Мабуть з 1991 року ніхто не зробив більше Портнова для руйнування держави і влади влади в Україні. Держава не може нормально жити і розвиватись без хоч якого балансу гілок влади – законодавчої, виконавчої і судової.
Завдяки Портнову і його замовникам – спочатку ригам, а потім і Ze, зараз можна сказати, що судова влада в Україні відсутня.
І це призведе ще до неймовірно поганих наслідків в майбутньому.
Коротенька історія Портнова, а потім цікаві деталі і висновки.
Портнов був і залишається однією з найгірших постатей в українській юридичній і політичній історії останніх 15 років. Його роль у руйнуванні судової системи, діяльність у період Януковича, а також повернення і активізація впливу після вцарювання Ze, створюють унікальну модель впливу неформальних структур на офіційні органи державної влади.
За часів президентства Януковича Портнов обіймав посаду заступника голови АП і був безпосередньо відповідальним за кадрову політику в судовій системі.
Йому приписується створення системи «ручного керування» судами через Вищу раду юстиції, дисциплінарні комісії, а також запровадження неформальних каналів впливу (телефонне право, збір компромату та просування корумпованих суддів, прямий тиск на суддів та тиск через посередників).
Під його наглядом формувалась лояльна суддівська вертикаль, яка забезпечувала вирішення політично вмотивованих справ, переслідування опозиції, легітимізацію рішень, що вигідні адміністрації ригів.
Цей вплив не зник навіть після Революції Гідності – значна частина суддів залишилась в системі, часто ротаційно просуваючись у вищі суди.
Цитата Юрія Луценка, який мав і має дуже добрі зв’язки і інсайди в системі влади і зараз:
«Портнов для суддів був не тільки власником компромату на них, але він їх оберігав, кришував, тобто що б не сталося з цим суддею, він йому порішає, він його переведе, він його сховає, він навіть поміняє якусь дуже неприємну кримінальну справу, він для них був ну от просто…
Розумієш, людина яка створила цю систему, вони до нього ходили як до батька рідного, ну правда батька, такого страшного, що може, в разі якщо ти його не поцілуєш в певне місце, то можеш постраждати на все життя, він їх заставляв ставати на коліна, щоб ти розумів, і це було в основному на емоціях і на криках, не наявному компроматі, і тому що вони вважали що це приниження вартує посади.»
Ще цитата, щоб передати стиль і методи роботи Портнова:
«Пам’ятаєш, коли трійка Майдана ходила на переговори в адміністрацію Януковича? Так от тоді відбувався, ну скажемо так, дебют Портнова в великій політиці. Він приходив перед Януковичем десь так, за півгодини, на розігрів, і змішував з лайном цю трійку. Тобто його стиль поведінки, це отой, який ми бачили в його смсках: ты будешь в тюрьме сидеть, я тебя на поводку буду водить по параше, ты будешь там просить сосать…
І все таке, тобто це його стиль, стиль гопніка, проти якого ну люди більш-менш розумово розвинуті ну не можуть знайтися.
Я не знаю, чому Кличко його не передовбав, але те, що вони всі троє звідти виходили ну абсолютно подавленими, я б сказав роздавленими, такою агресією, такими обіцянками, такою наглістю, такою ну демонстрацією всесилля, це факт.
Я пару разів стикався з нашою цією делегацією, коли вони звідти поверталися, вони були просто от надломані.
Один Турчинов на той момент міг спокійно відповідати, в своїй манері майбутнього Кривавого Пастора.»
Після Революції Гідності Портнов залишив країну, побоюючись переслідувань.
Перебував у РФ, Австрії, Білорусі.
Після зміни влади у 2019 році, очікуванно і триумфально, повернувся в Україну.
Цей крок супроводжувався інформаційною кампанією зелених депутангів про його «право на повернення», та формальну відсутність звинувачень, які можна було б довести в суді. Зелені були дуже раді його поверненню, співали йому осанни та відразу залучили до своїх брудних справ.
Уже за кілька тижнів після повернення Портнов відновив зв’язки в середовищі юристів, правоохоронців, суддів.
Окрему увагу привертає його неформальна взаємодія з ОП, зокрема з Олегом Татаровим — заступником голови ОП.
Через ці канали Портнов, за даними численних джерел, впливав на розслідування справ Майдану, діяльність ДБР, та ініціював відкриття справ проти колишніх активістів і правозахисників.
До речі, перший кримінальний позов на Пороха подав Портнов, а всього позовів до 5-го президента Портнов та його посіпаки подали 56.
Після повернення Портнов не лише відновив політичний вплив, а й поглибив інструменти неформального контролю.
Йому приписують:
▪︎ Координацію судових рішень у справах про власність, корпоративні конфлікти.
▪︎ Тиск на прокурорів і слідчих, зокрема через ДБР.
▪︎ Використання системи адвокатури як інструменту для тиску.
▪︎ Маніпуляції з кримінальними справами з метою усунення бізнесових опонентів.
Джерела вказують на його роль у масштабних рейдерських схемах, в яких суди виступали головним інструментом атак. Були випадки масових «вкидань» справ до підконтрольних суддів, тиск на прокурорів, маніпулювання термінами розгляду, спроби зняття санкцій.
