Чомусь згадалося босоноге дитинство і уроки в школі, на яких ми читали в букаварю та "Родлной речі" про те, який гарний був "дєдушка" Лєнін. Як він любив діточок і тварин.
На все життя запамяталося оповідання Михайла Зощенка як Ленін дуже любив полювати, але через величезну любов до тварин не міг в них стріляти. І як пожалів лисичку, бо та була дужде красива. А ще було оповідання Пришвіна, в якому Ленін спеціально "мазав" по вальдшнепах (в Україні відома також як слуква лісова), бо йому було жаль цього смачного, але красивого птаха.
А ось спогади дружини "вічно живиго". У 1932-1934 роках, коли створювалися культи особистості Леніна та його "вірного учня" Сталіна, активно видавалася книга Н. К. Крупської "Спогади". Поміж іншого там було про мисливські пригоди майбутнього вождя під час заслання в Шушенському.
"Пізньої осені, коли Єнісеєм йшла шуга (дрібний лід), їздили на острови за зайцями. Зайці вже побіліють. З острова подітися нема куди, бігають, як вівці, кругом. Цілий човен настріляють, бувало, наші мисливці".
Як то кажуть: человєчіщє! Заради розваги чи від жадібності набити кілька десятків безпорадних звіряток, які навіть утекти не можуть. От де гуманізм. О де величність духу!
А от ще. З листа тієї ж Крупської із Шушенського:. Даю спеціально на "апщєпанятном", аби передати усі емоційні відтінки:
"Холод порядочный (градусов 5), что не помешало Володе закатиться сегодня на охоту за зайцами на остров на целый день, он в этом году ни одного зайца не изничтожил еще".
Це так висловлюється "бойова подруга" вождя. Він, бачте зайців "изничтожал".
Власне, було чимало сучасників, які підреслювали оту головну якість "найвеличнішого вождя" - неймовірну жорстокість та не менший цинізм. Він навіть над родичами глумився. Є свідчення його сестри...
Олександр Богданов, лікар за освітою, який свого часу був після леніна другою людиною в партії більшовиків, прямо заявляв, що у Володимира Ілліча булі ознаки відвертої психічної ненормальності.
Ну і щоб двічі не ходити.
"Вірний ленінець" товариш Сталін був до полювання на тварин байдужий. Він полюванням іншого виду захоплювався. Він дуже дітей любив. Точніше дівчаток. Перебуваючи на засланні він розбестив 13-річну Ліду Перепригіну, яка наваіть народила сина. Здійнявся скандал, аби викрутитися, Сталін обіцяв одружитися. Проте його врятувала Лютнева революція.
Повернувшись із заслання він негайно... звабив 16-річну Надію Аллілуєву. Мерзенність ситуації полягає в тому, що за певними відомостями, вона була його донькою. Письменниця Ольга Кучкіна, чий батько, "старий більшовик", Андрій Кучкін був другом родини Аллілуєвих, згадувала, що Сталін якось під час чергової сварки кинув Надії: "Тобі відомо, що ти моя донька?"
