Ось і розкрито секрет, чому в телефонах киян іноді показує, що ми в Перу))) Це дія елітного українського підрозділу радіоелектронного придушення, який збиває ракети за допомогою своєї системи «Ліма» (це столиця Перу). Кажуть, що на початку цього року дві гіперзвукові балістики летіли по урядовому кварталу, але їх радіосигнал було перехоплено завдяки фальшивим сигналам (техніка, відома як «спуфінг»). І вони впали в Дніпро.
Більше того, «Волл стріт джорнел» додає ще й таке:
«Минулого листопада підрозділ «Нічна варта» здобув одну зі своїх найбільших перемог, перехопивши гіперзвукову ракету «Кинжал», яку російський президент Володимир Путін колись назвав «непереможною». За словами офіцерів «Нічної варти», «Ліма» передала ракеті помилковий навігаційний сигнал, змусивши її змінити курс і розвалитися під тиском власної надзвичайної швидкості».
А ви ж помітили, що рашисти справді перестали шмалять «кинжалами»?
В общім, реально потужно. Тим більше, що фактичну рекламу українським оборонцям у самому «Волл стріт джорнел» зробили ще й репортажем з «Азову». Без всяких відсилок до «контроверсійного минулого»))) Просто крутий «Азов» в американському віснику капіталізму.
Тихе електронне поле бою, що визначає майбутнє війни
На початку цього року дві російські балістичні ракети з гіперзвуковою швидкістю мчали в напрямку важливого урядового об’єкта в столиці України. Вони впали в річку Дніпро після того, як їх перехопив радіосигнал.
Приблизно в той самий час навігаційні додатки на багатьох телефонах у Києві показували, що користувачі перебувають у Перу. Це була електронна візитівка «Нічної варти» — елітного українського підрозділу радіоелектронного придушення, який стверджує, що збив ракети за допомогою своєї системи «Ліма».
У самому серці російсько-української війни вирує безшумна електронна битва. Обидві сторони атакують і захищають комунікаційні сигнали у безпрецедентних масштабах, стрімко впроваджуючи інновації, тоді як США та інші західні країни намагаються наздогнати їх. Пентагон вкладає значні кошти у розвиток нових можливостей.
«Це нова ера війни за радіочастотний спектр», — заявив підполковник Метт Шерберн, керівник відділу розвитку засобів радіоелектронної боротьби Армії США.
Радіоелектронна боротьба не є новим явищем, але після закінчення Холодної війни вона вийшла з поля зору Заходу. Потім почалася війна Росії проти України, де рої дронів стали домінуючою зброєю на лінії фронту. Зараз обидві сторони ведуть безперервну гру в «кота й мишу», перескакуючи по частотному спектру, щоб заглушати й уникати одна одну, і для цього все частіше використовують штучний інтелект.
Радіоелектронна боротьба вже змінює обличчя поля бою. США розпочали операцію з затримання колишнього президента Ніколаса Мадуро, застосувавши засоби радіоелектронної боротьби, щоб позбавити венесуельців можливості бачити й спілкуватися. Під час війни з Іраном вперше було задіяно новий американський літак-перешкодоутворювач EA-37B Compass Call.
Електронна війна, також відома як «війна за спектр», по суті полягає у виявленні або блокуванні частот, які використовують супротивники, або у приховуванні сигналів від ворожих перешкод. У найпростішому випадку це працює шляхом випромінювання сигналів, що заглушають, дезорієнтують або замінюють комунікації супротивника.
Український підрозділ «Нічна варта» використовує «Ліму» для передачі сигналів на відстань до 120 миль, що збиває з курсу дрони, ракети та керовані бомби, — розповів майор цього підрозділу, відомий під позивним «Алхімік». Підрозділ використовував «Ліму» для введення в оману балістичних ракет, які впали в Дніпро, заповнивши повітря фальшивими сигналами — техніка, відома як «спуфінг».
Минулого листопада підрозділ «Нічна варта» здобув одну зі своїх найбільших перемог, перехопивши гіперзвукову ракету «Кинжал», яку російський президент Володимир Путін колись назвав «непереможною». За словами офіцерів «Нічної варти», «Ліма» передала ракеті помилковий навігаційний сигнал, змусивши її змінити курс і розвалитися під тиском власної надзвичайної швидкості.
