Трамп так бореться з наркотрафіком в Латинській Америці, що його поставки зросли найбільше за кілька десятиріч))) І в результаті його навіть стали набагато менше розбавлять, бо нема сенсу, якщо поставки так виросли. І ціна відповідно до законів ринку впала, і наркотик став доступнішим. В Майямі оптова ціна кокаїну була до 25 тисяч доларів за кілограм, а стала 16 500. Аналогічно, європейські ціни впали з 45 000 доларів до 16 000 доларів за кілограм у деяких містах.
(До речі, хтось знає почім кілограм в Україні? Чи у нас дешева хімія від «Хімпрому» для бідних витіснила кокс взагалі?)
Ну і да. «Волл стріт джорнел» цитує представника Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності, яка і виявила зміни на ринку кокаїну. Виявляється, причина злету наркотрафіку саме в зміні підходу американців до боротьби з ним.
За останній рік військові США ледь не в прямому ефірі знищили понад 70 суден, убивши майже 240 членів екіпажу. Трамп гучно похвастався про падіння наркотрафіку в морі на 97%. Але це просто піздьож і візуальні ефекти. Бо після цих ударів просто змінились схеми транспортування і трафік виріс там, де американці просто не в змозі перевірити.
Тобто піар підмінив реальну боротьбу. І наркоіндустрія навіть виграла від шумових ефектів дурника.
Чому авіаудари США не здатні зупинити глобальний бум кокаїну
Кампанія бомбардувань, яку проводить адміністрація Трампа проти швидкісних катерів, що займаються контрабандою кокаїну, починає впливати на світовий наркобізнес — але не обов’язково в позитивному сенсі.
Через тринадцять місяців після початку цієї ініціативи водолази колумбійського флоту фіксують все частіше використання «паразитів» — металевих модулів, наповнених кокаїном, які контрабандисти прикріплюють до корпусів вантажних суден, що готуються вийти з найбільшого тихоокеанського порту країни.
Глибоко в Амазонії контрабандисти перенесли свої перевезення на схід, ховаючи наркотики на човнах, що рухаються по розгалуженій річковій мережі тропічного лісу. А вздовж довгого узбережжя Колумбії екіпажі ухиляються від авіаударів американських військових, тримаючись якомога ближче до берегової лінії на тих самих швидкісних катерах, які і є ціллю американців.
Рекордні партії кокаїну щодня все ще надходять до США, Європи та навіть до далекої Австралії — дешевші та чистіші, ніж будь-коли за останні десятиліття, — заявляють представники правоохоронних органів на чотирьох континентах.
Президент Трамп високо оцінив ці авіаудари, зазначивши, що його адміністрація «досягла значних успіхів у припиненні потоку незаконних наркотиків до нашої країни». За останні 13 місяців американські військові дрони та літаки знищили понад 70 суден, вбивши майже 240 членів екіпажів і позбавивши злочинні угруповання кокаїну на суму 1,5 млрд доларів, за даними американських чиновників.
« «Обсяги наркотиків, що надходять морем, скоротилися на 97%», — заявив Трамп у червні. «Ми намагаємося з’ясувати, хто ці 3%, адже це найсміливіші люди на землі».
Проте експерти з торгівлі кокаїном та американські чиновники, обізнані з цією програмою, зазначають, що з Колумбії, яка виробляє 70% світового кокаїну, все ще виходить велика кількість суден з наркотиками.
«Судна продовжують курсувати. Тихий океан безмежний», — зазначив Ервін Норза, колишній поліцейський слідчий, який досліджує наркоторгівлю для Університету Росаріо в Боготі.
Феліпе Ботеро, дослідник з «Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності» — некомерційної організації зі штаб-квартирою в Женеві, — зазначив, що американська військова кампанія надає пріоритет демонстративним операціям, а не реальній боротьбі з наркоторгівлею. У відповідь наркоторговці почали розподіляти вантажі між вантажними контейнерами, вантажними суднами, рибальськими човнами та суднами, схожими на підводні човни. За словами американських та європейських чиновників, Гайана та Суринам стали новими платформами для суден, навантажених кокаїном, тоді як Венесуела залишається ключовою відправною точкою.
«Ця політика більше спрямована на демонстрацію та створення іміджу — показуючи рішучі дії — ніж на реальне протидіяння організованій злочинності», — сказав Ботеро.
