У росії немає майбутнього. Я майже впевнений, що пройде ще декілька років, може пʼять, а може і пʼятнадцять і ця величезна хвороба на світовій мапі припинить своє існування. Зʼїсть сама себе. Розвалиться на купу уламків…
Тільки хвора країна може СВЯТКУВАТИ річницю… власної трагедії, кожного року переписуючи історію. Якщо вісімдесят три роки тому, червона армія не уявляла собі бойові дії без ленд-лізу, то вже сьогодні з москви лунають фрази «Ми би справілісь самі». Ну да, коли ти далекий від тієї війни як і від сучасної, то можна казати все що завгодно. А як інакше? Зізнатися в тому, що якби не британські танки то можливо би і не втримали москву наприкінці 1941? І якби не бойові дії в Африці, Європі, на Тихому океані та не допомога США по ленд-лізу, тооооо…?
Та ні. Про це краще мовчати, бо якось невдобно. І краще замінити правду казками «можем повторіть». Що до речі, повторіть? Мільйоні котли початку війни? Безумовно «героічеськую», а яку ж ще Керченську оборонну операцію 1942 року, (яку німці назвали «Полювання на дрохв») і божевільні власні втрати? Хто не в курсі, то червона армія яка оборонялась втратила більше ніж 162 тисячи військових, а Манштейн який наступав майже без танків, втратив трохи більше 7 тисяч солдат та офіцерів. Різницю відчуваєте?
Хоча… Росія спробувала «павтаріть» почавши в лютому 2022 року повномасштабну війну проти країни в якій армія була в бронежилетах з ресор, із одним ракетним комплексом протикорабельної оборони та єдиною САУ натівського калібру.
Вже четвертий рік повторяють, воякі срані…
