Здається, не відать нам антикорупційних законів як своїх ушей. Не було б щастя нашим корумпантам, так нещастя в лічині Трампа помогло. Він знову приліг під Путєна, європейські лідери знову згуртувались довкола Зеленського (я не шучу, це прямо в ліді «Файненшл таймс» написано), і вже думають як виділити нам грошей після американської зради.
За словами джерел, Урсула фон дер Ляйн повідомила, що на фінансування озброєння для Києва можна перенаправити 21 млрд євро невитрачених оборонних кредитів Євросоюзу. Ну і будуть шукати додаткові мільярди для цивільних потреб. Про те, що це гроші в обмін на реформи – в статті ні слова.
Ось чому цього тижня Зеленський і Арахамія саботували прийняття трьох не самих потужних антикорупційних законів, до яких було прив’язано отримання 32 мільярдів гривень. Не жили на низькому градусі корупції – не будем і починать.
ЄС розглядає можливість надання додаткової фінансової підтримки Україні після зміни курсу США
У п’ятницю лідери ЄС пообіцяли зберегти санкції проти Росії та обговорили варіанти посилення підтримки України після того, як Вашингтон дав зрозуміти, що пом’якшить обмеження на російське паливо, аби стримати зростання світових цін на дизельне паливо.
Лідери доручили Європейській комісії до кінця листопада підготувати варіанти допомоги Україні у покритті дефіциту фінансування, який, за оцінками, становитиме 70 млрд євро у 2027 році, на тлі побоювань, що без додаткового фінансування Київ може залишитися без грошових коштів.
«Які додаткові фінансові потреби у нас можуть виникнути [щодо України], стане зрозуміло протягом найближчих тижнів», — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на саміті ЄС у Брюсселі. «Я припускаю, що нам доведеться повернутися до цього питання під час [наступних самітів лідерів ЄС у] листопаді та грудні».
Мерц зазначив, що питання про те, чи збільшить ЄС борг для фінансування чергового кредиту Україні, подібного до того на суму 90 млрд євро, про який блок домовився минулого року, залишається «відкритим».
«Дефіцит, який ми бачимо, припадає на 2027 рік і становить 70 млрд євро», — заявила журналістам після саміту голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, додавши, що ЄС планує взяти на себе дві третини цієї суми.
За словами осіб, обізнаних з ходом обговорень, вона повідомила лідерам у залі, що 21 млрд євро невитрачених оборонних кредитів ЄС можна перенаправити на фінансування озброєння для Києва.
Серед інших варіантів, як ЄС може залучити додаткові кошти для України, — позики під заставу невитрачених коштів з бюджету блоку або залучення нових запозичень на ринках, повідомили FT високопоставлені чиновники.
«Ми домовилися, що потрібно вирішити питання додаткових потреб», — сказав Антоніу Коста, голова Європейської ради, який головував на переговорах.
Словаччина та Угорщина попросили звільнити їх від участі у будь-якому додатковому фінансуванні Києва з боку ЄС. Ці дві країни, а також Чехія,домоглися права відмови від участі в попередньому пакеті на суму 90 млрд євро.
Фон дер Ляєн також зазначила, що ЄС готує новий раунд санкцій проти Росії — це буде 22-й пакет обмежень з часу повномасштабного вторгнення Володимира Путіна в Україну у 2022 році.
Європейські уряди опинилися перед складним завданням пошуку балансу: з одного боку, вони прагнуть зберегти фінансову та військову підтримку Києва, а з іншого — заспокоїти внутрішні занепокоєння щодо зростання цін на енергоносії та вартості життя.
Дональд Трамп звинуватив Україну у стрімкому зростанні цін на енергоносії — лідери ЄС намагаються протидіяти цій риториці, не втрачаючи при цьому підтримки президента США.
Останніми днями Трамп послабив тиск на Москву, намагаючись знизити ціни на паливо, водночас тиснучи на Київ, щоб той припинив атаки на російську енергетичну інфраструктуру. Стрибок світових цін на енергоносії, спричинений війною США з Іраном, є серйозною проблемою для Білого дому напередодні проміжних виборів 3 листопада, оскільки республіканці борються за збереження контролю над Конгресом.
Вашингтон має намір тимчасово скасувати санкції щодо російського дизельного палива з метою зниження цін — цей крок піддався критиці з боку Києва та інших європейських столиць, які намагаються зберегти тиск на Путіна, щоб він припинив війну.
США також розглядають можливість скасування санкцій щодо деяких танкерів «тіньового флоту», пов’язаних із Росією, щоб спробувати знизити ціни на енергоносії, і висунули пропозицію щодо розморожування частини суверенних активів Москви в рамках зусиль з відновлення мирних переговорів з Україною.
Однак енергетичне перемир’я між Росією та Україною, оголошене Трампом минулої неділі, виявилося недовготривалим. Після того як Росія продовжила атакувати українську енергетичну інфраструктуру, президент Володимир Зеленський заявив у інтерв’ю FT, що Київ відмовляється від перемир’я.
Ендрю Пуздер, посол США в ЄС, у відповідь на запитання FT про розрив відносин між Трампом і Зеленським сказав: «Це сталося лише протягом останніх кількох днів . . . і тому це ще ні на що не вплинуло».
«Якщо Європа хоче згуртуватися й підтримати Зеленського, ми вважаємо, що це, безумовно, її зовнішньополітичне рішення. Те, що ми робимо у Сполучених Штатах, може не завжди збігатися з цим, але ми, безперечно, . . . підтримували його», — додав Пуздер, згадавши про продаж зброї, гуманітарну допомогу та пряму військову допомогу за часів адміністрації Байдена.
У п’ятницю Зеленський висловив вдячність за європейську підтримку та зазначив, що прагне відновити відносини з Вашингтоном.
Він повідомив, що під час зустрічей у Брюсселі порушив питання щодо російських активів на суму 210 млрд євро, заморожених у ЄС.
Зокрема, він обговорив це питання з Бартом Де Вевером, прем’єр-міністром Бельгії, де зберігається більша частина російських активів. «Головне, щоб Росія не мала можливості впливати на ці активи в майбутньому. Адже ми дуже добре знаємо, що вони хочуть повернути ці активи», — сказав Зеленський.
Зеленський також висловив упевненість, що Україні буде відновлено повний доступ до системи Starshield від SpaceX — військової версії супутникової інтернет-системи Starlink Ілона Маска.
У середу Київ опинився в скрутному становищі, коли у системі Starshield почали виникати перебої з сигналом при швидкості понад 160 км/год, що завадило збиттю російських дронів з реактивним двигуном.
На запитання про європейські альтернативи американській системі Зеленський відповів: «Ми не прагнемо повністю замінити Starlink. Ми співпрацюємо з деякими країнами, зокрема з Францією, щоб отримати додаткові можливості».
Зеленський зазначив, що його країна й досі отримує американські зенітні ракети «Патріот», визнавши, що Україна конкурує за них із країнами Близького Сходу.
Де Вевер раніше заявив, що повідомив Зеленському: «Фінансові потреби України мають бути задоволені, і, звичайно, значну частину цих потреб доведеться покрити [Європі]».
Однак серед європейських лідерів зростає втома від витрат на підтримку Києва.
Марін Ле Пен, лідерка ультраправих сил, яка є фавориткою на президентських виборах у Франції наступного року, заявила, що скоротить фінансову допомогу
