Витік про стратегію Трампа у завершенні російсько-української війни в Reuters, від його радників Кіта Келлога і Фреда Флейца, скоріше є провокацією, аніж реальним планом.
Тим більше, що один з них, Келлог, є відставним генерал-лейтенантом. Таке враження, що вони виступають від імені супердержави Першої галактичної імперії із «Зоряних воєн».
Перше. Америка якимось чином примусить Росію й Україну почати мирні переговори. Путін вже перейшов фазу страху перед можливими діями США і небезуспішно розраховує на нездатність сучасних еліт у Вашингтоні до рішучих кроків.
Він не боїться 22 тисяч санкцій, успішно пристосувався до нових викликів, нарощує виробництво зброї та готовий тривало воювати, постійно включаючи політику війни і ядерну зброю. Зовсім не факт, що українці готові під будь-яким примусом сісти за стіл переговорів з Путіним, який погрожує їм геноцидом і ліквідацією їх державності. 60% з них так вважають (даними КМІС).
В арсеналі Трампа, тобто США, немає такої дієвої погрози, яка зібрала б за одним столом Зеленського з Путіним.
Друге. В принципі погрожують лише Україні. І це аморально і несправедливо. Якщо вона відмовиться від переговорів з Кремлем, то США припинять постачати їй зброю. І будуть спостерігати, як Владімір Путін буде масово вбивати українців і палити їх поселення.
Утопією, якщо не більше, виглядає пропозиція постачати ЗСУ більше зброї, якщо вони підуть на переговори, або Путін від них відмовиться.
В першому випадку це робить переговори взагалі неможливими, а в другому випадку, це зробить війну ще більш жорсткою, а мир неможливим.
Десь тут закопана геніальна ідея – дати моральне право Трампу розкрити всі арсенали для України, бо Путін недоговороздатний. Але це доконаний факт і зараз.
Третє. Що схоже на письмову роботу школярів старшого класу. Бойові дії на фронті мають бути припинені, мільйонна армія з двох боків має піти «на перекур», а мирна лінія проведена по всій довжині фронту. Тобто, заморозка війни, гниле перемирʼя, якого давно волає Владімір Путін.
Коли всі радники й феноменальні конструктори миру в Україні заявили про «позитивну відповідь» Трампа, черевомовний Пєсков, у відповідь на запит Reuters, погодився від імені правителя на переговори з маленькою поправкою – врахування реальної ситуації «на землі». Тобто, що чотири області України Держдумою за наказом «царя» включені в склад РФ.
Тобто, Україна має деокупувати захоплені у Росії 26 тисяч квадратних кілометрів, які вона «незаконно контролює». З іншого боку, це стимулює Путіна захоплювати як можна більше територій до моменту приходу Трампа у владу.
Дитяча наївність такого плану полягає ще й в тому, що Росія буде продовжувати нарощувати свій ВПК і випускати все більше зброї та продовжувати мобілізацію, купуючи найманців зі всього світу.
Врешті, Росія стане ще більше озброєною, з більшою кількістю ракет середньої й малої дальності, які можуть нести і ядерні боєголовки. Це російський план. До нього приєднається, без сумніву, і Китай. Три гіганти проти України. Якщо Трамп прийме хоча б частково цей план.
Четверте. В стратегії радників питання відновлення територіальної цілісності України відкладено для дипломатів. Якось буде. Трамп не погоджується надати Путіну право отримати захоплені території в процесі мирних переговорів.
Він відкладає це на майбутнє. Головне припинити бойові дії й розпочати переговори та надати Росії паузу для відновлення своєї воєнної спроможності на вже більш високому рівні.
Reuters не приводить жодної іншої інформації, яка повʼязана з планом репарацій, відповідальності Путіна і його оточення за воєнні й злочини проти людства, але передбачає у випадку згоди Кремля на переговори скасування частини антиросійських санкцій.
Трамп в дебатах не використав аргументи з цього плану для пояснення власної стратегії, але заявив, що він зосередить всі свої зусилля на завершенні війни в Україні.
Взагалі немає сумнівів, що Дональд Трамп взагалі ще не готовий визначатись не стільки з допомогою Україні, як стратегією щодо Росії й Путіна персонально. Він маневрує, міняє позицію, шукає дорожню карту для політики у російській війні.
Його позиція поволі, поки що, по окремих фрагментах змінюється. Не на вигоду Росії, але й не в напрямку підтримки України. Все буде вирішено найближчим часом, коли в Мілуокі й Чикаго відбудуться офіційні зʼїзди республіканців і демократів, які висунуть кандидатів для участі у виборах президента 5 листопада. І не факт, що це будуть Байден і Трамп.
Титани не сплять і битва продовжується. Вияснилось, що ті, кого ми вважали велетнями, були лише вершниками. Вони сідлали титанів і вели їх до битви. США, ЄС і їх союзники по всьому світу, народи, західна цивілізація і ті, що практично розчинилися у ній, проти китайського і російського колосів.
Битва Байдена і Трампа – тільки змагання за можливість і право управляти американським титаном. Слабкими руками і крихкими когнітивними скілами від неповоротного старіння. Байден програв бій. Але Трамп не виграв битву.
Американські виборці налякані несподіваною кволістю, фізичною і психічною деформацією чинного президента. Але їх все більше огортає жах від неадекватності, нестабільності, алогічності й маніпулятивності Трампа. Стомленість Джо Байдена і не здатність Трампа до державного і глобального американського лідерства і є проблемою вікового старіння, волі та інтелекту.
Саме тому, шоковані непроглядною картинкою дебатів виборці не змінили ставки. Навпаки, рейтинг немічного проти зухвалого піднявся на кілька пунктів. А одразу після провалу у телевізорі, Джо Байден в супроводі впевненої в ньому Джилл підтанцьовував, розкидав руки та по-молодецьки голосно спілкувався із виборцями Північної Кароліни. Старий, але мудрий. Вже не такий, як раніше, але «хто як не я, бо Америка в небезпеці».
Виборці одразу за один день зібрали рекордні 27 млн доларів для його компанії. Щоправда, в суботу його основні спонсори в Нью-Йорку розпочали дискусію про можливість його виходу із виборчої кампанії та заміни на молодого/молоду демократа.
Politico прямо свідчить про дюжину ключових донорів, які надіслали Байдену повідомлення про катастрофу: «треба щось робити».
Найбільший донор і друг Байдена у відчаї написав текстом «Байден повинен відійти, без сумніву», запропонувавши кандидатами губернаторів з Мериленду і Мічигану. Проте, лише Байден може прийняти таке рішення. І запустити на орбіту нового кандидата.
Однак, він під впливом дружини, вірить у свою перемогу над Трампом. Тобто, якщо нічого надзвичайного не станеться, і Джо Байден не зніме свою кандидатуру до зʼїзду Демпартії в Чикаго 19-22 серпня, то ситуацію будуть вирішувати 5 липня виборці, обираючи між меншим злом, Байденом, і більшим, Трампом.
Перше. У Байдена немає реальних конкурентів, а Дін Філліпс і письменниця Маріанна Вільямсон мають таку мізерну підтримку, та ще й не будуть включені у виборчі бюлетені у кількох штатах, що виключає будь-яку ставку на них.
Друге. Камала Гарріс не може автоматично очолити список демократів. Але Байден може запропонувати її натомість себе.
