І на цьому тижні різкі рухи індексів то сунули кудись вгору, то летіли назад в прірву. Парадокс, але це не було пов язано з американськими виборами, де так само продовжуються ті самі гірки, а шанси Трампа, що вимірюються ставками, тобто у грошах, які люди готові поставити, різко полетіли вниз. А останнє опитування в Пенсильванії, ключовому штаті всієї цієї кампанії, продемонструвало лідерство Камали у регіоні навіть ще без обраного віце-президента. Що зммушує трейдерів з Уол-стріт переглядати і ті ставки які вони робили, купуючи певні акції «під Тампа». Ну і десь журиться, але поки цього не показує, один Ілон Маск, який в США вже отримав титул Бролігарх (це як олігарх Коломойський, тільки твій бро), що дуже сподівається як на податкову реформу Трампа, так і на те, що він прибере субсидії і підтримку всім потенційним конкурентам Маска, виробникам електромобілів, які ще не встигли стати на ноги. До листопада, звісно, ще багато часу, але моментум точно грає не на користь солодкої парочки Дональда і Ілона. І може так трапитись, що Маск ще й на твітер гроші використав в пусту, хіба що для потішання свого его, адже тепер бути в цій соцмережі і не бачити його постів просто фізично неможливо.
Але ринки рухались іншими чинниками. Економічними, а саме статистикою. І очікуваннями, а саме очікуваннями, що ФРС скоро почне знижувати ставки. Власне голова ФРС у своєму виступі відповідав очікуванню ринків, що дало привід для стриманого оптимізму. Але ненадовго. Бо остання порція статистики із США виявилась стрьомною, змусивши згадати всіх старі страхи про рецесію. Адже причини для неї, а саме високі ставки і їх вплив на реальну економіку, нікуди не поділися. І те, що поки що вони не проявились, може бути тимчасовим ефектом. Так чи інакше, дані з ринку праці виявились найгіршими з часів ковіду, що налякало інвесторів і спекулянтів. Та й дані з промислового сектору не дуже радують. І ринок в такі моменти починає падати, тихенько плекаючи надію, що ці цифри з реальної економіки, а також саме падіння ринків, змусить ФРС діяти біль радикально. В п ятницю індекс S&P500 відкриється на позначці у 5446 пунктів, що майже на 50 пунктів вище, ніж тиждень тому. Проте протягом тижня здавалось, що всі корекції вже позаду і ринки відбилися. Проте не так сталося як гадалося. Та й індекс волатильності VIX продовжує зростати і досяг вже позначки у 18,5 пунктів. Проте варто нагадати, що коли всі були дійсно перелякані в Нью-Йорку, в коронавіросному березні, він перевищував 60 пунктів, а повномасштабне вторгнення Путіна в Україну виводило його на позначку в 30 пунктів. Так що є куди ще зростати. Та й ринки, по справжньому, ще не відійшли далеко від історичних максимумів і поки все виглядає як банальна корекція.
Продовжує виходити корпоративна звітність, то радуючи інвесторів, то засмучуючи їх. І на всіх цих данних з інших технологічних компаній, а саме ж вони є провідниками зростання ринку останні роки, гойдається як листочок у шторм акції NVIDIA, яка то додає за день капіталізації на 200 млрд доларів, чи втрачає на плюс мінус такий самий рівень. Але рекорди по засмученю на цьому тижні поставив Intel. Інші гіганти з ним і поряд не стояли, хоч Амазон, наприклад, також дуже суттєво розчарував інвесторів. Продовжує напрягати ринки і Китай. Там статистика ще гірша, ніж американська. Тим більше, що якщо американський статистиці всі на ринку довіряють, то от до китайської завжди були питання. Власне у комуністів по всьому світу є проблема з довірою до цих самих комуністів і цифр, що вони презентують, і вибори в Венесуелі це в черговий раз засвідчили. А в Китаї вже третій місяць поспіль летять вниз цифтри по промисловісті, створюючи додаткову головну біль українським металургам і рудокопам, які і так мають проблеми з електрикою і нестачою людей. А тут ще китайці своїми проблемами тиснуть на попит і ціни. Ціна на нафту залишається біля 80 доларів за барель брента. Незаважаючи на те, що на Близькому Сході дуже гарячо, а Моссад цього тижня поставив просто олімпійські рекорди із влучності стрільби різними видами озброєння, що, звісно, викликає певно обурення у тих, хто дружив із тими, у кого ізраїльтяни поцілили. Що робить перспективу ескалації в регіоні більш ймовірною, а потенційне примирення відсуває кудись у далеке майбутнє. Радуючи в тому числі одного ізраїльського прем’єр міністра, який втратить роботу відразу як закінчиться цей етап війни.
В українському сегменті єврооблігацій видався тихий тиждень. Пост реструктуризаційне хвилювання ринку закінчилось і інвестори готуються до серпневих канікул, на які вони цього разу зможуть піти із чистим сумлінням. Ціни на суверенні єврооблігації майже не змінились. Трошки більше активності було у варантах, де потенційна реструктуризація ще попереду і є сенс робити ставки. На внутрішньому ринку, Нацбанк, схоже, задовольним свою жагу помсти спекулянтам, загнавши їх під плінтус після спроби останніх розшатати ринок. Гривня посилилась на міжбанку до 41 гривні за долар, в деякі дні навіть стаючи трохи сильнішою. А вуличний курс відкотився до рівня 41,4, жорстко покарав тих, хто кілька тижнів тому бігав і купляв долари по 42. Тепер, коли хвилювання про курс гривні найближчих тижнів відійшо, локальний дискурс сконцентрувався на податках. І ідеях, що можна знайти гроші деінде, наприклад, в НБУ. Бо коли в країні є друкарський верстат, то завжди можна подумати про нього. Сам Нацбанк точно не буде схильний друкувати гривню, а розмови щодо збільшення податків, схоже, повертаються у більш конструктивне русло. І осередком здорового глузду стає парламаент, демонструючи переваги демокртичного ухвалення рішень. На цьому тлі скоріш за все уряд повернеться до моделі підняття ПДВ, як меньш деструкруктивного способу зібрати більше податків.
А після того, як спала спека, в українських оселях знову з явилась електрика. Як виявилась, кондиціонери нині споживають дуже значну частку виробленої в Україні електрики. Нормалізація погоди нормалізує і настрої, залишаючи надію на тиху осінь і не дуже страшну зиму. Тим більше, глобальне потепління ніхто не відміняв. А на наступному тижні, можливо, додастся ще трошки впевненості в енергетичній безпеці. Чи, принаймі, знизиться рівень небезпеки і поганих передчуттів перед зимою. Суд, нарешті, має в понеділок дозволити Укрнафті видобувати газ на найбільшому українському родовищі. Парадокс цієї ситуації в тому, що родовище контролює українська державна компанія, а інша державна українська установа подала до українського суду і отримала рішення блокувати там роботи. І пояснити це з точки зору здорового глузду поки що ніхто в Україні не зміг. Звісно, навіть якщо Укрнафта почне видобувати газ і встигне щось зробити до зими, це не змінить баланс кардинально, але точно зіграє в плюс, та й важливість газу саме цієї зими, коли роль вугілля буде найменьшим за багато десятиліть (десь радіє одна вже не маленька Грета Тумберг і сумує без додаткового бонусу досить дорослий для закордонної кар’єри бразилець із Шахтаря). Та й зможе виправити ще один із сюрреалізмів української реальності.
