За новорічними святами непомітними залишилися новини про чергову аварію на Ростовській АЕС. Так, саме чергову й саме аварію на АЕС, яка дуже близько знаходиться біля нашого кордону.
Ростовська атомна електростанція — філія концерну «Росенергоатом» (ГК «Росатом»), з моменту початку будівництва та до 2010 року носила назву «Волгодонська АЕС». Розташована на березі Цимлянського водосховища за 13,5 км на північний схід від Волгодонська. Ростов-на-Дону та Волгоград розташовані за 205 км та 175 км від станції. Станція оснащена чотирма реакторами типу ВВЕР-1000, встановлена потужність енергоблоків № № 1-3 — 1000 МВт, блоку № 4 — 1030 МВт.
У сyбoтy, 31 гpyдня 2022 року, близькo 20 гoдини (зa мiсцeвим чaсoм) y poсiйськoмy мiстi Вoлгoдoнськ нa Poстoвськiй AEС стaлaся пoжeжa. Зa oфiцiйнoю вepсiєю, пpичинoю зaгopяння стaлo тe, щo пiд чaс poбiт нa eнepгoблoцi №3 у тpaнсфopмaтopi спaлaxнyлo мaстилo. Внaслiдoк цьoгo iнцидeнтy зaгинyв oдин пpaцiвник, iнший – пepeбyвaє в peaнiмaцiї. Eнepгoблoк, дe стaлaся НП, нe пpaцює, йoгo вiдключeнo вiд мepeжi.
Перед аварією 1 гpyдня 2022 року eнepгoблoк №3 Poстoвськoї AEС бyлo зyпинeнo для пpoвeдeння плaнoвoгo кaпiтaльнoгo peмoнтy тpивaлiстю 43 дoби, тобто мастило спалахнуло у непрацюючому трансформаторі.
Як повідомив «Poсeнepгoaтoм» нa eнepгoблoцi зaплaнoвaнo кaпiтaльний peмoнт peaктopнoї yстaнoвки тa її oснoвнoгo oблaднaння, кaпiтaльний peмoнт тypбoгeнepaтopa, peмoнт oснoвнoгo oблaднaння тypбiннoгo вiддiлeння тa peмoнт систeм бeзпeки.
Ну, те що офіційно повідомляє росія, треба не те що не брати на віру, взагалі пропускати мимо вух.
Насправді, ситуація на Ростовській АЕС дуже складна, це не перша зупинка, й не перший ремонт за аварійних обставин.
За місяць до цієї аварії — а ви вже зрозуміли, що їх було декілька — в соцмережах Ростовської області поповзли чутки про те, що на АЕС знову загинула людина.
Знову, бо страшний випадок був зафіксований влітку 2022 року, тоді в соцмережах почали писати, що до загибелі робочого призвела аварія (тріщина) десь у енергоблоці.
Так як у росії соцмережі моніторять, то усі розмови про те, чому там гелікоптери та з’їхалась техніка МНС швидко видалили.
Як я нарахувала по моніторингу соцмереж Ростовської області, про аварії чи загибель людей на Ростовській АЕС, що знаходиться у місті Волгодонськ, писали 4 рази за минулий рік. Кожен раз це була пожежа, тріщина чи зупинка та загибель одного чи кілька осіб, бо це ж приховувалося.
Що ж, питання дуже цікаве, тим більше, що росія зараз знаходиться під санкціями, і заміна будь яких комплектуючих на АЕС — дуже складне питання, бо більшість комплектуючих німецького та французького виробництва. Так, наприклад, на відкритому розподільчому пристрої 500 кВ Ростовської АЕС встановлені трансформатори струму SAS 550 виробництва компанії TrenchGermanyGmbH корпорації TrenchGroup.
Ось не знаю, чи застосовано санкції й на комплектуючи до АЕС, та відслідковуються ці німецькі компанії, постачальники складових АЕС росії.
Але, все ж таки, почнемо з початку. Бо, аварія, яка сталася напередодні нового року, має дуже глибоке коріння.
Початок будівництва Ростовської АЕС — 1977 рік, в експлуатацію Ростовську АЕС ввели у 2001 році. Останній четвертий блок ввели у експлуатацію у 2015-му. Тобто основне будівництво закладалося в часи срср. Для прикладу, будівництво Чорнобильської станції розпочали у 1970 році, перший блок запустили у 1977 році.
