Коли держава остаточно втрачає республіканський сенс і вироджується на внутрішню колонію, її справжня сутність завжди проявляється в тому, як вона ставиться до тіла людини. Не в патріотичних плакатах на білбордах і не в пафосних промовах на марафонах, а в сухій, цинічній архітектурі привілеїв. Сьогодні в Україні офіційно, на рівні законів та урядових постанов, узаконено чотирирівневу піраміду біологічної сегрегації. Ця система чітко й безжально сортує людей за ступенем їхньої близькості до бюджетного коритця та репресивного апарату. У цій ієрархії кожен знає своє місце — від номенклатурного небожителя до безправного розхідного матеріалу.
Ось як виглядає ця кастова піраміда у всій своїй огидній наготі:
1. КАСТА НЕБОЖИТЕЛІВ (Офіс Президента, Кабмін, нардепи)
Верхній поверх номенклатурного комунізму. Це небожителі, які керують країною в ручному режимі, але чомусь панічно бояться лікуватися в тих самих лікарнях, до яких засудили решту народу. Вони обслуговуються в закритій системі Державного управління справами (ДУС) та клінічній лікарні «Феофанія».
У цьому заповіднику вищої раси вартість одного ліжко-дня, палатного забезпечення та унікального обладнання інколи дорівнює річному бюджету цілої районної лікарні десь на Сумщині чи Кіровоградщині. Тут немає перебоїв зі світлом, дефіциту антибіотиків чи обдертих стін. Для них діє персональний стаціонарний рай, оплачений з кишень тих, хто щодня змушений збирати гроші на ліки через благодійні фонди.
2. КАСТА ЖАНДАРМІВ (Апарат МВС та Нацполіції)
Поруч із політичними небожителями розгорнулася потужна, автономна імперія силового нагляду. МВС та Нацполіція мають власну розгалужену систему територіальних медичних об'єднань (ТМО МВС), відомчих поліклінік, шпиталів та санаторіїв, куди не ступає нога пересічного цивільного українця.
Ця паралельна медична цивілізація створена для того, щоб сотні тисяч тилових правоохоронців, які мають бронь від фронту і гарантії безпеки, ніколи не перетиналися з реаліями української охорони здоров'я. У їхніх шпиталях завжди є все необхідне — від медикаментів до реабілітаційних тренажерів, бо їхнє здоров'я є головним ресурсом утримання тилової стабільності режиму.
3. КАСТА ІНКВІЗИПОРІВ (Прокуратура та їхні родини)
Середній поверх силовиків, який тримає в страху весь бізнес і контролює кримінальну вертикаль, щойно офіційно оформив собі окрему медичну резервацію. Завдяки Постанові Кабінету Міністрів № 1281 прокуратура отримує власний ексклюзивний «Порядок» медтестування та обслуговування за окремим фінансуванням Офісу Генерального прокурора у спеціально відібраних державних закладах.
Відтепер прокурори та їхні сім'ї забезпечені щорічними чекапами із сімома профільними лікарями, розширеними аналізами (включно зі специфічними маркерами печінки та цитологією) і гарантіями реабілітації. А щоб ніхто випадково не перевірив їхні «намальовані» інвалідності чи фіктивні хвороби, весь цей процес надійно захований під залізобетонний щит «лікарської таємниці». Інквізитор захищений законом навіть від підозр у медичному шахрайстві.
4. ТЯГЛОВА МАСА (Український народ та піхота)
А на самому дні цієї піраміди — фундамент, на якому тримається вся вертикаль: український народ, робітники, інженери, вчителі та мобілізована піхота. Вони залишені напризволяще в переповнених, обдертих, хронічно недофінансованих комунальних стаціонарах.
Тут поранені бійці змиріться з тим, що лежать у коридорах на розкладачках, бо в палатах немає місць. Тут цивільні пацієнти змушені продавати останнє майно — житло, машину, техніку — щоб оплатити складну операцію на серці чи курс хіміотерапії, бо держава розводить руками: «Грошей немає, війна». Для цієї касти «народу» держава приготувала лише одне безкоштовне й невідворотне право — право бути утилізованим на фронті або згинути в черзі до безкоштовного терапевта.
Ось вам і вся відповідь на запитання про соціальний лад. У нас немає спільної республіки. У нас є чотири поверхи однієї в’язниці, де нагорі панують небожителі в «Феофанії» та прокурори зі спецкомісіями, а внизу кров’ю стікає тяглова маса, яка все це утримує. І поки ця піраміда не буде зруйнована до самого фундаменту, будь-які розмови про «рівність громадян» залишатимуться цинічним знущанням над здравим глуздом.
