1. Українські безпілотники атакували нафтобази в Азові Ростовської області: після ударів спалахнули пожежі на двох об’єктах зберігання нафтопродуктів.
- У ніч проти 16 листопада Сили оборони України завдали удару по паливній інфраструктурі росії в місті Азов. Місцеві жителі повідомляли про вибухи, після яких у промисловій зоні виникла масштабна пожежа.
- За OSINT-аналізом, пожежа виникла в районі двох нафтобаз, розташованих неподалік одна від одної. Це термінал ТОВ «ФЛЕШ ЕНЕРДЖІ», який має 10 резервуарів загальним обсягом понад 6500 кубометрів, та підприємство «Юг-Імпекс», що займається торгівлею і зберіганням пального.
- Крім того, місцеві жителі повідомляли про пожежу на газорозподільній станції.
2. Україна атакувала Кримський міст: пошкоджено арку судноплавного прольоту.
- У ніч проти 16 листопада Сили оборони України завдали удару по Кримському мосту через Керченську протоку. За повідомленнями моніторингового каналу «Крымский ветер» із посиланням на місцевих жителів, близько 05:38 було уражено арку судноплавного прольоту мосту.
- Після атаки російська сторона зупинила рух переправою. Призначений москвою глава Криму Сергій Аксьонов підтвердив удар і повідомив про роботу оперативного штабу.
- Кримський міст — ключова транспортна артерія, якою росія перекидає військову техніку, особовий склад і вантажі до окупованого Криму.
3. Минулий тиждень став найважчим для російської нафтопереробки з початку літа.
- Третя хвиля паливної кризи, схоже, вже почалася, попри сезонне зниження попиту. За останні сім днів Сили оборони України атакували три найбільші нафтопереробні заводи росії — Киришський у Ленінградській області, Омський і Волгоградський. Також під удар потрапили нафтоперекачувальний вузол у Самарській області та завод ТАНЕКО в Нижньокамську (Татарстан), розташований в одній промисловій зоні з НПЗ.
- На АЗС «Роснефти» по всій країні діють обмеження на продаж пального: не більше 30 літрів за одну заправку на звичайних станціях і 50 літрів — на трасах. Цього тижня ліміти також запроваджували в Ленінградській області та Забайкальському краї. При цьому обмеження дедалі частіше встановлюють самі виробники бензину й дизеля, а не регіональна влада.
- За оцінками, до середини листопада обсяги нафтопереробки в росії скоротилися приблизно на 25–30%. Нові атаки на НПЗ можуть ще більше погіршити ситуацію.
- Українські удари стають регулярнішими й інтенсивнішими: замість разового пошкодження підприємств ідеться про систематичне ураження ключових виробничих потужностей, зокрема установок первинної та вторинної переробки, щоб ускладнити відновлення їхньої роботи.
- Додатковою проблемою стає прискорене зношування обладнання через скасування або перенесення планових ремонтів. Найскладніше відновлювати вторинні установки, від яких значною мірою залежить виробництво бензину й дизельного пального. Захисні сітки, контейнери та інші конструкції не забезпечують надійного захисту НПЗ від атак.
- Жовтневий перепочинок дозволив російським компаніям накопичити певні запаси пального, однак, за оцінками експертів, їх вистачить лише на 7–10 днів споживання. Тому вже наприкінці листопада може початися нова хвиля дефіциту й обмежень.
- Навіть за сезонного скорочення попиту, виробництво бензину та дизеля залишається нижчим за звичайний для цього періоду рівень.
4. Оптові продажі бензину в росії впали на третину після українських ударів по найбільших НПЗ.
- російські нафтові компанії різко скоротили продажі бензину після серії українських атак на нафтопереробні заводи. За останні два тижні під удари потрапили щонайменше 10 НПЗ, зокрема п’ять найбільших у країні.
- Протягом тижня 9–13 листопада продажі бензину на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі впали на 31% — із 76,74 тис. до 52,98 тис. тонн. Реалізація бензину АІ-92 скоротилася на 33%, до 34,26 тис. тонн, АІ-95 — на 27%, до 18,72 тис. тонн.
- Продажі літнього, міжсезонного та зимового дизельного пального зменшилися ще на 10% — до 125,58 тис. тонн. Дефіцит уже проявляється на АЗС великих російських міст.
- За даними сервісу «ГдеБенз», які проаналізував економіст Янiс Клюге, частка заправок, де доступний АІ-92, скоротилася приблизно з 60% до 50%. Доступність АІ-95 впала до 30% проти близько 55% двома тижнями раніше.
- Дизельне пальне можна було знайти лише на 20% заправок. За оцінками, обсяги нафтопереробки в росії скоротилися з довоєнних 5–5,5 млн барелів на добу приблизно до 3,7 млн барелів. Це майже нижня межа обсягу, необхідного для задоволення внутрішнього попиту в цей період року, який оцінюється у 3,2–3,8 млн барелів на добу.
- Українські удари дедалі сильніше позначаються на російському паливному ринку: скорочення переробки вже призводить до падіння біржових продажів, перебоїв із постачанням на АЗС і зростання ризику нового витка паливної кризи.
5. Туреччина скорочує закупівлі російського трубопровідного газу, попри дію двох маршрутів постачання через Чорне море — «Блакитного потоку» та «Турецького потоку».
- За січень–вересень 2026 року росія експортувала до Туреччини 13,1 млрд кубометрів газу — на 18,2% менше, ніж за аналогічний період торік. У вересні поставки двома газопроводами становили лише 968 млн кубометрів. Турецька влада пояснює скорочення закупівель передусім економічними причинами.
