Авіаудари США, втрати України, саміт ООН та позиція КНДР: огляд світових ЗМІ

Авіаудари США, втрати України, саміт ООН та позиція КНДР: огляд світових ЗМІ

За даними джерела The New York Times, після американських авіаударів по Ірану Північна Корея різко засудила дії США. Аналітики вважають, що ці події лише підтвердили для лідера КНДР Кім Чен Ина важливість володіння ядерною зброєю для виживання режиму. На відміну від Ірану, Північна Корея вже має близько 50 боєголовок і достатньо матеріалу для виробництва ще 40, а її міжконтинентальні балістичні ракети можуть досягти будь-якого великого американського міста. Видання зазначає, що президент Трамп не погрожує військовими діями проти КНДР, на відміну від ситуації з Іраном.

Згідно з повідомленням CNN, Україна втратила пілота F-16 — підполковника першого класу Максима Устименка та його літак під час відбиття масштабної російської атаки. Устименко став третім пілотом F-16, який загинув з початку експлуатації цих літаків українцями, а його винищувач — четвертим втраченим F-16. За словами українських ВПС, пілот зробив усе можливе, щоб відвести літак від населеного пункту, але не встиг катапультуватися. Президент Зеленський повідомив, що Устименко знищив сім цілей перед загибеллю, а сама атака включала 477 безпілотників та 60 ракет – один з найбільших повітряних ударів росії за кількістю використаної зброї. Також президент Зеленський підписав указ про вихід України з Оттавського договору, який забороняє використання протипіхотних мін. Рішення пояснюється тим, що росія масово використовує міни проти українських військових та цивільного населення, не будучи учасницею договору.

За даними Bloomberg, Україна зафіксувала рекордну за масштабами російську атаку, коли росія випустила 537 ракет та здійснила масовані нічні удари. Українська протиповітряна оборона відбила 475 ударів, збивши 249 і втративши з радарів 226 цілей. Росія атакувала сім регіонів України, включаючи Львів, Харків та Запоріжжя, уразивши шість населених пунктів. Міністерство оборони росії заявило, що завдало удару по українському військово-промисловому комплексу та нафтопереробних заводах. Джерело повідомляє, що Україна та росія відновили прямі переговори минулого місяця вперше з початку вторгнення 2022 року, двічі зустрівшись у Стамбулі. Хоча переговорники домовилися про обмін полоненими та представили меморандуми щодо припинення війни, поки що жодної угоди не досягнуто, оскільки росія наполягає на жорстких вимогах щодо відмови України від території.

Згідно з інформацією Onet.pl, Польща підняла в повітря свою та союзну авіацію у відповідь на російські обстріли України, особливо населених пунктів біля польського кордону. Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило, що польська та союзна авіація почала діяти в повітряному просторі через атаку росії по об’єктах на території України. Російські ракети та безпілотники впали на Київ, Львів та Кременчук, де було пошкоджено місцевий нафтопереробний завод. Про вибухи також повідомляли у Дрогобичі у Львівській області, за кілька десятків кілометрів від польського кордону. Польське командування активувало всі наявні сили та ресурси, підняло в повітря винищувачі чергування, а наземні системи ППО досягли найвищого стану готовності. Після зниження рівня загрози операцію припинили, повернувши сили до стандартної діяльності, при цьому жодного порушення польського повітряного простору не спостерігалося.

За даними джерела ABC News, сенатор Ліндсі Грем висловив стриману позицію щодо заяв президента Трампа про припинення ядерних амбіцій Ірану. Хоча американські удари по ключових ядерних об’єктах завдали значних пошкоджень у рамках операції “Опівнічний молот”, Грем наголосив, що “занадто рано говорити” про остаточну відмову Ірану від створення ядерної зброї. На думку сенатора, іранський режим все ще “бажає” створити ядерну зброю та продовжує вороже ставитися до Ізраїлю. Грем також висунув умову для можливих переговорів з Іраном: режим має публічно визнати право Ізраїлю на існування як необхідну передумову для діалогу.

Згідно з повідомленням німецького видання WELT, новий міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль здійснив свій перший візит до Києва, де пообіцяв продовження німецької військової допомоги Україні. Він заявив, що “свобода та майбутнє України є найважливішим завданням німецької зовнішньої та безпекової політики”. Особливістю цього візиту стала участь представників німецької збройової промисловості, що свідчить про серйозність намірів щодо продовження поставок зброї. Вадефул прибув до української столиці спеціальним поїздом, а візит спочатку тримався в таємниці з міркувань безпеки на тлі триваючих російських авіаударів.

За інформацією іспанського видання EL PAIS, у Севільї відбувся важливий саміт ООН з фінансування розвитку, який продемонстрував зміцнення багатосторонності, незважаючи на відмову США від участі. Близько сімдесяти глав держав та урядів ухвалили консенсусний документ щодо боротьби з борговою кризою та надзвичайною кліматичною ситуацією. Парадоксально, але саме відсутність США дозволила досягти консенсусу, оскільки американська адміністрація Трампа виступала проти ключових положень документа. Особливого значення набуло питання боргової кризи – документ вперше відкриває двері для регулювання боргових питань у рамках ООН, що є важливим досягненням для країн Глобального Півдня.