу на нормальну освіту та цивілізоване життя.

5. Путін. У цьому ряду з 5 людей кожен наступний - жалюгідніший та дріб'язковіший. Цей сприйняв небажання колективного Заходу опиратися його гопниківськім спробам відновити СРСР, як слабкість. Його система не витримає санкцій та дій української армії. Тільки питання, як він закінчить - табакеркою, шарфом, кулею в скроню чи розпадом держави та шибеницею. Варіант тихої пенсії у китайському монастирі стає все більш фантастичним.