… единственные во всем мире по своему поэтическому достоинству малороссийские песни, вспомните дивную историю Малороссии, эту поэму-историю, которая как героическая песня легла на скрижалях мира – и вы не можете не призадуматься над судьбой этого необыкновенного народа, который явился чудесным образом, как роскошный цветок посреди враждебных для него стихий…
Пантелеймон Куліш
У народі 7 серпня має назву Ганни Холодної, або Ганни Зимовказівниці. За цим днем передбачають час початку та характер майбутньої зими.
«Якщо на Ганну холодний ранок, то зима буде рання та холодна; якщо йде дощ, то зима буде сніжною. Ясна та тепла погода передрікає холодну зиму, а якщо тепло і йде дощ, то й зима буде теплою і сніжною. Яка погода на Ганну до обіду, така зима до грудня; яка погода після обіду, така зима після грудня».
7 серпня церква відзначає Успіня праведниці Анни, матері Пресвятої Богородиці. За переказом вона була дочкою священика. Одружилась з Іоякимом. У них довго не було дітей. Однак після довгих молитов, коли вони були вже у зрілому віці, Господь послав подружжю дочку Марію, яка стала Богородицею.
Також за церковним календарем 7 серпня вшановують святих жон Олімпіаду, дияконису, та Євпраксію, Тавенську діву; преподобного Макарія Жовтоводського, Унженського.
Іменинники 7 серпня:
Ганна, Марко, Макар, Євпраксія, Олімпіада.
7 серпня народились:
1819 – Пантелеймон Куліш – український письменник, драматург, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, видавець. Автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада».
Події 7 серпня:
1803 – у подорож відправилась перша російська навколосвітня експедиція. Шлюпом «Надія» керував Іван Крузенштерн, а «Невою» – Юрій Лисянський – видатний мореплавець і дослідник українського походження.
1932 – у СРСР прийнято «закон про три колоски». До 1 січня 1933 засуджено на строк понад 10 років 54 645 осіб, розстріляно 2110.
1968 – у Лондоні українські емігранти закидали камінням посольство Радянського Союзу.
1970 – Проведений перший комп’ютерний шаховий турнір.
Чи знаєте ви, що:
Чому українську та італійську мови вважають наймилозвучнішими на Землі? Причин багато і одна з них – обов’язкове поєднання голосних та приголосних.
У деяких мовах нерідко можна натрапити на слова, складені без голосних літер узагалі. Чудовим прикладом є наші сусіди – у західнослов’янських мовах слова без голосних – цілком звичне явище. Наприклад, скоромовка «Strč prst skrz krk» («просунь палець крізь горло») – одна з найвідоміших фраз чеською та словацькою мовами. До того ж – ця фраза є девізом швейцарської газети La distinction («Різниця»); мабуть, зрозуміло чому (такий цікавий факт).
Ще є й більш складні скоромовки – наприклад, «Prd krt skrz drn, zprv zhlt hrst zrn» («Кріт продерся крізь траву, проковтнувши спочатку жменю зерен»).
Звісно ж, якщо прослухати одну з наведених фраз мовою оригіналу, голосні звуки там є, але вони, а точніше він, по суті, один і той же, у «повторі». Та як там не є, увесь час чути «И-кання» чи «І-кання» не справляє милозвучного враження, без образ до сусідів і їхніх мов.
