Санкційні та інші обмежувальні заходи, які він передбачає, умовно можна поділити на два блоки: ті, що набувають чинності одразу, і ті, для запровадження яких закон дає адміністрації певний час. Перший блок, відверто кажучи, невеликий.
З моменту підписання, тобто вже зараз, американським юридичним та фізичним особам забороняється купувати російський суверенний борг (§109). Також зберігаються чинні санкції та заходи, які діяли на підставі відповідних президентських указів до набрання чинності цим законом (§102(d)).
Ще одна норма з негайною дією стосується урану. Президент має вжити всіх необхідних заходів для реалізації вже передбаченої американським законодавством заборони на імпорт російського урану, включно з ураном «Росатома» (§111).
На цьому все.
Усі інші основні санкційні заходи не запускаються автоматично 18 вересня. Для значної їх частини закон дає адміністрації 30 днів.
Так, протягом 30 днів Трамп має переглянути визначені законом категорії російських чиновників, компаній, суден і накласти на тих, кого він визначить такими, що відповідають встановленим критеріям, відповідні санкції (§§102–104).
Через 30 днів також мають запрацювати обмеження щодо російських банків. Трамп зобов’язаний застосувати санкції до Центробанку РФ, Сбербанку, ВТБ та Газпромбанку, а також до визначених законом пов’язаних фінансових установ (§103). Окремо через 30 днів починає діяти заборона на визначені законом транзакції з такими російськими фінансовими установами.
Протягом 30 днів Трамп має підвищити мито на всі товари, що імпортуються до США з росії, включно з нафтою, газом, LNG, нафтопродуктами, нафтохімією та вугіллям (§112). Наскільки саме — закон не визначає. У ньому встановлена максимальна ставка: «up to 500 percent ad valorem», тобто до 500% від митної вартості товару.
Раз уже мова зайшла про сотні відсотків…
Через 30 днів президент має запровадити додаткові мита — до 100% — на товари з визначених законом країн (§113).
Критерії тут такі: країна або входить до п’ятірки найбільших покупців російської нафти чи природного газу і після встановленої законом дати продовжує купувати російські енергоносії, або входить до п’ятірки країн, які сприяють обходу санкцій проти російської нафти. Мито може бути меншим за 100% і надалі змінюватися залежно від поведінки країни. Кожні 180 днів список найбільших імпортерів переглядається.
Хто може потрапити в ці п’ятірки? Якщо дивитися на те, хто зараз найбільше купує нафти і робить це регулярно, то це: Китай, Індія, Словаччина, Угорщина, Азербайджан. Баку потрапляє в цей список не тому що «купує», а тому що «транспортує».
Якщо говорити про другу п’ятірку, країни які допомагають обходити санкції (тут мова йде, зокрема, про «тіньовий флот»), то картина наступна: ОАЕ, Китай, Індія, Туреччина та Греція.
А тепер про те, наскільки все це реально.
1. Усе, про що йшлося вище, — це не рекомендації президенту, а встановлені законом обов’язки. У тексті закону використовується слово «shall» — тобто «зобов’язаний». Це принципова річ. Закон не формулює ці положення як право президента діяти або не діяти за власним бажанням.
2. Але Трамп таки може відмовитися від застосування окремих санкцій, обмежень або мит:) Таке право йому дає §115. Президент може звільнити конкретну іноземну особу від санкції, скасувати застосування певного обмеження щодо особи або відмовитися від застосування конкретного мита. Це не означає, що він просто може сказати: «Я не хочу виконувати цей закон». Перед цим президент має письмово засвідчити Конгресу, що його рішення відповідає національним інтересам США, і пояснити його підстави.
Логічне питання: чи може в такому разі Конгрес зобов’язати Трампа все ж застосувати санкції? Ні. Теоретично Конгрес може намагатися домогтися виконання закону через суд, оскаржуючи дії виконавчої влади. Але це вже окремий юридичний процес, а не механізм контролю, прямо передбачений §115.
3. Прийняття цього закону саме по собі не означає розриву відносин між США та рф. §114 передбачає цілу низку винятків із санкційного режиму. Серед них — операції, пов’язані з продовольством, ліками та медичними виробами, гуманітарною допомогою; визначена розвідувальна та правоохоронна діяльність США; виконання міжнародних зобов’язань; цивільне ядерне співробітництво; окремі дозволені операції з низькозбагаченим ураном; діяльність уряду США, дипломатичних представництв, ООН, NASA та деякі операції у космічній сфері.
Є навіть окремий виняток для екіпажів підсанкційних суден: забезпечення такого судна необхідними речами для безпеки та догляду за екіпажем, захисту людського життя або запобігання значній екологічній чи іншій шкоді не підпадає під заборони §114(j). Тобто сам факт того, що судно потрапило під санкції, не означає автоматичного включення всього його екіпажу до санкційного списку.
Якось так. Розписано цікаво, але як завжди важливим є практика застосування. Подивимося, що станеться 19 жовтня. Поки це виглядає тим «батогом» які США тримають в руках і погрожують росії. «Пряником» є те, про що писала напередодні NYT: Білий дім зараз розглядає можливість підписання ділових угод з росією до припинення бойових дій в Україні.
