Давайте поясню. Бо мене трохи задовбало чути фігню на кшталт «більше економіка чи більше грошей».
Ми програємо цю війну, бо наш ринок виробництва дронів залишається хаотичним, дезорганізованим і як результат катастрофічно неефективним. В той же час держава, як головний замовник, навіть не намагається цей ринок якось організувати і зробити його ефективнішим. Бо самі ж чиновники переконані, що достатньо відмінити регуляції, спростити умови і ринок сам все порішає.
Не порішає. Мовчу вже про те, що всі ці регуляції відміняються набагато повільніше ніж того вимагають поточні виклики.
Гірше того, сам ринковий механізм вкупі з давно існуючими фундаментальними економічними проблемами якраз і провокує цей хаос, дезорганізованність та неефективність.
Чому?
Ринок виробництва озброєння - це монопсонія (ринок одного покупця). Тобто, це ринок ДИКТАТУРИ покупця.
І коли виробники працюють на такому ринку, то в них нема права на помилку. Бо коли в тебе один покупець, то ти маєш виробляти тільки те, що треба покупцю. А для цього як мінімум треба розуміти, що треба покупцю.
Найбільш хибна думка, яка зараз широко популяризується в Україні, що в США нема державних підприємств, які виробляють зброю. Хибна, бо насправді вони також працюють в умовах монопсоніі - основним замовником зброї у виробників є Міністерство оборони США.
І головне, що треба розуміти, то це що американські виробники не граються в «угадайку», а чітко знають що і в якій кількості треба МО. Причому ринок виробництва зброї чітко структурований, де в кожного виробника є своя сфера відповідальності.
В Украіні сам ринок безпілотників хаотичний, бо в нашого МО нема чіткої типологізаціі безпілотників та кількості безпілотників по типам. І виробники намагаються вгадати, що треба МО.
І поточний підхід «виробляйте, а ми все купимо» лише створює більший хаос на самому ринку.
Іншою економічною проблемою, яка посилює хаос та неефективність це СИТУАТИВНЕ зростання попиту під час війни.
Це короткочасний всплеск попиту на якийсь товар чи послугу. Наприклад, в період грози різко зростає попит на таксі. Під час природного катаклізму зростає попит на гуманітарні товари та послуги. Під час війни зростає попит на зброю та воєнну техніку.
В чому головний недолік такого попиту? Він не приводить до еквівалентного зростання пропозиції. Під час грози не зростає кількість таксі. Під час катаклізму не зростає кількість гуманітарних товарів та послуг. Під час війни бізнес не дуже спішить виробляти зброю.
Бо будь-який бізнес розуміє, що поки він буде розширяти своє виробництво, щоб задовольнити цей попит, то сам попит може зникнути. І це приведе до простоювання виробничих потужностей та подальшого банкрутства.
І жоден ринковий механізм не зможе швидко врегулювати ці проблеми. Їх можна вирішити через заходи планування. І чим раніше в нас це зрозуміють, тим більше шансів, що ми зможемо наздогнати росіян. Інакше, наше відставання буде з часом ще більшим.
