«Financial Times» швиденько зібрав дані, що в Роіссі насправді зламалось від діпстрайків по «Яндексу». Журналісти назвали це хаосом у повсякденному житті, бо порушились сервіси емейлів, додатки для виклику таксі, електронних брелоків для входу в московські багатоквартирні будинки.
Але жодних даних про вплив на великі історії типу заводів, банків чи армію нема. Також нема ніяких згадок про ботів. Бо то була типова помилка обнадійників. Зменшення активності ботів, які лазять по сайтам для індексації пошуковика, сприйняли за ботів, що лазять по каментам в соцмережах. І як давай себе накручувать, що «тепер заживьом».
В общім, нема цього. Є брелки від під’їздів і сайти знайомств. Поки ЗСУ змогли спалити 2 і трошки зламати ще 1 дата-центр Яндексу з наявних шести. Треба спішить, бо Путєн розпорядився закрити решту військовим ППО. Розуміє сволочь...
Як удари по українських дата-центрах спричинили хаос у Росії
За останній тиждень Україна завдала серйозних пошкоджень трьом із шести центрів обробки даних «Яндекса», спричинивши хаос у країні, чия технологічна екосистема зосереджена навколо однієї величезної компанії, пов’язаної з державою. Запущений у 1997 році як пошукова система, «Яндекс» став російським аналогом Google, Uber, Amazon та OpenAI, об’єднаних в одне ціле.
Тисячі підприємств залежать від її інфраструктури, а це означає, що удари зачепили не лише сервіси «Яндекса», а й безліч компаній, які не мають до нього жодного стосунку. Ці збої сталися після хвилі літніх ударів по російських нафтопереробних заводах, що змусило мільйони людей годинами стояти в чергах на заправках.
У Києві заявили, що ці атаки були відповіддю на удари Москви по українських дата-центрах. Однак наслідки для Росії виявилися набагато серйознішими, викривши вразливі місця, створені довготривалими зусиллями Кремля з централізації та контролю над ІТ-сектором. Багато з цих зусиль були зосереджені навколо «Яндекса», який у 2024 році було примусово продано інвесторам, пов’язаним із президентом Володимиром Путіним.
«Росія стала жертвою власної політики… це спричинило найгірший із можливих сценаріїв», — зазначила Олена Єпіфанова, наукова співробітниця Німецької ради з міжнародних відносин.
Росіяни зіткнулися з труднощами при спробах отримати доступ до своїх електронних листів у «Яндексі», відкрити робочі файли або замовити таксі. У деяких містах з табло на автобусних зупинках зникли розклади руху. А мешканці багатьох московських багатоквартирних будинків не змогли потрапити у спільні двори, оскільки шлагбауми керувалися єдиною компанією, яка залежала від інфраструктури «Яндекса».
Користувачі «Яндекс.Пей» — банківського та платіжного сервісу, який набув популярності після того, як «Apple Pay» пішов з Росії, — прокинулися й виявили, що залишки на їхніх рахунках зникли. «Яндекс» запевняв, що «гроші в безпеці». Тим часом сотні веб-сайтів працювали з перебоями, зокрема головний російський додаток для знайомств «Твінбі» та аналог «Макдональдса» — «Смачно і крапка».
Одна мешканка Москви, яка попросила не називати її імені, розповіла, що більше не може скористатися безкоштовним таксі «Яндекс», пристосованим для інвалідних візків, яким вона відвозить до школи свого 10-річного сина з інвалідністю. Протягом двох днів вони замість цього добиралися на метро, де доводилося кілька разів пересідати, а ліфтів та пандусів було обмаль.
Деякі люди побоюються, що роки їхньої праці пішли нанівець. «Я втратила веб-сайт, який мала протягом 10 років. Ймовірно, всі бази даних, фотографії та відгуки зникли», — сказала у відео на Facebook, ледь стримуючи сльози, Альона Жиганова, засновниця туристичного агентства «Proadventure». Раніше вона користувалася послугами американського хмарного провайдера, який припинив роботу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Уся екосистема «Яндекса» спиралася на шість центрів обробки даних, два з яких були повністю виведені з ладу внаслідок атак, а в третьому вийшли з ладу кілька модулів.
Компанія не повідомила, скільки часу займе ремонт. Особа, наближена до керівництва компанії, зазначила, не називаючи конкретних термінів, що вони сподіваються «швидко» відновити «функціональність» — тобто всі сервіси працюватимуть, але «дещо повільніше, ніж зазвичай». Однак, за їхніми словами, повернення до «повної потужності» займе кілька місяців.
Про серйозність ситуації свідчить те, що у вівторок глава російського міністерства цифрових технологій заявив, що влада «захищатиме ці об’єкти». Нещодавно Путін поклав відповідальність за захист від дронів на самі підприємства, закликавши їх не звертатися за державною підтримкою.
Перебої поширилися також на сусідні з Росією країни: у Казахстані, Узбекистані та Білорусі спостерігалися збої в роботі електронної пошти, сервісу «Яндекс.Пей» та веб-сайтів, що використовують інфраструктуру компанії. Особливо серйозні наслідки це мало в Казахстані, де «Яндекс» контролює понад 90 відсотків ринку у двох найбільших містах.
Кремль вже понад десятиліття працює над створенням «суверенного інтернету», надаючи перевагу вітчизняним гравцям перед західними та встановлюючи жорсткий контроль над критично важливими активами.
У 2014 році, після заяв Путіна про те, що інтернет є «проєктом ЦРУ», в якому «усе проходить через сервери у США», держава змусила російські компанії зберігати всі персональні дані своїх клієнтів на території країни. «Яндекс» став головним гравцем і врешті-решт у 2024 році був придбаний консорціумом, тісно пов’язаним із президентом
