25 січня: це цікаво знати

25 січня: це цікаво знати

Найкраща помилка та, якої допускаються у навчанні
Григорій Сковорода

За церковним календарем 25 січня вшановують мученицю Тетяну, святителя Саву, преподобного Мартиніана, мученика Мертія, мученика Петра, преподобну Євпраксію та ікони Божої Матері «Акафістна» і «Млекоживителька».

У народі 25-го січня вітають жінок на ім’я Тетяна. Походження цього свята має декілька версій, і однією з них є історія про великомученицю, на честь якої і відзначається Тетянин день.

Ім’я Тетяна має давньогрецьке походження й означає «упорядниця, засновниця». Тож, відповідаючи своєму імені, Тетяни здебільшого є людьми цілеспрямованими, справедливими та вірними своєму слову.

За народним повір’ям, якщо у Тетянин день вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а якщо сніжно, то дощитиме влітку. Якщо буде морозно і ясно — літо буде теплим, а рік – врожайним. А тепла заметіль на Тетяну і «гнилий вітер» (південний) були небажаними явищами у цей день, оскільки вказували на неврожай і засуху.

Іменинники 25 січня:
Тетяни, Галактіони, Евпраксії, Мартиніани, Мертії, Петри, Сави.

25 січня народились:

1872 — Микола Скрипник, радянський партійний і державний діяч. Активний провідник українізації.

«...Щоб український селянин пішов за донбасівським пролетарем... треба, щоб донбасівський пролетар став на бік українського селянина в національному змісті» (Микола Скрипник)

1903 — Ольга Даценко, українська актриса. Артистичну кар'єру розпочала в театрі «Березіль». Зазнала політичних репресій та заслання. Працювала в театрах України та Карело-Фінської РСР.

Чи знаєте ви, що:

Харківський правопис, або «скрипниківка», «клясичний правопис» — правопис української мови, прийнятий і затверджений упродовж 1927—1929 рр. Затвердив його тодішній народній комісар освіти Микола Скрипник.

Характерно, що його було схвалено демократичним шляхом, з попереднім обговоренням українських науковців з різних регіонів, щоби насамперед додержатися двох найвагоміших писемних традицій — наддніпрянської (великоукраїнської) та галицької (західноукраїнської).

Згодом скрипниківка була оголошена «націоналістичною», і сталінський уряд «реформував» наш правопис, наблизивши його до російського. За цим сталося ще декілька московських реформ. Тому у сучасному варіанті українського правопису ми маємо лише кілька фрагментів скрипниківки (наприклад, літера «ґ»).

Загалом, відмінностей між сучасним та харківським правописами небагато, та вони стосуються здебільшого слів іншомовного походження. Так:

  • скрипниківка радить зберігати автентичне звучання літери Gg в словах іншомовного походження (окрім грецизмів) за допомогою української літери Ґґ.
  • у словах грецького походження класичний правопис радить передавати літеру θ завжди через «т». Наприклад, етер, катедра, міт, аритметика, логаритм, дитирамб, ортографія, етіопський, Пітагор, Атени, Картагена, Корінт, Методій, Теодор, Теодосій, Теофан тощо.
  • зберігання літери «е» в словах иншомовного походження: Европа, Еспанія, Етіопія тощо.
  • пом’якшення літери «л». Наприклад: баляда, балянс, бациля, гіперболя, галянтерія,, вакуоля, заля, капсуля, клявіш, клявіатура, кляса, лябораторія, лява, лябіялізація, лятифундія, паляталізація, плаж, скаля, бальон, бальотувати, бльокада, кольоквіум. кольорит, льозунг, льомбард, пльомба, сольо, фльора, фльота, шабльон, люмпенпролетаріят, альгебра, алькоголь, альхемія, альфа, альфабет, бухгальтер, Альжир, гільдія, Вільсон, бінокль, вексель, водевіль тощо. Виняток складали грецизми та передача буквосполучення «le».
  • дифтонги au, ou згідно з вимовою треба було передавати через ав, ов: авдиторія, авдієнція, автограф, локавт, бравнінг, фавна, Фавст, Штравс; Бічер-Стов, Бернард Шов тощо.
  • передача кінцевих tr, dr, у таких словах, як бурмістер, магістер, міністер, циліндер, Олександер тощо.
  • відмінювання слів іншомовного походження на -о. Наприклад: пальто — пальта, метро — метра.
  • збереження суфіксу -піль у назвах міст: Маріупіль, Мелітопіль, Севастопіль тощо. У назвах міст на -ськ радили вживати українську форму -ське: Луцьке, Луганське, Смоленське тощо. Також: Азовське море — Озівське море, Каховка — Кахівка.
  • англійське w і перед голосними Правопис 1928 р. радив передавати через «в», а не через «у», як це зроблено в сучасному «Правописі»: отже, Вайлд, а не Уальд, Вайт, а не Уайт, Велз, а не Уельс, Вітман, а не Уїтман, Вестмінстер, а не Уестмінстр, ват, кіловат і т. ін.

«Рідна країна»


Loading...
Loading...