Американське законодавство дуже заплутане і переплетене із претендентами та звичаями

Американське законодавство дуже заплутане і переплетене із претендентами та звичаями

До прикладу, для розуміння, як можуть розвиватися події 17 грудня: коли виборники оберуть нових президента та віцепрезидента, а Трамп або Байден помруть чи стануть недієздатними на цей час, то обраний віцепрезидент автоматично не стане їх наступником. Просто положення «закону про президентську лінію спадкоємства» ще не застосовується.

Більше, якщо виборники не доходять згоди щодо нового президента, згідно з 12 поправкою, його обирає Палата представників, а Сенат обирає віцепрезидента за процедурою, яку іменують «умовні вибори». До цього часу обраний віцепрезидент стає виконуючим обовʼязки президента в день інавгурації.

⁉️ Ще більше незрозумілі наслідки, якщо кандидат помре або стане недієздатним у період між зборами виборців 17 грудня та підрахунком і затвердженням голосів виборців у Конгресі 6 січня.

Згідно з 20 поправкою, обраний віцепрезидент вступить на посаду президента 20 січня 25 року, якщо обраний президент помре або стане недієздатним після того, як Конгрес затвердить результати виборів.

І на кожному етапі існує ймовірність правової та політичної кризи, особливо, якщо результати виборів будуть оскаржені на манір 2020 року. В цей час американський титан буде жити з хворою головою і високою температурою.

Ще складніше, якщо доведеться обирати іншого, аніж вже відомі, кандидата в президенти. В принципі, якщо Байден добровільно не зніме свою кандидатуру, то це може зробити зʼїзд. Це американська інтрига.

В принципі, у кожній з двох партій є невелика група людей, які технічно керують партією. Американці їх не знають. Але вони можуть прийняти рішення про висунення якогось іншого кандидата. Тоді партія звернеться до американських виборців і пояснить, чому цей кандидат є більш легітимним, аніж попередні.

В будь-якому випадку, партія має свій власний набір правил у випадку, якщо їх кандидат буде змінений. Очевидно, що будуть потрібні екстрені зміни до деяких законів штатів, щоб дозволити делегатам віддати свої голоси новому кандидату під час зʼїзду.

Для перемоги на номінації кандидатів демократів треба набрати 1969 голосів виборників із 3936. Республіканців менше, 1215 із 2429. І це необов’язково має бути учасник перегонів. Ставку зроблять на потенційного переможця виборів.

Атака на Байдена все ще набирає обертів. Багато впливових оглядачів, близьких до президента, на чолі з Томасом Фріманом із NYT прямо закликали Байдена піти у відставку.

Схожа ситуація зі знаттям кандидатури перед виборами у 1968 році, коли тодішній президент Ліндон Джонсон відмовився від виборів. Коли ледь-ледь виграв у Нью-Гемпширі. Всього-на-всього.

Тоді себе висунув брат вбитого президента і колишній генпрокурор Роберт Кеннеді, який сам став жертвою вбивства в червні. Як і зараз, зʼїзд демократів пройшов в серпні в Чикаго. Номінал взяв Гюберт Гамфрі, який програв Річарду Ніксону.

Байден не здасться. Він звик управляти американським титаном і добився видатних успіхів у внутрішній і зовнішній політиці. Після руйнації її Дональдом Трампом.

Він готовий боротися, не звертаючи уваги на виклики геронтології: «Я знаю, що я не молодий. Я знаю, що ходжу не так легко, як раніше. Я знаю, що не говорю так плавно, як раніше. Я знаю, що не так добре веду дебати, як раніше. Але я все ще знаю, що здатен виконувати свою роботу. Коли ви падаєте, ви повинні встати на ноги та продовжувати боротися». Це був сильний викид адреналіну на мітингу в Ролі у Північній Кароліні.

Можливо, ви подумаєте про авторитарність президента США. Що він за будь-яку ціну хоче втримати владу і продовжити управляти імперією і будете праві. До цього зобовʼязує сама модель політичної системи США – президентська, де глава держави одночасно очолює виконавчу владу.

Але така авторитарність має й іншу функцію – сильне лідерство. Влада в цьому випадку не обслуговує президента, його оточення, розподіляючи блага між родичами й васалами, опираючись на армію силовиків, а стає спільним благом.  

Завдяки багаторівневим системам стримування і противаг, непорушному розподілу влад та прийняттю складних рішень, які підтримуються консенсусами або широкими компромісами.

Байден – традиційний і класичний представник історичних лідерів США. Його мета відновити торжество демократій, обʼєднавши їх, і не дозволити авторитаріям, диктаторам і тиранам контролювати світ. Це важливий і ціннісний урок для молодої української державності та демократії.

Боротися за ідеали свободи, суверенне право на власну ідентичність, триматись принципів, а не жонглювати ними, битись за свободу, за державність і право українського народу на вільний розвиток мають бути джерелом сили й українських лідерів. Особливо зараз, в час історичної битви з російським колосом.

Для президента Зеленського наступає найскладніший період його лідерства. Традиційно Україна є парламентсько-президентською формою правління із чітко визначеними та збалансованими функціями, межами діяльності влад та теоретично достатніми системами стримувань і противаг.

Фактично Україна стала президентською республікою, де вся, майже без виключення, система влад зосереджена у глави держави. При формальному збереженні конституційних принципів в реальності всі рішення, навіть доленосні, президент приймає, керуючись особистими або груповими поглядами на управління країною. Особливо у найбільш значущих для майбутнього для держави та народу питаннях війни і миру.

При цьому унікально і швидко рухаючись в демократії Європи, де домінують парламентські і парламентсько-президентські політичні системи.