Вже сім років ми спостерігаємо за процесом, який може призвести країну до загибелі: Зеленський методично перетворює державний апарат на закриту тіньову структуру з ознаками організованої злочинності мафіозного типу. Про це давно й послідовно пишуть українські журналісти-розслідувачі та громадські діячі, а за останній рік підтверджень стає дедалі більше і з офіційних джерел - зі справ НАБУ і САП, застави в яких вимірюються сотнями мільйонів гривень, з ухвал ВАКС та матеріалів судових процесів.
Логіка побудови цієї структури проста.
Незалежність будь-якої гілки влади для Офісу президента - не цінність, а ризик, тому її демонтують послідовно й без винятків.
Гарантія безкарності - кадри:
сім років Банкова методично, одного за одним, розставляє на ключові посади людей з особисто перевіреною лояльністю - генпрокурорів, керівників СБУ, ДБР, МВС, Нацполіції, Рахункової палати та всіх інших органів, які мали б контролювати бюджетні гроші й допомогу партнерів. У результаті контролери й ті, кого вони мають контролювати, - одна команда. Кожен відповідає за свою ділянку, але весь ресурс так чи інакше працює на збагачення групи та зміцнення особистої влади Зеленського.
Силовики - лише половина конструкції.
Друга половина - повністю слухняна «коаліція» в Парламенті.
«Слухняний парламент» - це не фігура мови: роками Банкова просто спускає вниз готові списки уряду, кандидатів на посади й потрібні законопроєкти, а зал голосує, навіть не читаючи. За цією слухняністю стоїть цілком конкретний механізм, і на ньому варто зупинитися окремо.
Формально монобільшість «Слуги народу» мала 254 мандати після виборів 2019-го, але до 2026-го її реальне ядро - депутати, чиї голоси Банкова могла гарантовано рахувати - усохло приблизно до 110-130 осіб.
Дисципліну тримали не переконанням, а конвертами.
Наприкінці грудня 2025-го НАБУ і САП розкрили ієрархічну групу всередині фракції, яка на систематичній основі платила колегам за потрібне голосування - від 2 до 20 тисяч доларів залежно від «показника ефективності голосувань». Координація йшла через чат у WhatsApp, а один з учасників лише за листопад-грудень отримав для подальшого розподілу щонайменше 145 тисяч доларів. Підозри отримали одразу п'ять «слуг», застави їм визначили від 16,6 до 40 млн грн кожному. Схема, за версією слідства, працювала щонайменше з 2022-го, хоча зі слів багатьох інсайдерів ми знаємо, що підкупати депутатів власної монобільшості Зеленський почав ще у 2019 році.
Після скандалу і підозр збирати голоси стало значно важче, тож механізм довелося переналаштувати.
У квітні 2026-го винахідливий уряд Свириденко запропонував депутатам «легальнішу» заміну прямим хабарям: по 5 млн грн субвенції на округ депутата в обмін на підтримку потрібних законопроєктів. Паралельно уряд обіцяв «врегулювати тиск НАБУ» - тобто вже відкриті справи проти депутатів передаватимуть до суду без нових викликів на допити. Не знаю, як вони насправді збиралися це робити, але багато депутатів обіцянкам повірили.
Головним збирачем голосів для Банкової всі ці роки залишається Давид Арахамія, голова фракції «Слуга народу». Людина, яка починала свою велику кар'єру зі співпраці з головними кардерами і спамерами планети, з тих часів не змінилася - він вважається найкращим переговірником у Парламенті:
без принципів, честі й совісті.
«Мутки» «слуг» та їхніх коаліційних дружбанів із колишньої ОПЗЖ, «За Майбах» чи «Довіри» ми з вами можемо обсмоктувати годинами. Але парламент - лише інструмент. Важливіше подивитися на людей, які будували саму систему, і на те, що з ними стало.
Андрій Богдан.
Заклав фундамент «турборежиму» у 2019-му, згодом опинився в опалі й роками публічно критикував президента.
2 травня 2026-го Зеленський увів проти нього десятирічні санкції - формально через загрозу нацбезпеці, але, за версією самого Богдана та інсайдерів, справжня причина в тому, що його підозрюють у причетності до витоку фрагментів «плівок Міндіча» до журналістів.
Ігор Коломойський і Сергій Шефір.
Ще давніший етап цієї історії. Коломойський дав старт, гроші й медійну підтримку, але врешті-решт опинився в СІЗО, а молода зелена команда вже кілька років натхненно «віджимає» у Бєні його бізнеси.
