"200 день навали. Про неприємне" - Олександр Красовицький

"200 день навали. Про неприємне" - Олександр Красовицький

«Попіл Клааса б’є в моє серце» (Шарль де Костер)

1. Пам’ятаєте, скільки було історій про те, як Радянський Союз знущався над мешканцями окупованих території? На жаль, питання «що робити з тими, хто співпрацював з ворогом?» стоїть дуже гостро. Хтось сам поїхав до Росії, так швидко, випереджаючи навіть бронемашини окупантів, але таких - меншість. Хтось отримав паспорт РФ та має надію, що наші компетентні органи про це не дізнаються. А хтось цей паспорт засвітив у соцмережах, щоб не забули.

 2. Важливо, щоб відповідальність знайшла кожного колаборанта. В українському Кримінальному кодексі ще у березні 2022 з’явилася спеціальна стаття 111-1 «Колабораційна діяльність», дуже рекомендую з нею ознайомитися всім, хто за час війни не раз «прогнувся під мінливий світ». Сподіваюся, держава не зволікатиме, інакше рішення ухвалюватимуть військові, ветерани та просто активні громадяни. І ми знаємо, що після цих рішень багато хто може випадково випасти з вікна або дорогою до СБУ на швидкості вистрибнути з машини. Хтось вирішить піти з життя самостійно.

 3. Звісно, у кожному випадку треба вчинити справедливо, адже ситуації можуть бути дуже різними. Наприклад: жінка 50 років, директор школи на території, зайнятій ворогом у перші години 24 лютого, у якої на руках хворі батьки і яка підписувала акти про знищення українських книжок в бібліотеці, портретів наших героїв, української символіки і починала навчальний рік з якихось слів про велику Росію. Наскільки суворе покарання вона заслужила?

 4. Є ситуації, в яких все прозоро - доноси гостям з ФСБ на сусідів, які воювали в АТО, були на блокпостах на початку війни, мають родичів у ЗСУ. А якщо таких, хто зрадив - майже все село?

 5. Один відомий письменник багато років тому сказав, що нам потрібно позбутися Донбасу і Криму, бо там - не зовсім наші люди, які голосують за антиукраїнські сили. Це було більше чимось декларативним, ніж фактичною інструкцією. А що робити після того, як ці люди прожили в Криму під російською владою, і після звільнення наших земель їм буде пред‘явлено рахунки за кожне сказане слово?

Таких ситуацій буде багато і тому я не заздрю ані тим, хто був на окупованій території, ані їхнім близьким.