В результаті мережа наркотрафіку стала більш розсіяною та розгалуженою, ніж до початку ракетних ударів з дронів та літаків. За даними дослідників Організації Об’єднаних Націй, у Колумбії вирощується більше листя коки та виробляється більше готового кокаїну, ніж будь-коли в історії країни.
Новий президент Колумбії пообіцяв вжити жорстких заходів, співпрацюючи з розвідкою США для нейтралізації ватажків угруповань, що займаються наркоторгівлею, та зобов’язався відновити обприскування посівів наркотичних культур, яке було припинено у 2015 році. Йому доведеться зіткнутися з великими труднощами: за даними фонду «Ideas for Peace», підпільні лабораторії щорічно виробляють понад 3 300 тонн кокаїну, а чисельність збройних угруповань за останні чотири роки майже подвоїлася і сягнула 28 000 осіб.
Масштаби цієї торгівлі очевидні на вулицях країн-споживачів наркотиків, де пропозиція перевершує попит настільки, що ціни стрімко падають. Цього літа в Маямі оптова ціна на кокаїн становила близько 16 500 доларів за кілограм, що значно нижче історичного діапазону від 22 000 до 25 000 доларів. Аналогічно, європейські ціни впали з 45 000 доларів до 16 000 доларів за кілограм у деяких містах.
На обох ринках чистота кокаїну залишається надзвичайно високою — в Європі вона іноді сягає 98 %, оскільки дилерам більше не потрібно розбавляти товар домішками.
Американські чиновники, які мають великий досвід боротьби з наркоторгівлею, заявили, що авіаудари завдають збитків наркоторговцям, вселяють страх у ланцюг контрабанди та запобігають надходженню деяких партій до американських міст.
Однак ці чиновники визнають, що величезні обсяги кокаїну продовжують надходити.
Рік Кертіс, професор Коледжу кримінальної юстиції імені Джона Джея, який проводить тестування токсичності наркотиків у некомерційній організації з зменшення шкоди в Південному Бронксі, зазначив, що споживачі в Нью-Йорку мають стабільне постачання високоякісного кокаїну. На відміну від минулих десятиліть, зразки, які він отримує, рідко розбавляються іншими наркотиками або речовинами, що зовні нагадують кокаїн, як це було раніше.
«Це справжній кокаїн — я здивований», — сказав він. «Ціна відповідна. Він дешевий і широко доступний, я маю на увазі, справді широко», — додав він.
У Європі цей приплив наркотиків перевантажує органи влади. Наркотики надходять на контейнеровозах, менших суднах із проміжних пунктів в Африці, а також на напівзанурювальних суднах, які перетинають Атлантичний океан, щоб зустрітися з кораблями поблизу Португалії чи Іспанії.
Лоран Ланьє, старший аналітик Агентства Європейського Союзу з питань наркотиків, зазначив, що обсяги настільки великі, що надзвичайно низькі ціни приваблюють нових споживачів, які раніше не могли собі дозволити кокаїн.
«Кількість кокаїну, що надходить до Європи, просто шалена», — сказав він.
Приклад Франції ілюструє, наскільки складно стримати постачання. У 2025 році в країні було вилучено рекордні 92 тонни кокаїну, що на 204% більше, ніж у 2022 році, повідомив французький Центр моніторингу наркотиків та наркозалежності, що фінансується з державного бюджету.
Наркоторговці переорієнтувалися з великих портів, таких як Гавр у Нормандії, на менші порти, щоб уникнути контролю, тоді як авіарейси доставляють додаткові партії, контрабандно ввезені з Французької Гвіани та французьких островів у Карибському басейні. Пропозиція настільки значно випередила попит, що французькі дилери зараз продають невеликі пакетики приблизно за 11 доларів — ціна, про яку раніше навіть не чули, — тоді як вартість грама на вулиці за останнє десятиліття впала на 37%, зазначила Ясмін Салхі, економістка Центру моніторингу. Значна частина кокаїну, що надходить до Франції, потім перетинає кордони й потрапляє до інших країн-споживачів.