- Міністр енергетики Алпарслан Байрактар заявляв, що російський газ надто дорогий, тому Анкара дедалі частіше шукає вигідніші альтернативи. Він також наголошував, що Туреччина не планує повністю припиняти торгівлю з москвою.
- Для росії це означає втрату частини обсягів на одному з ключових ринків збуту газу, який залишився після скорочення поставок до Європи. Навіть наявність двох чорноморських газопроводів не гарантує «Газпрому» стабільного попиту: турецькі покупці дедалі більше орієнтуються на ціну, а російський газ програє конкуренцію дешевшим пропозиціям.
- Водночас у жовтні «Газпром» повідомляв про зростання поставок до Туреччини на 78% порівняно з вереснем. Це може частково компенсувати падіння, однак не змінює загальної картини скорочення експорту за дев’ять місяців.
6. Швейцарські боєприпаси, експорт яких до росії заборонений ще з 2014 року, продовжували потрапляти до країни навіть після початку повномасштабної війни.
- Розслідування швейцарської газети виявило схему постачання патронів через Словенію та Киргизстан, яка дозволяла обходити експортні обмеження. За даними російських митних документів, у грудні 2022 року дві російські компанії зареєстрували імпорт 60 тис. патронів швейцарського виробника Ruag Ammotec AG. У квітні 2023 року було оформлено ще одну партію — 50 тис. патронів. Імпортери заявляли, що боєприпаси призначені для цивільного використання, хоча зазначені калібри переважно застосовуються снайперами.
- Швейцарський Державний секретаріат з економічних питань (SECO) підтвердив, що йдеться про боєприпаси, які належать до категорії військового спорядження, експорт якого до росії не дозволяється.
- Імовірний маршрут постачання пролягав зі Швейцарії до Словенії, а звідти — до Киргизстану. Швейцарська влада дозволила експорт до Словенії, оскільки словенський торговець зброєю Гаспер Хейбал запевнив, що боєприпаси залишаться в країні. Однак документи Міністерства оборони Словенії свідчать, що згодом він, імовірно, перепродав їх двом киргизьким компаніям, які офіційно торгували товарами для полювання.
- Подальше переправлення патронів до росії полегшувало членство Киргизстану в Євразійському економічному союзі разом із росією. Цей випадок демонструє, як російські імпортери можуть використовувати посередників у третіх країнах для обходу санкцій, а механізми контролю кінцевого використання зброї не завжди запобігають її незаконному реекспорту.
7. Південна Корея різко збільшила закупівлі російського ЗПГ: у жовтні імпорт сягнув 328 тис. тонн на $238 млн.
- Це найбільший місячний обсяг із листопада 2021 року. За цим показником росія посіла четверте місце серед постачальників газу на корейський ринок після Австралії, Малайзії та США. Загалом у жовтні Південна Корея імпортувала 4,05 млн тонн ЗПГ на $3,67 млрд — на 23% більше, ніж за аналогічний місяць минулого року.
- Однак жовтневий стрибок не свідчить про стійке посилення позицій російських експортерів. За січень–жовтень постачання російського ЗПГ до Південної Кореї скоротилися на 7,4% — до 1,75 млн тонн. Їхня вартість становила $1,09 млрд.
- Таким чином, попри рекордний результат окремого місяця, за підсумками десяти місяців росія продовжує втрачати обсяги на цьому ринку. Найбільшим постачальником ЗПГ до Південної Кореї залишається Австралія. російський газ поки зберігає місце серед основних джерел імпорту, але жовтневий результат ще не означає відновлення втрачених позицій.
8. Естонія з 1 грудня закриє всі пункти пропуску на кордоні з росією.
- Це суттєво обмежить один із головних маршрутів, яким росіяни дістаються Європи: у 2024 році через естонський кордон припадало понад 60% усіх сухопутних поїздок громадян росії до європейських країн. Про рішення повідомив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
- Він пов’язав закриття кордону зі спробою диверсії на підприємстві оборонної промисловості Threod Systems у передмісті Таллінна. У ніч проти суботи група зловмисників намагалася проникнути на територію компанії, щоб влаштувати підпал і вибух. Спробу вдалося зупинити силами безпеки підприємства, у межах розслідування затримали вісьмох громадян Латвії. За оцінкою естонської Служби внутрішньої безпеки, за нападом стояла російська військова розвідка — ГРУ.
- Цахкна заявив, що закриття пунктів пропуску має обмежити можливості росії для ведення ворожої діяльності в Естонії, а також посилити протидію обходу санкцій.
- Про рішення він поінформував колег із Фінляндії, Латвії та Литви. Термін дії обмежень поки не визначений.
- За даними Асоціації туроператорів росії, у 2024 році росіяни здійснили 821 тис. сухопутних поїздок до Європи. Із них 510 тис. припали на естонський кордон: 70 тис. перетинів автомобілями та 440 тис. пішки.
- Для порівняння, через Польщу, зокрема Калінінградську область, було здійснено 209 тис. поїздок, через Литву — 54 тис., Латвію — 32 тис., Норвегію — 16 тис. У 2023 році через Естонію до Європи виїхали 561 тис. росіян із загальних 850 тис. сухопутних поїздок — близько 66%. Закриття кордону позбавить російських громадян найпопулярнішого наземного маршруту до ЄС.
Більше на https://t.me/Omelyan_News



