Шефір довго був комунікатором з олігархатом, зрештою втратив вплив і був викинутий із системи.
На зміну першому колу прийшли ті, хто відповідав за генерацію найбільших фінансових потоків, - Герман Галущенко й Олексій Чернишов.
Галущенко курував енергетику, і саме навколо нього НАБУ і САП побудували операцію «Мідас»: 10 листопада 2025-го, понад 70 обшуків, дані про систематичні «відкати» від контрагентів «Енергоатому» в розмірі 10-15% вартості контрактів.
Галущенка спершу відсторонили від щойно отриманої посади міністра юстиції, а 15 лютого 2026-го затримали під час спроби перетнути кордон. САП просила рекордні 425 млн грн застави, сам він назвав це «вироком», суд визначив 200 млн, згодом зменшив до 150 - і наприкінці червня цю суму повністю внесли чотири компанії з ознаками фіктивності. Мало того: 19 серпня НАБУ й САП відкрили нову операцію «Форест Гамп» - про легалізацію тих самих 150 млн, зібраних на заставу Галущенку. Коло замкнулося просто в нас на очах.
Олексій Чернишов - «Че Гевара» на плівках Міндіча.
Кум Зеленського Чернишов отримав підозру 11 листопада 2025-го. Заставу в 51,6 млн грн внесли двоє: адвокат, пов'язаний з людиною з оточення Міндіча, та жінка, яку журналісти довго не могли ідентифікувати через поширеність її імені. У травні 2026-го йому додали ще одну підозру - про легалізацію коштів через будівництво елітного котеджного містечка. У липні з нього зняли електронний браслет.
Над обома стояли Тимур Міндіч та Олександр Цукерман - особисті друзі президента і, за версією слідства, організатори всієї схеми «Мідас». 13 листопада 2025-го Зеленський підписав проти них санкції, але на той момент обидва вже виїхали з країни. 1 грудня Міндіча заочно відправили під варту.
26 грудня журналісти «Української правди» знайшли обох в Ізраїлі.
Політичним дахом усієї конструкції був Андрій Єрмак - людина, яка ізолювала президента й понад п'ять років керувала країною в ручному режимі.
Пішов у відставку 28 листопада 2025-го - того ж дня, коли НАБУ прийшло до нього з обшуками. Це не врятувало: 11 травня 2026-го йому вручили підозру в легалізації понад 460 млн грн через будівництво елітного котеджного містечка «Династія» в Козині, а 14 травня ВАКС визначив рекордну заставу - 140 млн грн, більшу за ту, що призначали Галущенку. Заставу зібрали за чотири дні буквально по краплі: 30 млн вніс колишній тренер збірної з футболу Сергій Ребров, 8 млн - директорка заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова, яка колись працювала в юридичній фірмі Єрмака, а 666 грн - актор Григорій Гришкан, ніби на посміх.
Поки одні генерували потоки, інші мали стежити, щоб ніхто цього не помітив.
Сестри Піщанські - окрема історія концентрації влади в одній родині.
Ольга з 2020 по 2023 очолювала АМКУ, а з січня 2024-го - Рахункову палату, тобто відповідає за державний аудит, зокрема аудит воєнних видатків; її призначили попри застереження послів G7.
Світлана - адміністраторка італійської San Tommaso S.R.L., на яку оформлена вілла Зеленських у Форте-дей-Мармі, велика донорка «Слуги народу» і, за розслідуваннями журналістів, фігурантка історії про французькі фірми, пов'язані з Асоціацією російської культури Страсбурга, яка роками возила дітей із Франції в табір «Артек» в анексованому Криму.
АМКУ - не єдиний контролюючий орган, перетворений на інструмент. Роками під контролем людей Зеленського залишалися й АМКУ (монополізація ринків), і АРМА (непрозорий розпродаж конфіскованих активів) - і лише під тиском Заходу цю практику почали бодай прикривати.
Окрема історія - БЕБ, миттєво захоплене Офісом і перетворене на інструмент тиску на бізнес: співробітників бюро НАБУ неодноразово ловило на вимаганні хабарів, а перезапуск відомства сьогодні супроводжується відвертим саботажем.
Усе це не працювало б без людини, яка тримає в руках силовиків і суди.
Олег Татаров - тіньовий куратор силового блоку і судової вертикалі, який пережив усі чистки й лишається на посаді роками. Показово, що і власну справу він пережив так само тихо:
у грудні 2020-го НАБУ підозрювало його в хабарі за фальсифікацію експертизи у справі про розкрадання коштів Нацгвардії, але справу спершу передали з НАБУ до ДБР, а потім, з подачі тодішньої генпрокурорки Ірини Венедіктової, - до СБУ, де вона тихо й лишилася. Навіть у свіжих аналітичних текстах констатують, що на роль повноважного голови СБУ, яка мала б замкнути силовий блок особисто на президентові, крім Татарова, реально претендувати нема кому.