Як будували у радянські часи, ми знаємо. Приблизно так, як модернізували армію росії: хтось побудував собі замки, хтось відклав у доларах, хтось купив хатинку за кордоном. Крали на всьому — цемент, цвяхи, каміння, дошки, не кажучи вже про щось важливіше.
Технічний проект Ростовської АЕС станції було розроблено Горьківським відділенням інституту Теплоелектропроект (ГоТЕП) (нині АТ ІК «АСЕ»). Проект мав на увазі будівництво атомної станції за уніфікованим проектом АЕС У-87 з реакторними установками ВВЕР-1000/320 у складі чотирьох енергоблоків електричною потужністю 1000 МВт кожен, з можливістю в перспективі будівництва ще двох енергоблоків і збільшення загальної електричної потужності станції до 6 ГВт.
А ось проектне завдання на будівництво Чорнобильської АЕС потужністю 2000 МВт було виконано Уральським відділенням інституту «Теплоелектропроект».
Як робилися проекти у часи срср ми теж знаємо. Крали ідеї, дописували собі звання, брали у керівників людей з цк кпрф, тому не здивована, що у проектних розрахунках були «тріщинки», що згодом привели до катастрофи.
Тому Ростовську АЕС на росії називають другим Чорнобилем або гробіком з ядерною боєголовкою. Як розповіли мені ростовчани, то аварії на їх АЕС, діло буденне й старожили пам’ятають, що перша аварія сталася через 2 тижня після запуску,тобто у 2001 році.
Що ж, переглянемо перебіг відомих з інформаційного простору аварій на Ростовській АЕС.
Так, наприклад, 27 травня 2019 року ЗМІ рф повідомили про небезпечну ситуації на Ростовській АЕС.
Цитую: «На Ростовській атомній електростанції у Волгодонську 27 травня 2019 року спрацював запобіжний захист. Через падіння потужності реакторної установки довелося вимкнути турбогенератор третього енергоблоку. Як запевнили в «Росенергоатомі», радіаційне тло на АЕС не змінилося і не перевищує природних фонових значень».
Після цього інциденту у 2019 му році виступив ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, академік РАВН Микола Тараканов, який заявив, що ситуація на Ростовській АЕС може бути дуже серйозною. Він нагадав, що аналогічний ростовському збій у роботі реактора спричинив трагедію на Чорнобильській АЕС, то слід взяти до уваги той факт, що Ростовська АЕС, є майже точною копією Чорнобильської, бо проектувалася за тими ж самими проектними вводними. «В принципі, падіння потужності — це безпечно, але тільки якщо не продовжиться далі падіння і вони не вживатимуть якихось заходів, щоб підняти цю потужність. А підняття потужності може закінчитися аварією справжньої», — пояснив тоді експерт.
Четвертий енергоблок Ростовської атомної електростанції у Волгодонську, на якому у 2019 сталася аварія, було запущено 15 грудня 2015 року. Проте майже одразу в ньому виявили проблеми із системою охолодження, що призвело до зупинки блоку та ліквідації наслідків аварії.
Йдемо далі. Бо ця АЕС має багато прихованих «скелетів у шафі».
Одним з найстрашніших є «скелет» від 4 листопада 2014- го року, коли новина про зупинку Ростовської АЕС сколихнула всю світову громадськість.
Нам тоді було не до того, бо як раз на Донбасі йшли жорстокі бої,тому, впевнена, що багато людей пропустило цю новину. Наприклад, ось мешканці Луганщини взагалі не в курсі, бо знаходилися в окупації та не мали доступу й змоги відслідковувати інформацію.
4 листопада каскадно виключилось енергопостачання усього півдня росії, це, звісно, викликало паніку, бо усі зрозуміли — на АЕС сталася масштабна катастрофа, можливо з негативними наслідками.
Усі чиновники тоді вивозили свої родини з ростовської області, а ростовський аеродром Платова, де що хвилини злітали чартери, був блокований поліцією, щоб простий нарід не мав змоги перешкодити евакуації еліт.
Згодом, управління інформації Ростовської АЕС повідомило, що зупинку енергоблоків викликано проблемами в електричній частині системи, але радіаційний фон в нормі, аварія сталася через «відвал» двох блоків та повсюдне масштабне відключення споживачів об’єднаної енергосистеми Півдня.