Існують численні свідчення того, що Портнов мав своїх людей у ДБР, був причетний до кадрових рішень і впливав на перебіг справ. Частина його публічних заяв збігалася у часі з діями слідчих органів — це викликало підозри у зливі інформації та координованих атаках.
Після початку повномасштабної війни Портнов залишає Україну, але не відразу, лише в червні 2022. І продовжує залишатися впливовим гравцем во владному болоті України.
Цитата Ігора Лапіна:
«Там за кордоном він не скучав, він зайнявся своїм судово-рейдерським бізнесом.
Чому рейдерство, тому що під час війни вступила в дію норма про те, що можна за рішенням ради нацбезпеки забирати майно де є власниками росіяни, і списки РНБО.
Це ще ціла весела історія, звечора вони одні, зранку вони інші, потім знов інші, а потім знов другі, і тепер ми чуємо від соратника Портнова, яким є Царьов, ну один з найкращих депутатів партії регіонів, таким найвідвертішим, найтупішим я би сказав, але він прямо каже, так як було, каже:
«Андрей занимался своим бізнесом, ну как бизнесом, надо было выводить из-под санкции предприятия, надо было закрывать уголовные дела, і каже він, гонорары достигали 10 млн баксов, да буквально, буквально кому-то надо было, чтобы его оставили в покое, его активы кто-то просил, закрытие уголовных дел, кто-то просил, чтобы его не включили в санкционные списки, Андрей вопросы решал, почти все гонорары доходили, я знаю людей которые платили по 10 млн долларов».
Ну це не ми придумали це свідчення, я не знав що ти поставиш це відео, но от хто хоче, подивіться будь ласка, взагалі хвилини откровенії Царьова».
Не буду зупинятись на версіях відправки Портнова до Кобзона. Це наразі немає значення. Ворог ліквідований і добре. А от спадщина Портнова, стан нашої судової системи – це цікаво.
Навіть після smерті Портнова його система продовжує не тільки існувати, а й розвивається. Вона стала структурною частиною руйнування самих основ правової держави.
Судді, які виросли за схемами Портнова, залишились на посадах.
Їхня поведінка визначається не лише правом, а й страхом, лояльністю до впливових осіб і тіньовими гарантіями недоторканності.
Довіра суспільства до судової гілки мінімальна. Навіть на тлі війни суди продовжують обслуговувати інтереси тих, хто здатен впливати на їхнє призначення, захищати чи карати.
Нещодавно в Сумській області таким типовим суддею, за поданням типового прокурора (мабуть інваліда), було засуджено громадянина України Віталія Куколя, який під час наступу орків виготовляв зброю і вибухівку, знищував лаптів, співпрацював з ЗСУ, з 93 бригадою.
Це і є зараз пріоритети наших суддів і прокурорів.
При чому я не здивуюсь, якщо цей суддя і цей прокурор збігли на захід при вторгненні у 2022.
А далі можна спрогнозувати, що і збірка FPV вдома також в майбутньому може бути визнана криміналом.
Вже главмєнт Кліменко заявляв, що вміння і володіння FPV дронами тягне потенційну загрозу, що людина може скоїти vbивство.
Багато хто тоді в інеті прогнозував, що наявність у Кліменка пісюна, тобто чоловічого статевого органу, є потенційною загрозою, бо він може скоїти згвалтування.
Цитата Юрія Луценко:
«Треба бити у всі дзвони, тому що після закінчення війни ці шакали прийдуть за всіма, хто працював на армію, а люди, які сьогодні займаються мародерством і особистим збагаченням, будуть їх пробувати судити.
І тут навіть не треба сумніватися, що хлопці, які зараз в ТЦК прийшли з фронту, часто інваліди, і будуть під прицілом цих діячів в першу чергу. Звичайно, їхнє керівництво, яке пакується, і всі це знають, і представник СБУ, який знаходиться в кожному ТЦК, в долі.
А потім вони покажуть нам типу правосуддя, боротьбу з корупцією, і їх пачками будуть пакувати.
А потім прийдуть до виробників дронів, бо всі знають, що в них рентабельність зовсім не той %, як встановлено законодавством, ну це ж дуже легко прорахувати собівартість будь-якого дрону, який складається в основному з китайських запчастин, і за ними прийдуть.
Тобто на сьогоднішній день їх доять:
тцикашники передають на гору, виробники дронів передають на гору, виробники і поставщики FPV передають на гору, а потім за ними прийдуть і будуть дискредитовувати всіх, хто чесно старався працювати на фронт.
А перемагати в цьому змаганні будуть ті, хто сьогодні тупо нагло пакується за спиною спливаючої кров’ю армії.»
Так от панове. Ми вже пораділи, що Портнов zдох. А тепер треба думати, що робити з наслідками діяльності Портнова.
І так, я казав це раніше, кажу зараз, і буду казати в майбутньому – головна причина того, що я описав вище – вибір мудрого українського наріду.
Якщо нарід не зрозуміє своєї помилки, і не перетвориться в народ України, Україна може знову зникнути на століття.
Президент Зеленський – вирок Україні.
Готельєр Бандерівець
