На цей допис мене надихнула розмова з дівчиною, яка працює в miltech-проєкті — компанії, що виробляє БПЛА. Говорили про фінансовий моніторинг, увагу держави до бізнесу. І вона розповіла, як вони проходили перевірку в одному з банків.
Зізнаюся, до цієї розмови я навіть не замислювалася над масштабом цієї проблеми.
Уявіть: ви виробляєте БПЛА або інше озброєння, необхідне для нашої перемоги. Ворог полює на ваше виробництво. Ви приховуєте локацію, обмежуєте доступ до інформації, переїжджаєте. Тому що від цього залежить життя людей.
І тут у вашого банку виникає певна підозра. Починає проводити фінмоніторинг і просить підтвердити реальність діяльності.
❗️❗️За словами дівчини, банк просив надати — фотографії виробництва, офісу, інформація про працівників, технологічні карти, договори оренди з адресами та підтвердження фактичного перебування за ними. Думаю там був чималий список з конфіденційною таємницею.
Стоп. Ви зараз серйозно?
Виробники ОПК приховуЮТЬ місце виробництва навіть від частини власних контрагентів. А для проходження фінмоніторингу має зібрати й передати пакет інформації, з якого можна зрозуміти: де, що, як і хто виробляє.
Не вся така інформація має гриф секретності. Але відсутність грифа не робить її безпечною для розголошення.
Хто матиме доступ до цих документів? Як їх зберігатимуть? Чи можна буде їх копіювати та пересилати? Які запобіжники проти витоку? І хто відповідатиме, якщо він станеться?
Я не стверджую, що банки передають інформацію ворогу. АЛЕ МАЮ ПИТАННЯ ДО Філіп Пронін, Національний банк України, Данило Гетманцев:
чи враховує процедура перевірки наслідки можливого витоку саме для оборонного виробництва? В банку працює тисячі людей, які можуть отримати доступ до цієї інформації. Як перевірюються ці людини?
І найголовніше. Чи створила держава захист такої інформації?
Бо компанія опиняється між двома ризиками. Передати чутливу інформацію — наразити на небезпеку виробництво та людей. Не надати — ризикувати затримкою платежів, ба більше блокування рахунків та потраплянняу чорний список. А це все впливає на закупівлі, виплати і виконання замовлень.
Виглядає як пастка. Як виробникам БПЛА, defense tech та іншим підприємствам ОПК проходити фінмоніторинг, підтверджувати реальність діяльності й водночас не розкривати більше, ніж необхідно?
Чи передбачені для цього спеціальні процедури? Альтернативні способи перевірки? Обмежений доступ до чутливих документів?
Це питання до НБУ, банків і держави, яка очікує від бізнесу більше зброї та швидшого виробництва.
Дуже не хочеться, щоб про безпеку цієї процедури почали думати лише після того, як щось станеться.
Якщо ви працюєте в оборонному секторі й уже проходили такий фінмоніторинг, поділіться досвідом — без назв, адрес та інших чутливих деталей. Чи вдалося знайти з банком безпечний спосіб перевірки?