Як згодом дослідники виклали результати своїх розслідувань, ситуація на Ростовській АЕС, складалася таким чином, цитую:
«4 листопада 2014 року 5 годин 23 хвилини. Оперативний персонал Ростовської АЕС імовірно виводить у ремонт ПЛ-500 кВ «Південна» для цього на відкритому розподільчому пристрої 500 кВ (ОРП 500 кВ) проводяться оперативні перемикання. При включенні одного з вимикачів (імовірно, В-50 за схемою) 500кВ відбувається подача напруги на заземлюючі ножі. Виникає коротке замикання. Воно відбулося імовірно на ділянці між вимикачем В-50 і В-51, тобто були включені одні з трьох ножів, що заземлюють: ЗРВ-50Л, ЗРВ-51Л або ЗРС. І тут рахунок пішов на мілісекунди.
Через 76 мілісекунд вимикач В-50 відключається від захисту і дія КЗ припиняється. І здавалося б, що помилка персоналу ліквідована успішною роботою захисту, і станція, і енергосистема мали продовжити роботу… Але ні! Одночасно запускається та відпрацьовує захист ошинування 4 секції 500 кВ – диференційний захист шин (ДЗШ). З неї і починаються всі подальші біди.
Цей захист повинен запускатися тільки від короткого замикання тільки на самих шинах 500 кВ, але не в іншому місці (захист з абсолютною селективністю). Але захист запустився і дороги назад немає. Вона почала відключати всі приєднані до 4-ої секції ОРУ-500 кВ лінії, що відходять 500 кВ.
Станція за часи секунди втратила навантаження. Звичайно, що втративши навантаження, генератори стали прискоряться, тому що навантаження немає, а потужність на турбіні залишилася колишньою. Але генераторам розганятися не можна. По-перше, починається розсинхронізація, тобто вектор напруги генератора починає «обганяти» вектор напруги енергосистеми, а по-друге, може відбутися механічне руйнування елементів турбіни, або генератора.
Тому автоматика АРОЛ відключила відразу один генератор, а потім другий. І, природно, передбачається, що спеціальна автоматика реакторів їх трохи «приглушила», проте це все сталося за регламентом роботи в цій ситуації. У подібних випадках іноді працює автоматика АРБКЗ (автоматика розвантаження при близьких коротких замиканнях), але вона не часто застосовується, і схоже, що на РостАЕС її не було».
Якщо сказати трошки простіше, то о п’ятій ранку 4 листопада протягом години внаслідок каскадного розвитку аварії на Ростовській АЕС сталося відключення двох енергоблоків, лінії 500 кВ «Фролівська-Волзька ГЕС» та розрив зв’язку між ОЕС Півдня та ОЕС Центру із знеструмленням низки розподільчих мереж, причому якщо до 10 ранку зв’язок між енергосистемами було відновлено та здійснено виведення в експлуатацію енергоблоку №2 Ростовської АЕС, то енергоблок №1 вийшов на нормальний режим роботи лише 6 листопада.
Але потім, майже одразу другий енергоблок Ростовської АЕС «планово» зупинили через «невеликий» дефект теплообмінного контуру, повідомив людям, що радіаційний форм у нормі.
Зауважу, що жодного разу при кожній аварії мешканцям міста не роздавали засоби безпеки, не евакуювали, не роздавали «йодід калію», питну воду та інше. Але не забували повідомляти, що «фон в норме».
Якщо уважно це вивчити, стає зрозумілим, що після аварії на одному блоку майже одразу ставалася аварія на другому й так далі.
Причиною каскадної аварії 2014-го року було проведено розслідування, по результатам якого називали причину аварії: помилка оперативного персоналу Ростовської АЕС по деблокуванню ЕМБ, неправильна робота релейного захисту, що відключила АЕС від енергосистеми Півдня, а це сформувало передумови для подальших відключень генераторів й спрацьовування протиаварійної автоматики та від’єднання ОЕС Півдня, яку технічно було допущено при проектуванні.
Розслідування спеціальної комісії Ростехнагляду показало, що зайва дія РЗУ при виникненні трифазного короткого замикання на відкритому розподільчому пристрої 500 кВ Ростовської АЕС було викликано насиченням трансформатора струму SAS 550 виробництва компанії TrenchGermanyGmbH корпорації TrenchGroup. Намагалися звинуватити партнерів у постачанні неякісного обладнання, але виключно для внутрішнього споживача, бо тоді мала приїхати міжнародна комісії та представники виробника, а це могло б видати усі «скелети» у шафі Ростовської АЕС, та показати міжнародному суспільству, що АЕС, має багато проектних проблем, недоліків та прорахунків, які час від часу приводять до аварій.