Стійкість цієї торгівлі добре помітна в Буенавентурі — головному тихоокеанському портовому центрі Колумбії. У порту поліція співпрацює з аналітиками зі столиці, Боготи, щоб скласти профілі підозрілих суден, що прямують до транзитних країн, таких як Еквадор чи Мексика. Для перевірки вантажу вони використовують рентгенівські апарати, собак, навчених виявляти наркотики, та набори для виявлення хімічних слідів.
«Аналітики надають нам усю інформацію: куди вантаж прямує, що це за вантаж і чому його відібрали для перевірки», — розповів поліцейський Алехандро Гутьєррес. «Ми відкриваємо контейнери, перевіряємо їх і дивимося, який товар було підмінено».
Контрабандисти навчилися ховати наркотики у вугіллі, шкіряних шкурах, цементі та фруктовій м’якоті, а потім вилучати їх після отримання вантажу в порту призначення. Але нещодавно поліцейські продемонстрували кокаїн, який вони вилучили з на перший погляд нешкідливого вантажу.
«Ми досить впевнені, що затримуємо значну частину наркотиків», — сказав Ліборіо Куельяр, який керує одним із трьох великих портів у цьому регіоні.
Проте система має свої обмеження. Поліція перевіряє лише 10 % контейнерів. Підполковник Хуан Карлос Рохас, який керує операціями з боротьби з наркотиками в порту, зазначив, що в одному контейнері міститься тисячі мішків сільськогосподарської продукції, що унеможливлює повну перевірку.
«Ми не бездоганні», — сказав він.
Проблеми виходять далеко за межі порту. Уздовж 800-мильної тихоокеанської берегової лінії Колумбії у наркоторговців є цілий лабіринт боліт і заток, звідки вони запускають судна, навантажені кокаїном, серед яких — швидкісні катери, на які націлені США.
Хуан Кордоба, який походить із прибережного селища і сам займався контрабандою наркотиків, сказав, що мережі залишаються величезними та гнучкими.
«Маршрути є всюди: на воді, у горах, на літаках, на човнах усіх видів», — сказав він.
Кордоба описав один із поширених маршрутів: рибальський човен прямує на північ уздовж колумбійського узбережжя і перетинає кордон із Панамою. Там кокаїн перевантажують на швидкісний катер, який доставляє його до портів у Центральній Америці або Мексиці, звідки він суходолом потрапляє до США — кінцевої мети.
Наркоторговці активно вербують екіпажі для цих рейсів, а фінансові стимули часто є надто привабливими, щоб мешканці збіднілих сіл могли їх ігнорувати.
«Тобі можуть зателефонувати й сказати: “Ти отримаєш 180 стосів”», — сказав Кордоба, маючи на увазі 180 мільйонів песо, або близько 54 000 доларів. «Ти кажеш: „Так, це ризиковано, але ж це 180 стопок“».
Контрабандисти також дедалі частіше переправляють вантажі на південь до Еквадору та вглиб Парагваю й Болівії, де контейнери спускаються річкою Парана до Атлантичного океану. Контрабандисти використовують регіональні транзитні угоди, які дозволяють контейнерам перетинати кордон з Аргентиною без митного огляду. Опинившись на узбережжі Атлантичного океану, такі міста, як Монтевідео в Уругваї, слугують відправними пунктами для Європи.
Але наркоторговцям не обов’язково рухатися на південь, щоб дістатися до Атлантики.
Едільберто Кортес із колумбійської армії зазначив, що іншим маршрутом, який набув популярності як пряма відповідь на дії США, спрямовані проти швидкісних катерів, є Амазонка, розгалужена річкова мережа якої пропонує наркоторговцям численні шляхи на схід до Атлантики та маршрути для перевезення наркотиків до Європи.
Хоча силові структури вилучають дедалі більше кокаїну в тропічних лісах, величезні масштаби річок Какета та Путумайо, які простягаються на сотні миль углиб Перу та Бразилії, роблять ретельне перехоплення майже неможливим.
Їдучи дорогою вздовж берегів річки Ортегуаза на півдні Колумбії, Кортес вказав на довгі човни, що пропливали повз, завантажені під зав'язку продуктами харчування, паливом та іншими припасами, призначеними для громад у джунглях.
«Подивіться на це — вони завантажують тонни провізії», — сказав Кортес. «Іноді вони перевозять і кокаїн. Як ми маємо його знайти серед усього цього вантажу? Це неможливо»
