Суспільство шоковане лідерськими цифрами ОПЖЗ в соціології. Експерти намагаються звинуватити соціологів у продажності або вишукують складних причин такої ситуації.
Насправді, все просто. Ватна частина 73-відсоткового електорату, встановивши, що дружби-жуйки з Путіним Зеленський їм не забезпечив, а тарифи підняв, природно повернулася до альма-матер - медведчуків з бойками. А от проукраїнські сили з числа розчарованих Голобородьком повертатися «додому» не поспішають. Надто великі ресурси були направлені свого часу на компрометацію Порошенка та постмайданівського керівництва.
І згадайте: далеко не лише кремлівці та олігархічні медіа до того долучилися. Чи не найсуттєвішу роль зіграли так звані «патріотичні сили» - від білих пальт до націоналістів, від грантоїдів до ультраправих комерційного ґатунку. Самі по собі вони всі надто нікчемні, щоб мати реальну електоральну перспективу, але в знищенні найспорідненіших ідеологічно партій та їхніх лідерів виявилися цілком ефективними.
Я не думаю, що нинішня ситуація означає скору катастрофу. Стеля ватних партій наразі не перевищує 25 відсотків. І переважна більшість населення в питаннях ставлення до Московії, шляху руху України, мови тощо відповідає протилежно до виборця ОПЖЗ. Та й цивілізований світ, загалом, на нашому боці. Тому пряма аналогія з подіями сторічної давнини поки що є недоречною.
Але в міжнародному змаганні націй, що «не втрачають жодного шансу втратити шанс» ми вперто рухаємося до чемпіонської сходинки
Карл Волох