А тепер, увага. У 2017 році Ростовська атомна станція вп’яте була визнана найкращою за культурою безпеки. До цього це відбувалося у 2005, 2008, 2010, 2014 роках, тобто навіть у роки, коли ставалися масштабні аварії.
Тобто росія приховує те, що насправді відбувається на Ростовській АЕС. Й масштабна ядерно-технологічна катастрофа на цій станції, що зліплена у кращих традиціях срср та росії- з гімна та палок, може статися у будь який момент.
Чи знає про це МАГАТЕ? Чи відслідковує усі «тріщинки» та «невеличкі» аварії на Ростовській АЕС? Я впевнена, що ні.
Щоб не бути голослівною, я приведу у якості доказів, цитати інженера-фізика, експерта Програми «Безпека радіоактивних відходів» рф Андрія Ожаровського: «Ростовська АЕС – це старий проект, 60-х років. Перед початком будівництва другого та третього реакторів атомники хотіли оновити проект, але вирішили заощадити. Сам тип ректора ВВЕР-1000-320 старий. Мені вдалося на офіційних джерелах отримати дані про можливі аварії. Це документ МНС, який надали у рамках громадських обговорень. У ньому йдеться про те, що до 166 кілометрів можуть бути важкі впливи при НС на атомній електростанції в Ростовській області. Незалежні оцінки дають такі радіуси впливу.
Ще один серйозний ризик на Ростовській АЕС – експерименти з експлуатацією енергоблоків на непроектній потужності.
На всіх 4 ректорах проектну потужність було перевищено. Що це означає: розроблялися реактори для однієї потужності – їх експлуатують на іншій. Розробники розуміли, що це небезпечно. Вони заклали серйозні запаси, щоби не було повторення історії з Чорнобилем. Реактори у вас поки не вибухали, але «Росатом» має завдання підвищувати потужності, щоб виробляти більше електроенергії — продукту, який вони нам продають. Теплову потужність підвищували на Ростовській АЕС лише на 4%, це не так значно для економіки, але небезпека все ж таки присутня. А найголовніше, чого не вистачає на Ростовській АЕС – «пастки» розплаву активної зони. Для третього та четвертого реакторів не було проблем оновити проекти та побудувати ці «пастки», але виходячи з економії, цього не стали робити, вважає співрозмовник. Звичайно, це не врятує мешканців 30-кілометрової зони біля АЕС, але це яскравий доказ другосортності проекту.
Ростовська АЕС не має другої захисної оболонки, бо ковпак одинарний у вашої атомної електростанції, у всіх сучасних станцій подвійна оболонка. Просто це старий проект, тому немає сучасних систем безпеки. Подвійна захисна оболонка більш надійна у разі виникнення НС,-каже спеціаліст.
Також до глобальної аварії на атомній станції можуть призвести знеструмлення. Ожаровський стверджує, що під час громадських слухань, що проводилися у Волгодонську напередодні початку добудови 2-х енергоблоків, бачив документи, де розглядався цей сценарій.
«У документах йшлося про те, що співробітники АЕС не встигнуть підключити пересувні насосні агрегати у разі відмови резервного генератора. Знеструмлення може статися у разі аварії на лініях електропередач. Якщо генератор не спрацює, через 5,5 години розплавиться і корпус реактора, і бетон шахти, і «рознесе» енергоблок. Це дані самих ростовських атомників. Все «безпечно і все добре», а якщо все піде не так, вони скажуть: «ми таке не говорили, сама громадськість дозволила нам працювати», — каже він.
Спочатку термін служби Ростовської АЕС атомники оцінювали у 30 років, проте цей термін «Росенергоатом» перевищує всі російські атомні станції. Крім того, держкорпорація, в гонитві за прибутком, підвищує потужність атомних електростанцій. Поки що продовження терміну експлуатації АЕС у нашому регіоні не обговорюється і не стосується, але на інших станціях, як запевняє Ожаровський, підвищується термін служби без громадських слухань, без державної екологічної експертизи. «Росатом» — вище за закони».
Як вам? А тепер порахуйте усі АЕС росії й зробіть висновки. Ну, якщо більшість знаходиться подалі від України, то Нововороніжська АЕС та Ростовська, це пряма загроза нашій безпеці.
Якщо чесно, то ще задовго до війни, кожен раз, коли у Ростові щось відбувалося, про що ми дізнавалися лише через якусь рідню чи з втіків з міськради, мешканці Луганської та Донецької області, хапалися за серце.