Україна не розголошує, наскільки часто саме радіоелектронна боротьба, а не технічні несправності під час польоту, є причиною збиття ракет і дронів. Розрізнити ці причини буває складно. Електронні перешкоди можуть ненавмисно відвести ціль у напрямку цивільних районів.
Українські офіцери зазначають, що під час операцій система «Ліма» іноді може створювати перешкоди для їхніх власних дронів.
Проте вони не мають сумнівів щодо ефективності радіоелектронної боротьби. Один з офіцерів Сил безпілотних систем України заявив, що система пригнічує від 70% до 95% радіокерованих дронів, виявлених у секторі, де діє його команда.
Український виробник «Phantom Defense» повідомляє, що за останній рік експлуатації його системи виявили понад 11 500 російських дронів, з яких близько 7 500 було успішно знешкоджено; підтвердженням цього є відеозаписи з дронів, які компанія також перехоплює.
І Україна закуповує їх у величезних кількостях, що підкреслює успіх цієї технології. Українська фірма December1 зараз продає тисячі своїх пристроїв для передової та далекого радіусу дії щомісяця, тоді як у 2024 році їх продажі становили лише десятки.
З початку XX століття, коли Британський королівський флот експериментував із радіоперешкодами та перехопленням ворожих повідомлень, вразливість радіосигналів активно використовувалася в бойових діях. Справжній розквіт цієї практики припав на Другу світову війну, коли Велика Британія та Німеччина створювали перешкоди та підробляли сигнали повітряної навігації в ході операції, яку Вінстон Черчилль назвав «битвою променів».
У міру вдосконалення військових систем зв’язку та радіолокації під час «холодної війни» вдосконалювалися й технології їхнього перешкоджання.
Однак у конфліктах після закінчення «холодної війни» США стикалися з менш технологічно розвиненими супротивниками в Афганістані та Іраку. Подальший розвиток електронної війни не був пріоритетом для Пентагону. Американські чиновники заявляють, що вторгнення Росії в Україну стало сигналом тривоги.
Джошуа Ренсфорд ніколи не турбувався про електронну війну, коли служив у морській піхоті США в Іраку, оскільки супротивники Америки мали вкрай обмежені можливості в цій сфері. Пізніше, у 2022 році, після того як Росія розпочала повномасштабне вторгнення, він приєднався до міжнародного легіону Збройних сил України.
У перші дні бойових дій російські війська заглушали його GPS-сигнали та радіочастоти, що зробило значну частину його обладнання непридатною для використання. Ворог запускав дрони, які могли виявляти українські позиції, відстежуючи їхні електронні випромінювання, зокрема радіосигнали.
«Це було справді жахливо», — сказав Ренсфорд.
Сучасний мережевий світ пропонує перешкодоутворювачам більше цілей, ніж будь-коли раніше: від мобільних телефонів і супутникових навігаційних систем до безлічі нових керованих засобів ураження та безпілотників, а також традиційних радіо- та радіолокаційних систем. За словами Білла ЛаПланте, який обіймав посаду головного відповідального за закупівлі в адміністрації Байдена, до 2022 року електронна війна була одним із трьох головних пріоритетів Пентагону в сфері закупівель, поряд із боєприпасами великої дальності та доступними технологіями, призначеними для протидії безпілотникам і ракетам.
Китай також розширює свої можливості. Наприклад, військові аналітики стверджують, що він створив підрозділи радіоелектронної боротьби на архіпелазі штучних островів у Південно-Китайському морі.
Оскільки США та Європа також збільшують видатки, боротьба за радіочастотний спектр стала однією з найприбутковіших сфер діяльності для західних оборонних компаній. До найпопулярніших продуктів належать пристрої, прикріплені до кораблів і літаків, які відтворюють електронний слід транспортних засобів, за якими вони слідують, і слугують приманкою для ракет та торпед; дрони, що виявляють електронні випромінювання супротивника; а також обладнання, яке змінює радіолокаційні імпульси, щоб заплутати ворога.
Не менш інтенсивною є боротьба за обхід засобів радіоелектронного придушення.
Військові кораблі іноді зв’язуються з іншими суднами за допомогою лазерів, які неможливо заглушити. Росія та Україна використовують оптоволоконні кабелі для прямого з’єднання дронів з операторами. Обидві сторони мають дрони на базі штучного інтелекту, які можуть наводитися на цілі та знищувати їх без необхідності зв’язку з пілотом.
