Міністр фінансів озвучила сенсаційну інформацію: Україні вдалося домовитися із Міжнародним валютним фондом, і ухвалити кредитну програму у розмірі 17,5 млрд. доларів на найближчі чотири роки. Ця програма допомоги стала найбільшою за обсягом в історії МВФ у розрахунку на душу населення країни-отримувача.
Насправді, сенсаційною ця новина стала лише для рядового громадянина. А уряд і Президент зробили чималеньку роботу, аби подібна програма стала можливою.
Відпочатку, завдяки успіхам української дипломатії на чолі з головою держави Петром Порошенком, та переконливості економічного блоку Кабміну, вдалося вмовити МВФ скасувати заборону на фінансову підтримку країн, що не погасили свої державні борги. Якби не це надважливе рішення, надалі не вийшло би, мабуть, нічого.
Потім влада крок за кроком доводила керівництву Фонда: Україна платоспроможна, ситуація всередині України керована, Україна дає ефективну відсіч зовнішнім загрозам – одним словом, в нас можна вкладатись.
Далі прийшов момент узгодження програми кредитування з обов’язковими умовами для нашої країни. Важливо розуміти: МВФ, все-таки, як правило, не благодійна організація, вона розраховую заробляти на своїх кредитах. Тому Фонду важливо, щоб у боржника, як то кажуть, сходились дебіт з кредитом. А, значить, потрібно нарощувати бюджетні надходження та скорочувати видатки, наступивши на горло чиїйсь популістичній пісні. А ще – системно боротись з корупцією, наживаючи ворогів серед впливового чиновництва та ще більш впливових олігархів. Все це за п’ять років каденції Петра Порошенка було зроблено – можливо, ціною його другого президентського строку. Проте фінансова безпека України виявилась для голови держави та його команди важливішою.
Нова влада у фінансовій політиці зробила, здається, всі можливі помилки (дуже не хочеться писати «злочини»). Віддала мільярди олігархам. Створила всі умови для розкрадання бюджетних коштів. Торпедувала незалежні антикорупційні та судові органи. Дурними податками загнала бізнес та рядових громадян назад в тінь, звідки їх виводили колись роками. Ну і – вишенька на торті – просто зіпсувала стосунки з ключовими партнерами МВФ, опустивши авторитет українського керівництва нижче рівня моря. В таких умовах українській економіці лишається сподіватись лише на диво. Чи на зміну влади на більш адекватну. Навіть не знаю – що ц цього ймовірніше.