Цікаво, що відслідковували стан на Ростовській АЕС лише чиновники Луганщини та Донеччини та не багата кількість громадян, що були дослідниками у галузі екології краю. Якось усім було байдуже, хоча близькість до небезпечного об’єкту мала тримати у тонусі.
На цей час мешканці ОРДЛО взагалі не мають бажання поцікавитися поруч з якою «грязной бомбой» вони живуть.
Біль того, от кричали «Донбас – росія», вимагали приєднати до Ростовської області, але зовсім не цікавилися як воно там жити, як бути цим самим громадянином росії.
З огляду на моніторинг переселенців та бійців АТО, які були в 2014-м році на час аварії на Ростовській АЕС на теренах Луганської та Донецької області, вказав на негарну річ,- шкода, що цей моніторинг не проводить держава,- зростання онкологічних захворювань щитовидної залози, крові, легень та шлунку.
Щодо моніторингу онкологічних хвороб ОРДЛО, результати вражають, з 2014-року по 2019 роки кількість онкологічних хворих зросла у 10 разів у порівнянні з періодом 2009-2013 років.
За кількість хворих у Ростовській області, пишуть самі люди, цитую мовою оригіналу:
«Электроэнергия в Ростове — самая дорогая в России. 4,43 р/кВт. Ни одно из обещаний, власть не выполнила. Я вам расскажу, что там в Цимлянске и Волгодонске творится. В плане здоровья. Народ там вымирает штабелями. От онкологии, несмотря на повальное пьянство. Не защищает оно от радиации. Рак — это причина смертности в Ростовской области — №1.
Обычная семья из Цимлянска. Она бухгалтер в конторе, он водила в другой конторе. У него рак головного мозга. Уже год. Лечить? Направление в Ростов на 14-линию. Опухоль растет. Поехали, записались. Выстояли все гребаные очереди. Врачи посмотрели. «Езжайте домой». Он еще жив, но уже не водила. Такая история. И таких историй тысячи.
В Ростовской области смертность от онкологических заболеваний — самая ВЫСОКАЯ в Росиии. И не надо рассказывать про безопасность нашей АЭС.
Если вы считаете, что я обманываю, поезжайте в любое время на 14 — ю линию, рядом с проспектом Шолохова, в Ростове-на-Дону. Там находится онкодиспансер. Вы все увидите и поймете сами. И не надо мне рассказывать, про безопасность Ростовской АЭС, в водоеме, который охлаждает стержни, сейчас всего 50 см. воды. Так мне сказали… Нормально ли это, ил нет, сами думайте. Я думаю, что нас убивают»… Судячи з цього крику душі ростовчанина, навряд чи «бабы еще нарожают».
Тому й це розслідування, бо тривожить й близькість Ростовської АЕС до україно-російського кордону.
Дуже хочеться привернути увагу суспільства до «ядерного гробіка» у Ростові.
Екологічні та технологічні катастрофи у радянські часи замовчували, зараз це продовжують робити на росії, це одна з причин, чому я постійно пишу про екологію та моніторю усі небезпечні об’єкти російсько-українського прикордоння.
Дослідивши усі аварії на Ростовській АЕС, та більш — менш відомі результати якихось розслідувань чи перевірок, складається картина «ізбушки на курячих ножках», тобто стає зрозумілим, що АЕС має наростаючи технологічні проблеми на усіх енергоблоках, які ремонтують «скетчем» та «клеем» та намагаються приховати каскадні проблеми від суспільства.
Остання аварія, що відбулася у новорічну ніч, й те, що це 5-та аварія за минулий рік (4 аварії згадувалося у соцмережах у квітні, липні, серпні та листопаді 2022 року), вказує на те, що персоналу все важче тримати «ядерного звіра» у клітці. Ростовська АЕС небезпечна.
Фактично це знаряддя вбивства та маніпулювання суспільством. Не здивує, якщо кремль прийме рішення про терористичний акт- диверсію, а саме, підрив 4-го енергоблоку АЕС, як найпроблемнішого, для приховування давнішніх технологічних проблем та прорахунків при проектуванні та введенні в експлуатацію.
Це «вб,є» одразу кілька «зайців»:
— зробить територію ОРДЛО до Маріуполя небезпечною для проживання, територією забруднення, це фактично буде «чорнобильська зона», але це не буде заважати кремлю тримати там війська
— допоможе обійти санкції та стати з агресора жертвою, що потребує міжнародного захисту після масштабної технологічної катастрофи, яка переросте у гуманітарну через кількість біженців.
