30 липня: це цікаво знати

30 липня: це цікаво знати

Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось.

Все чекає когось, не діждеться когось.

Чує кроки господаря, чує дотик руки.

І снагою життя наливаються вщерть колоски.

Наливаються сонцем, вітрами, теплом,

споконвічним, живим, невмирущим зерном.
Микола Сингаївський

У народі вважали, що 30 липня – час блискавок і блискавиць, які віщували посуху та пожежі. Тому заборонялося дивитися на блискавці або без особливої потреби виходити з дому. Селяни саме в ці дні починали замислюватися про наступаючий холод. А спостереження за погодою віщували наступне: «Якщо гроза 30 липня трапилася – осінь теж буде дощовою», «Жаркий і сухий день 30 липня віщує малосніжну і холодну зиму».

За церковним календарем 30 липня вшановують великомученицю Марину (Маргариту); преподобного Іринарха Соловецького; пренесення молей преподобного Лазаря Галісійського; преподобного Леоніда Устьнедумського; Святогорську ікону Божої Матері.

Іменинники 30 липня:
Марина, Магдалина, Леонід, Маргарита.

30 липня народились:

1889 – Олександр Шульгин – український політичний та державний діяч, історик-соціолог, публіцист, член Центральної Ради, перший міністр закордонних справ УНР, Голова уряду УНР в екзилі.

30 липня відзначають:

  • Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми.
  • Міжнародний день дружби.

Події 30 липня:

1863 – було видано Валуєвський циркуляр – розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії П.Валуєва про заборону друкувати українською мовою наукові, навчальні та релігійні книги.

1895 – у Львові відкрили музей Наукового товариства імені Т.Шевченка (1951 року ввійшов до складу Львівського державного музею етнографії та художнього промислу).

1920 – прийнята ухвала «Про ліквідацію мощів у Всеросійському масштабі».

1920 – створено Українську військову організацію під проводом Є. Коновальця.

Чи знаєте ви, що:

1880 року в Одесі вийшла унікальна наукова розвідка польського і російського філолога Михайла Красуського «Древность малороссийского языка», де українська мова розглядається як праматір мов народів Індії та Європи. Маючи колосальні знання з багатьох мов, вчений дійшов висновку, що українська мова старша за грецьку, латинську та старослов’янську мови.

Аргументацію неординарної думки вчений розпочинає з доказів походження чисел, якими користуються арійські народи. Зокрема, число один (1), на думку Красуського, походить від українського «одвін», що з часом перетворилося на один.

Аналогічно утворено назви чисел в італійській, грецькій, німецькій мовах, у санскриті та т.ін. Автор порівняв і слова та їх звучання у індоєвропейських мовах. Наприклад, наші слова «багато», «був», «вітання», на санскриті звучать, як «багута», «бгу», «віта».

Один із висновків вченого: «... все, що я виклав, не припускає сумніву в тому, що як малоросійська, так і російська мови розвивалися самостійно». Тож твердження радянських та декотрих пострадянських вчених про старослов’янську мову, як основу мов українців, білорусів та росіян, можна сміливо піддавати сумніву.