Усі ці методи мають недоліки. Лазери працюють лише на невеликих відстанях і за гарної погоди. Дрони з оптоволоконним зв’язком повільніші та менш маневрені. Штучному інтелекту ще треба пройти певний шлях, перш ніж дрони зможуть самостійно та надійно орієнтуватися на місцевості на великих відстанях, зазначив Віто Томасі, керуючий директор німецького виробника дронів Quantum Systems.
Тим часом «Нічна варта» докладає всіх зусиль, щоб залишатися попереду.
У теплий серпневий день шість антен «Ліма», схожих на мегафони, були спрямовані в небо з опор на краю поля в сільській місцевості України. Антени випромінюють електромагнітні сигнали, що генеруються комп’ютерами, підключеними до опор і розміщеними в захисних корпусах.
Солдат отримав попередження про повітряну тривогу щодо балістичних ракет. Він увійшов до замаскованої хатини, накритої сіткою, де повернув чотири ключі на розподільних коробках, щоб запустити шквал електронного шуму від «Ліми».
Подібні установки розкидані по всій країні, створюючи мережу невидимих сигналів для зупинки ракет, керованих бомб та дронів. Коли командам «Нічної варти» вдається вилучити збиту ціль, вони часто ретельно обшукують уламки, щоб знайти нові способи їхнього глушіння.
В одній з дослідницьких лабораторій офіцер розклав на столі друковані плати та антени, зазначивши, що найновіші моделі походять із Китаю.
Наприкінці 2024 року «Нічна варта» виявила, що російські дрони та ракети використовували компоненти китайського виробництва, відомі як антени з керованою схемою прийому (CRPA), які можуть визначати, звідки надходять сигнали заглушення, і за частки секунди, використовуючи складні алгоритми, ухилятися від них.
«Це було для нас великою проблемою», — сказав офіцер, відомий під позивним «Френчі».
«Нічна варта» та компанія «Каскад», яка виробляє «Ліму», працювали цілодобово протягом трьох місяців, щоб знайти рішення. Результатом стала «Ліма Квант», власні математичні алгоритми якої розробляють способи подолання таких антен.
Але потім росіяни подвоїли кількість антен — з чотирьох до восьми, потім до 16, а тепер до 32, щоразу реагуючи на нові оновлення системи «Ліма».
Кілька українських та західних експертів з протиповітряної оборони, з якими поспілкувався «The Wall Street Journal», заявили, що така система, як «Ліма», здатна запобігати атакам балістичними ракетами. І хоча успіх Росії у пробитті київської системи ППО балістичними ракетами цього року демонструє, що радіоелектронна боротьба не є ідеальною заміною перехоплювачів «Патріот», вона коштує набагато дешевше та є легкодоступною.
Україна використовує високотехнологічне обладнання, таке як «Ліма», для захисту міст та життєво важливої інфраструктури. Солдати на передовій стикаються з постійною загрозою з боку дронів, для протидії яким потрібні дешевші та більш доступні засоби.
На майстерні поблизу східного фронту України підрозділ радіоелектронної боротьби «Азовської бригади» завершив роботу над друкованими платами всередині чорного пластикового корпусу, схожого на той, що використовується для зберігання інструментів. Схеми передають сигнали через чотири антени на корпусі на відстань у кілька сотень ярдів на частотах, які, на думку підрозділу, наразі використовує Росія. Пристрої розподіляються по всій лінії фронту і використовують класичний метод радіоперешкод, що застосовується вже понад століття.
«Ми дбаємо про те, щоб їхні дрони не чули своїх операторів», — сказав сержант у майстерні.
Для бійців на передовій визначення частот, які потрібно заглушити, — це питання життя та смерті.
Один із бійців «Азова», який має позивний «Добрі», згадав, як російський дрон мчав у його бік. Дрон впав на землю під натиском сигналів, що линули з його машини. Повернувшись на семінар, він подякував колегам за обладнання, яке врятувало йому життя.
США беруть це до уваги, зазначив полковник Джош Кослов, директор з некінетичних операцій ВПС США. «Якщо ви не перемагаєте у радіочастотному спектрі, — сказав він, — ви програєте війну»