У такому випадку може постраждати від забруднення Туреччина, бо з розрахунку повітряних мас, там може бути «точка скиду».
Про те, що Ростовська АЕС вже на шляху до катастрофи, неодноразова каже місцева влада та активісти-екологи.
Ось посилання на одного з ростовських активістів-екологів, що намагався достукатися до людей, після аварії 2019 року.
Дозволю собі ще одне цитування виступу голови міської Громадської палати Ростовської області Віктора Стадникова, але у перекладі, щоб читачу було зрозуміло: «Жителі міста Волгодонська Ростовської області у разі аварії на Ростовській АЕС фактично опиняться у блокаді. Це пов’язано з транспортною доступністю. У разі аварії на атомній станції ми просто не встигнемо евакуювати мешканців міста. Ми не маємо поїздів — ми залишилися без залізничного вокзалу, без порту. Закрили аеропорт. Досі не збудовано третій міст, який обіцяли ще кілька років тому. Єдина автомобільна 25-ти километрова траса у бік Ростова у жахливому стані».
На це ніхто з кремлівської влади не звертає уваги. Бо ж «сво», усі сили на знищення України.
Йдемо далі.
Ростовська АЕС, це ще й радіаційні відходи, які лежать біля неї, просто під відкритим небом. Про могильники Ростовської області,які можна використати для ядерного забруднення території, я вже писала.
Ну, як ви бачили фотографії «процветающих» міст та деревень росії, де купи сміття, відсутня каналізація та водопостачання, усе, вибачте, засрато, то уявіть, як виглядають їх підприємства та атомні станції. Безлад, сміття, нехтування правилами безпеки.
Нехтування правилами безпеки, це виключно російсько-радянська риса. Тому срср усі роки існування тримав першість по кількості технологічних катастроф та виробничих аварій.
Ну, й на завершення, трошки полунички з клуб нічкою, чи знову про такий улюблений простим нарідом кнут та пряник.
Коли розпочинали будівництво Ростовської атомної станції, мешканців Волгодонська — увага — «умовили на надання дозволу полуницею».
Нагадаю, це було у 70-ті роки. Тоді не було інтернету, та й Брежнев дозволяв народу невеличкі прояви демократії, наприклад, проведення громадських слухань, обговорення будівництва того чи іншого важливого об’єкту.
Волгодонськ у 70-ті роки був аграрним районом, але жив у станицях, де не було світла. Ну, да, це вам не загниваючий Захід.
Люди були налякані, коли їм сказали, що в їх місті буде будуватися атомна електростанція.
Щоб отримати спокій та злагоду, а також демократичний дозвіл від населення на будівництва та уникнути суспільного загострення, бо це було вкрай важливо, бо ж будівництво АЕС для срср було вкрай важливе, як показ, візитівка розвитку й економічного зростання, а ще це великі гроші від продажу електрики, у тому числі й у Європу.
Населенню влада тоді обіцяла купу «пряників». Старожили ростовської області ще пам’ятають, як їм розповідали про полуницю, яку вирощуватимуть у теплицях і безкоштовно (!) роздаватимуть (!) усім мешканцям, які перебуватимуть у зоні ризику.
Люди підраховували бариші від безкоштовної полуниці, бо ж продадуть й заживуть.
А ще їм обіцяли безкоштовне медобслуговування на найвищому рівні, «як у кремлі».
Ось це цікаво. Ну, я ще можу зрозуміти полуницю, але безкоштовне медичне обслуговування на найвищому рівні обіцяли людям в країні, де усе було безкоштовно та на найвищому рівні- про це ж писали у газетах та розповідали по телебаченню.
А ще обіцяли дешеву електрику, бо ж вона буде литися прямо з АЕС їм у хати, черпай, хоч відрами. Звісно купу безпечних заходів, бо ж нано-технології, про які «Захід й не чув», «лучшее в мире советское строительство» й все таке, красиве й комуністичне.
Але обіцяли- висохло, ця народна приказка народженна саме у срср, то обіцяні знижки від «Росатому» нарід так й не дочекався, але досі обговорює по Ростовській області.
Ось така цікава й страшна історія яку я захотіла вам розповісти після чергової аварії на Ростовській АЕС, яка сталася в новорічну ніч.
Над нею варто подумати.
Олена Степова