Ті, хто працював поруч із Татаровим, такої живучості не мали.
Андрій Смирнов вів судову лінію Офісу, спираючись на архітектуру, яку колись вибудував Андрій Портнов, і опинився під слідством, щойно перестав бути корисним: за версією НАБУ, ще навесні 2025-го його підозрювали в хабарі за потрібні рішення АМКУ на користь людей, наближених до Зеленського.
Іван Баканов провалив роботу в СБУ й був зачищений.
Ірина Мудра, за версією слідства, використовуючи посаду в ОП, займалася легалізацією готівки, щоб витягати потрібних людей з-під арешту, - і, судячи з усього, саме слідчі дії щодо неї 19 серпня цього року стали одним із приводів для нової атаки СБУ на антикорупційну систему.
Ця атака - не перша. Рік тому, 22-23 липня 2025-го, Банкова вже намагалася знищити незалежність НАБУ і САП напряму - через закон №12414, який Верховна Рада ухвалила, Зеленський підписав того ж вечора, і наступного дня він набув чинності. Лише жорсткий ультиматум західних партнерів змусив за кілька тижнів відкотити це рішення. Зараз, за даними ZN.UA і Центру протидії корупції, Офіс діє тонше: слідчі СБУ через підставну кримінальну справу вимагають доступу до системи документообігу ВАКС - тобто до інформації про те, кого детективи НАБУ готуються обшукувати. Якщо суд це дозволить, фігурантів можна буде попереджати заздалегідь, а розслідування рівня «Мідасу» просто перестануть траплятися.
І нарешті - про тих, хто розпоряджається головним ресурсом воєнного часу: оборонними грошима.
Михайло Федоров - не жертва системи, а її повноцінна частина всі сім років.
Спочатку Мінцифра, де його неодноразово підозрювали в брудних схемах із замовленням програмного забезпечення за державний кошт, потім - історії із закупівлею дронів його ставлениками в Держспецзв'язку. Усі ці роки він був «своїм» і питань до нього в Офісі не виникало. Питання виникли лише тоді, коли, ставши міністром оборони, Міша «наступив» на грошові потоки, які йшли персонально до Зеленського й Арахамії, - зокрема спробував обмежити частку Fire Point у державних замовленнях на далекобійні дрони.
Додало нервозності і те, що його особистий рейтинг зростав настільки, що в оточенні президента почали занепокоєно питати, чи не збирається він у президенти. Із системи його викинули моментально: у липні 2026-го звільнили - формально через конфлікт із тодішнім головнокомандувачем Сирським.
Звільнення викликало найбільші за час великої війни вуличні протести й коштувало посади ще й Сирському, якого замінили на Драпатого, але Федорова на посаду так і не повернули. Тепер він - «весільний опозиціонер»: фігура, яка за сім років у системі жодного разу не заперечила проти неї, поки та годувала його самого.
Показово, хто в цій системі, навпаки, пішов на підвищення. Рустем Умєров.
Пройшов шлях від Фонду держмайна через Міноборони (де саме на нього посилаються в історії з мільярдними зливами оборонного бюджету в ту ж таки Fire Point) і секретарство в РНБО - до посади голови Служби зовнішньої розвідки, яку отримав 3 серпня 2026-го. Аналітики й журналісти вже звернули увагу: людині, чия сім'я живе у США і яка сама фігурувала на «плівках Міндіча», президент довірив політичну розвідку. Формально Умєров координуватиме безпекову співпрацю й перемовини.
Неформально - контролюватиме частину тіньових фінансових потоків навколо оборонних закупівель і зовнішніх продажів зброї.
Список тих, хто будував цю систему, коротшає щомісяця. З десятків найближчих до Зеленського людей на волі, без браслетів і при посадах лишаються фактично Татаров, Умєров, Буданов і Піщанська. Як думаєте, кого наступним схоплять на «гарячому»? А що буде, коли не стане і їх, а президент залишиться сам-на-сам з країною? Буде погано.
Людина, яка сповна відчула смак безмежної влади й легких грошей, у кризовій ситуації не здатна діяти адекватно.
Загнаний у кут Зеленський ще здатен здивувати Україну чимось по-справжньому безглуздим і небезпечним.
