Бо ні вивезти, ні експортувати його не можуть - за цінами нерентабельно. Башкортостан, Ставропольський край, Краснодарський, Ростовська область - це їм за те, що крали. За те, що вивозили крадене. І, звичайно, за Голодомор. Миші та щурі те зерно з'їдять, розтащать птахи, поїсть пліснява - ну, все чисто по-російськи.
Історія каже, що московити експортували наше зерно в часи, коли українці вмирали від голоду, а гроші за це клали в кишені "партії". Зараз для такого ж злочину використовуються порти в Бердянську (не можу забути новеньку туди дорогу, якою летіла перед повномасштабкою), Маріуполі, Криму. На внутрішній ринок, як я читала, росіянам згодовують фуражне зерно - те, яким ми худобу годуємо.
Потроху ситуація розвертається до росіян задньою частиною: вони навчилися щось сіяти, щось збирати, щось красти - але економіка така штука, що зрештою накриває мідним тазом всі їх зусилля. Вивезти вже зібране зерно настільки дорого, що це не перекриє ціни, за які те зерно хтось би купив. Ось і залишається тільки кидати його на полі.
Їжте, с...ки.
