КИЇВСЬКІ ТОПЧИНОВНИКИ, ЯКІ ЗАВЕЛИ НАС У ЦЮ КРИЗУ, ВЖЕ ТОЧНО НЕ ЗМОЖУТЬ ВИВЕСТИ З НЕЇ – ЦЕ ЦІЛКОМ ОЧЕВИДНО
Відомо з історії, що криза – це півбіди. Головна біда – це вихід із кризи. І легкого виходу із кризи немає.
Насамперед київським топчиновникам треба зрозуміти, що ця фінансово-економічна криза в Україні несе в собі не лише нові можливості для збагачення корупціонерів, а й серйозні небезпеки для переважної більшості населення. І для нашої економіки ці виклики не абстрактні, а цілком конкретні.
Проте шанси вписатися в нові реальності ми маємо. Але, на жаль, ті топчиновники, які завели нас у цю кризу, про ці шанси не знають та не розуміють – які антикризові рішення треба ухвалювати.
Влада гроші витратила, а з кризи ми не вийшли. Ось у чому проблема. Поки що, принаймні. І наскільки швидкість прийняття рішень топчиновниками відстає від динаміки розвитку кризи? Судіть самі, друзі. Наприклад, у ці дні, як відомо, Київ входить у опалювальний сезон із перебоями електрики, води та роботи комунальної інфраструктури. Але, на жаль, тільки зараз з'ясовується, що резервне живлення для ключових насосних станцій «Київводоканалу» лише починають створювати. Як це охарактеризувати? І скільки таких прикладів!
Ситуація вже настільки критична, що навіть мер В.Кличко закликає нас тікати з Києва, а тим, хто залишиться, влада рекомендує, зокрема, зробити запас води мінімум на три доби з розрахунку 3 літри питної та 10–12 літрів технічної води на людину щодня.
При цьому ніхто з топчиновників не повідомив киянам, що конкретно зроблено саме владою, щоб значно зменшити ризики масштабних аварій і тривалих перебоїв із комунальними послугами. Та досі існує гострий дефіцит комплексного підходу до запобігання тому, щоб майбутня зима не стала «найважчою та найсуворішою» (експерти, до слова, вже називають її «зимою Судного дня»).
Нарешті, треба чесно сказати: криза – це ще й дефіцит довіри до влади
